Рішення № 137803283, 29.06.2026, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 483/484/26

Провадження № 2/476/380/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Слободніченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

22.05.2026 року з Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 09.08.2019 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитний договір № 222966873 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 4000 грн. на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно умов договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 30814,71 грн., яка складається з наступного: 10051,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 15061,80 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 5701,55 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, який неодноразово продовжено додатковими угодами. Відповідно до реєстру прав вимоги № 53 від 19.11.2019 року до вищевказаного договору факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №222966873.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до вищевказаного договору факторингу від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №222966873.

В подальшому, 11.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "ЕЙС" уклали договір факторингу №11/07/25-Е, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором №222966873 від 09.08.2019 року перейшло до ТОВ "ЕЙС". Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30814,71 грн.

Відповідач не виконував своїх зобов`язань жодному з кредиторів, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 30814,71 грн., яка складається з наступного: 10051,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 15061,80 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 5701,55 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Посилаючись викладене, представник ТОВ «Фінансова компанія "ЕЙС" просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №222966873 від 09.08.2019 року у розмірі 25113,16 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. В разі неявки відповідача просив провести заочний розгляд справи.

Відповідач у визначений строк відзив до суду не направив, у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому, у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, за заявою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2019 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 222966873 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 4000 грн. на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно умов договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 30814,71 грн., яка складається з наступного: 10051,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 15061,80 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 5701,55 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, який неодноразово продовжено додатковими угодами. Відповідно до реєстру прав вимоги № 53 від 19.11.2019 року до вищевказаного договору факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №222966873.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до вищевказаного договору факторингу від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 222966873.

В подальшому, 11.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "ЕЙС" уклали договір факторингу №11/07/25-Е, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором №222966873 від 09.08.2019 року перейшло до ТОВ "ЕЙС". Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30814,71 грн.

Відповідач не виконував своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, в зв`язку з чим йому нараховано заборгованість у розмірі 30814,71 грн., яка складається з наступного: 10051,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 15061,80 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 5701,55 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Із матеріалів справи слідує, що позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №222966873 від 09.08.2019 року у розмірі 25113,16 грн., яка складається з наступного: 10051,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 15061,80 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Розмір кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував.

Так, за змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Оскільки, належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12, 13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Також представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Так, відповідно до ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, по в`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи(частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі задоволення позову судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покладаються на відповідача (пункт 2 частини 2 статті 141 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (частина 3 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, із якого слідує, що позивачем сплачено 7000 грн. в рахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вважає розрахунок витрат на правничу допомогу обґрунтованим, співмірним складності справи, витраченого адвокатом часу, обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7000 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат у справі в сумі 2662 грн. 40 коп., так як, стягнення вказаних витрат передбачено ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №222966873 від 09.08.2019 року у розмірі 25113 (двадцять п`ять тисяч сто тринадцять) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 7000 (сім тисяч) грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова