Ухвала суду № 137802919, 29.06.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/4096/25

Провадження №6/149/70/26

УХВАЛА

"29" червня 2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" заборгованість за договором № 3887719 про надання споживчого кредиту від 25 березня 2021 року в розмірі 15 994 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" судові витрати: судовий збір в розмірі 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок та витрати на правову допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень. В іншій частині позову відмовлено.

10 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду строком на шість місяців, встановивши графік сплати заборгованості рівними частинами у розмірі 3 628,60 грн щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання ухвалою законної сили. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває за кордоном в статусі біженки, має скрутне матеріальне становище, майно та доходи у неї відсутні, а тому не має можливості одноразово виконати судове рішення.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, будучи повідомленими про дату, час, місце розгляду справи в порядку визначеному чинним законодавством.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження" роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, підставою для розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Згідно із ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів заяви судом не встановлено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, а відтак, і про необхідність розстрочення такого.

Жодних доказів реального майнового стану, скрутних життєвих обставин відповідача суду не надано, а посилання на повну відсутність доходу у працездатної особи, навіть враховуючи статус біженки, викликає у суду обґрунтований сумнів. При цьому суд зазначає, що доданий до заяви документ складено іноземною мовою, його офіційного перекладу суб`єктом звернення суду не надано.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 353, 354, 355, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: