Рішення № 137803840, 30.06.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1001/26

Провадження №2/485/659/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 червня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участі секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (далі ТОВ «Санфорд Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №014/0054/82/0671884 від 12.05.2017 у сумі 27 378,43 грн та понесених судових витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.05.2017 між АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0054/82/0671884, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 14 196,98 грн, зі строком кредитування 112,64 місяців та фіксованою процентною ставкою 38,3% річних, а клієнт зобов`язався повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Надалі право грошової вимоги до відповідача неодноразово відступалося іншим фінансовим установам, а саме: 09.04.2020 - від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» (договір №114/2-31-F); 07.10.2025 - від ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» до ТОВ «Санфорд Капітал» (договір № 1-07/10). На підставі вище викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 27 378,43 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 11 200,00 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 01 червня 2026 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та вирішила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін /а.с.94/.

Позиції учасників справи

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином і своєчасно, про причини неявки суду не повідомила.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази, суд зазначає таке.

Суд встановив, що 12 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0054/82/0671884, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредитний ліміт 14196,98 грн, а відповідач зобов?язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом, шляхом підписання, відповідно до умов цього Договору.

Договір підписано позичальником власноручним підписом.

Кредит видається на: 6340,14 грн на споживчі цілі, 6459,86 грн на погашення заборгованості позичальника перед кредитором за кредитним договором №014/0205/82/0110606 від 27.12.2013 (п.п.1.1.2 Договору).

Згідно з п.п.1.1.6 договору строк користування кредитом становить 64 місяці, що починається з 12.05.2017 та закінчується 12.09.2022.

Відповідно до п. п. 1.1.5 договору процентна ставка за користування кредитом - фіксована 38,3% річних.

Статтею 3 договору передбачено порядок погашення кредиту, процентів та інших платежів за реквізитом.

Відповідно до п. 4.1. договору предметом страхування за Договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю Клієнта, який є страхувальником та застрахованою особою за договором. Правила добровільного страхування життя ПpAT «Страхова компанія «УHIKA Життя», що зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 19.11.2008 за №0181638, із змінами та доповненнями, затвердженими 28.01.2010 та 20.06.2013, та Програми страхування позичальників кредитів, що зареєстрована Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 19.11.2008 року за №0181638.

Страхова сума за договором страхування дорівнює сумі кредиту та вказана у підпункті 1.1.1. пункту 1.1 Договору (п.4.5. Договору).

Відповідно до п. 4.7. договору страховий тариф становить 9,84%.

Згідно з п. 6.4. кредитного договору клієнт підтверджує, що перед підписанням заяви договору він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та орієнтовну сукупну вартість кредиту, що підтверджується підписом клієнта про його ознайомлення з умовами кредитування.

Судом також встановлено, що у день підписання сторонами Договору, відповідачем ОСОБА_1 також була підписана Заява-анкета на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою для найкращих клієнтів банку».

З наявних у матеріалах справи Виписки по рахунку за період з 12.05.2017 по 11.05.2018 та розрахунку заборгованості слідує, що відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отримала, однак не здійснювала платежі на погашення існуючої заборгованості.

З розрахунку заборгованості слідує, що станом на 07.10.2025 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 014/0054/82/0671884 становить 27 378,43 грн, з яких: 9190,03 грн заборгованість за основним боргом та 18 188,40 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-31-F.Також, між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020, а саме: 25.09.2020 додаткова угода №2, якою сторони продовжили строк дії договору до 09.10.2021 (включно); 08.10.2021 додаткова угода №5, якою сторони продовжили строк дії договору до 09.04.2022 (включно).

07.10.2025 між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 1-07/10.

Таким чином, ТОВ «Санфорд Капітал» наділено правом вимоги до відповідача за договором №014/0054/82/0671884.

Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-07/10 від 07.10.2025 за ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0054/82/0671884 мається заборгованість в загальному розмірі 27 378,43 грн, у тому числі: 9190,03 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 188,40 грн заборгованості за простроченими процентами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинення правочину у формі, встановленій законом.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.

Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборгованої суми не повернув.

Надані позивачем докази є належними, достатніми та допустимими, подані з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до положень національного стандарту щодо оформлення документів та ст. 83, 95 ЦПК України, а тому можуть бути прийняті судом до уваги, а протилежне було б ознакою надмірного формалізму з боку суду.

В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Виходячи з викладеного, з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 014/0054/82/0671884у загальній сумі 27 378,43 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у частині 3 статті 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так до матеріалів справи додано копію договору про надання правничої допомоги №1/04 укладеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» з додатками до нього, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3332 на ім`я Маслюженка Миколи Павловича на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області №74 від 25.04.2017.

Відповідно до частини 1, 4 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.268. рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (Заява № 19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У відповідності до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги не заявлено.

За таких обставин, а також враховуючи те, що виконані адвокатом роботи не є складними та потребують не значних затрат часу, враховуючи зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.10,18, 23, 76, 279, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № 014/0054/82/0671884 у загальній сумі 27 378,43 грн (двадцять сім тисяч триста сімдесят вісім гривень сорок три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» понесені судові витрати у розмірі 6662,40 (шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) грн, які складаються із витрат зі сплати судового збору 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) грн та витрат на професійну правничу допомогу 4000 (чотири тисячі) грн.

У задоволенні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 30 червня 2026 року.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ 43575686.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.П.Бодрова