Ухвала суду № 137802888, 29.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1250/26

Провадження № 1-кп/147/542/26

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

29 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 із участю секретаря за участю: ОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченого захисникаОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2026 за №1202602012000014 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України

в с т а н о в и в :

в провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 09.02.2026 за №1202602012000014 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.05.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Прокурор звернулася з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 19.03.2026 у денну пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», знайшов на ділянці лісової місцевості поблизу м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,9195 г, яку забрав собі, помістив до кишені одягу, таким чином незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, після чого незаконно зберігав психотропну речовину при собі в одязі. У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір на збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, ОСОБА_4 19.03.2026 близько 14.25 год. на вул. Шкільна в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області неподалік від автобусної зупинки, що в напрямку на м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області шляхом продажу, незаконно збув ОСОБА_6 (особа зі зміненими анкетними даними) особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,9195 г, обіг якої заборонено, за що отримав грошові кошти в сумі 2000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.

Крім того, 29.03.2026 у денну пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», знайшов на ділянці лісової місцевості поблизу м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,7152 г, яку забрав собі, помістив до кишені одягу, таким чином незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, після чого незаконно зберігав психотропну речовину при собі в одязі. У подальшому, повторно реалізуючи свій злочинний намір на збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, ОСОБА_4 29.03.2026 близько 13.00 години на вулиці Шкільна в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області неподалік від автобусної зупинки, що в напрямку на м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, шляхом продажу, повторно незаконно збув ОСОБА_6 (особа зі зміненими анкетними даними) особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,7152 г, обіг якої заборонено, за що отримав грошові кошти в сумі 2500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.

Крім того, 29.03.2026 о 13 год. 05 хв. ОСОБА_4 , якого затримано на вулиці Шкільна, біля будинку №48 в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, під час обшуку затриманої особи, в правій кишені його штанів, виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,6929 г, яку ОСОБА_4 , перебуваючи у стані, викликаному вживанням психотропної речовини PVP, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, для власного вживання, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, всупереч Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 29.03.2026 в денну пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), знайшов на ділянці лісової місцевості поблизу м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, після чого забрав собі зазначену психотропну речовину PVP, масою 0,6929 г. помістив в кишеню одягу, таким чином незаконно її придбав шляхом привласнення знайденого. В подальшому, ОСОБА_4 незаконно зберігав психотропну речовину PVP, масою 0,6929 г при собі в кишені штанів, без мети збуту, до 13:05 год. 29.03.2026, тобто до часу коли у нього було виявлено та вилучено зазначену психотропну речовину працівниками відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області під час обшуку затриманої особи за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що проведено 29.05.2026 об 13:05 год

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливої небезпечної психотропної речовини PVP. У невстановленому органом досудового розслідування дату та час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, всупереч Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», знайшов на ділянці лісової місцевості поблизу м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,8427 г, яку забрав собі, помістив до кишені одягу, таким чином незаконно її придбав, шляхом привласнення знайденого. В подальшому ОСОБА_4 незаконно без мети збуту, зберігав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,8427 г у житловому будинку, в якому якому проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в житловій кімнаті, в шухляді меблевої стінки, до 14 год. 52 хв 29.03.2026, тобто до часу виявлення та вилучення працівниками відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 27.03.2026.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

30.03.2026 за вищевказаним фактом ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 31.03.2026 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.05.2026 включно. Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.05.2026 запобіжний захід було продовжено до 19.07.2026, а заставу залишено у раніше визначеному розмірі.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні даних злочинів доводиться зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду та вручення від 19.03.2026, відповідно до якого особі зі зміненими анкетними даними вручено грошові кошти для придбання психотропної речовини; протоколом огляду від 19.03.2026, відповідно до якого особа зі зміненими анкетними даними видала працівникам поліції полімерний пакетик з кристалічною речовиною, яку придбала у ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були залучені в якості понятих під час проведення закупки психотропної речовини у ОСОБА_4 ; висновком експерта № СЕ-19/102-25/5656-НЗПРАП від 23.03.2026, відповідно до якого в наданій на експертизу кристалічній реечовині виявлено PVP, що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP складає 0,9195 г; речовим доказом кристалічна речовина яку вилучено після проведення оперативної закупівлі; протоколом огляду та вручення від 29.03.2026, відповідно до якого особі зі зміненими анкетними даними вручено грошові кошти для придбання психотропної речовини; протоколом огляду від 29.03.2026, відповідно до якого особа зі зміненими анкетними даними видала працівникам поліції полімерний пакетик з кристалічною речовиною, яку придбала у ОСОБА_4 ; матеріалами, що характеризують особу ОСОБА_4 ; іншими доказами в їх сукупності.

При продовженні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слід зазначити, що злочини в сфері обігу наркотичних засобів є однією із найбільш суспільно небезпечних категорій злочинів, оскільки передбачають створення умов для незаконного поширення наркотичних речовин серед населення, що призводить до масових негативних наслідків як для окремих осіб та і суспільства в цілому, підвищення рівня злочинності

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

ОСОБА_4 відповідно до п.2-1 ст. 89 КК України рахується таким, що не має судимості, однак підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів. На даний час існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду, оскільки санкції інкримінованих йому статтей вчинених злочинів є такими, що спроможні в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також ОСОБА_4 може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів для уникнення кримінальної відповідальності, так як підозрюваний може знати їх, оскільки свідки проживають на території району, де проживає ОСОБА_4 . Також, враховуючи те, що ОСОБА_4 здійснює свою протиправну діяльність конспіративно, скритний та водночас хитрий, недовірливий, має обмежене коло знайомих, тому перебуваючи на волі він може вживати усіх заходів з метою встановлення особи, яка придбала наркотичні засоби зі зміненими анкетними даними та після встановлення його, здійснювати вплив з метою зміни показів, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, ч.2 ст. 23, ст. 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім цього, на даному етапі судового розгляд не розпочатий, свідки не допитані судом, тому вважаю, що більш м`який запобіжний захід сприятиме впливу на свідків підозрюваним ОСОБА_4 .

Також існує ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, що підтверджується протоколами про результати проведення негласних слідчих дій, згідно з якими ОСОБА_4 протягом значного часу спілкується з обмеженим колом осіб з метою збуту наркотичних засобів. Також зазначений ризик обґрунтовується тим, що у ОСОБА_4 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв`язків не має.

Дії ОСОБА_4 який обвинувачується у незаконному збуті психотропних речовин сприяють поширенню наркозалежності в молодіжному середовищі та серед інших уразливих категорій населення, погіршенню громадського порядку через наркозалежність та агресивну поведінку осіб, які перебувають під впливом наркотичних засобів, збільшенню рівня насильства та інших тяжких злочинів, скоєних під дією наркотичних засобів або через фінансування наркотичної залежності.

Окрім того, обвинувачений на даний час ніде не працевлаштований, злочини, які йому інкримінуються він вчиняв з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку, на даний час у ОСОБА_4 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений. А отже, існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи наведені ризики в сукупності, прокурор вважає їх реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи обвинуваченого ОСОБА_4 . Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім інших до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При визначенні розміру застави прокурор просить звернути увагу на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, має задовільний стан здоров`я, власну нерухомість. Також вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою при фактичних обставинах викладених у клопотанні та пред`явленому ОСОБА_4 обвинуваченню, з урахуванням наведених ризиків не є надмірними та таким, що принижує честь та гідність обвинувачення.

Таким чином враховуючи, що вищевикладене свідчить про неможливість обрання більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, так як вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження.

При цьому, цілодобовий арешт чи інший запобіжний захід не може забезпечити належної ізоляції підозорюваного ОСОБА_4 від зовнішнього середовища та не виключає можливості продовження злочинної діяльності. Водночас не може належним чином запобігти ризикам, визначеним п.2, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, при застосуванні домашнього арешту існує ймовірність впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, з огляду на те, що свідки в кримінальному провадженні судом не допитувались, тому ОСОБА_4 може здійснювати на них тиск, з метою зміни показів. Окрім того, одне з кримінальних правопорушень вчинено обвинуваченим безпосередньо за місцем свого проживання, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України

В зв`язку з наведеним прокурор просить продовжити стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 60 діб.

Обвинувачений в судовому засіданні заявив клопотання про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за контрактом, оскільки він має намір укласти контракт на проходження військової служби в порядку ст. 616 КПК. Вказав, що кримінальні правопорушення у вчиненні яких він обвинувачується не входять до переліку кримінальних правопорушень, які виключають застосування ст. 616 КПК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначила, що кримінальне провадження підсудне Тростянецькому районному суді Вінницької області, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для повернення обвинувального акту немає, підстав для закриття кримінального провадження немає, потреби у витребувані речей та документів немає, просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду за участі сторін кримінального провадження, в судовому засіданні викликати та допитати свідків зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Крім того оголосила зміст клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримала його та просила його задовольнити. Щодо клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за контрактом, вказала, що обвинувачений або його захисник має звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу. При цьому таке клопотання має містити виклад обставин про те, що обвинувачений м військової служби з наданням відповідних документів, які стороною захисту не надано. Крім того, до клопотання має бути долучений висновок військово-лікарської комісії про придатність обвинуваченого до військової служби. Прокурор зазначила, що наразі підстави для розгляду клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу відсутні, оскільки у обвинуваченого відсутні повноваження для подання такого клопотання, а до прокурора сторона захисту з відповідними документами не зверталася.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, підтвердили, що на даний час необхідності викликати осіб для допиту та витребування речей чи документів немає.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу. Захисник обвинуваченого вказала, що клопотання прокурора необґрунтоване, побудоване на припущеннях та загальних формулюваннях, оскільки метою застосування запобіжного заходу є не покарання, а забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання ризикам. Ризики необґрунтовані. Прокурором не підтверджено конкретними обставинами намір обвинуваченого переховуватися від суду. Ризик впливу на свідків також не підтверджено, оскільки не вказано чи знайомий обвинувачений зі свідками та чи намагався раніше здійснювати вплив на свідків. Обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше несудимий. Тому з огляду на наведене захисник вважає, що є всі підстави щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки місце проживання обвинуваченого територіально наближено до місця знаходження суду, обвинувачений має тісні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, яке територіально наближене до суду, не порушував процесуальних обов`язків, виявив бажання проходити військову службу і з огляду на це, потрібно зібрати відповідні документи. Тому захисник просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Клопотання обвинуваченого підтримала, вказала, що погоджується з прокурором та в подальшому стороною захисту будуть надані відповідні документи.

Обвинувачений підтримав думку захисника. Вказав, що прокурором не обґрунтовані підстави застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Він виявив бажання проходити військову службу за контрактом та для цього йому необхідно зібрати відповідні документи, тому просив застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Клопотання про скасування запобіжного заходу підтримав та просив задоволити, вказав, що пізніше будуть зібрані та подані відповідні документи

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане прокурором письмове клопотання, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались. Підстав для закриття або зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для повернення обвинувального акту відсутні.

Кримінальне провадження підсудне Тростянецькому районному суді Вінницької області.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся, матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 31.03.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27.05.2025 та одночасно визначено розмір застави, що становить 199680,00 гривень. В подальшому ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.05.2026 запобіжний захід було продовжено до 19.07.2026, а заставу залишено у раніше визначеному розмірі.

Відповідно до ч. 3. ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131,176,181,183 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положення ст. 199 КПК України передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У рішенні Європейський суд з прав людини по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року № 33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Отже, Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, наявність яких стали підставою для застосування до обвинуваченого слідчим суддею запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.

Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати покази свідків, які не допитані в судовому засіданні, без оцінки доказів в сукупності. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, розгляд кримінального провадження в суді перебуває на стадії підготовчого провадження, думка обвинуваченого щодо інкримінованого злочину судом ще не з`ясована, свідки не допитані, жодні докази судом не дослідженні.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов до висновку про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки і надалі існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а саме незаконний збут психотропних речовин сприяє поширенню наркозалежності в молодіжному середовищі та серед інших уразливих категорій населення, погіршенню громадського порядку через наркозалежність та агресивну поведінку осіб, які перебувають під впливом наркотичних засобів, збільшенню рівня насильства та інших тяжких злочинів, скоєних під дією наркотичних засобів або через фінансування наркотичної залежності, обставини та характер вчинення останнього, вид і тяжкість санкції за інкриміновані діяння, вік обвинуваченого, перебування справи на стадії підготовчого провадження, тобто коли обсяг та порядок доказів не визначені, жодні докази не досліджені, обвинувачений не допитаний, свідки не допитані у сукупності дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні чи інших учасників, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в яких він обвинувачується. Зазначені ризики є суттєвими і таким ризикам неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_4 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, його вік і стан здоров`я дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням волі, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Щодо зміни запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, то суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також запобігти існуючим ризикам.

Крім того, на підтвердження можливості застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, то ні захисником, ні обвинуваченим не надані суду будь-які докази, які б підтверджували, наявність постійного місця проживання обвинуваченого та тісних соціальних зв`язків, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити зазначені обставини при вирішення клопотання обвинуваченого. Тому в цій частині в клопотанні захисника слід відмовити.

Щодо визначення обвинуваченому розміру застави, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведене вище, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, суд визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлені вище ризики.

За таких обставин суд вважає, що визначену ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 31 березня 2026 року заставу слід залишити без змін у раніше визначеному розмірі.

Щодо клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за контрактом суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 616 КПК України, у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Судом встановлено, що з відповідним клопотанням до прокурора обвинувачений не зверталася. Доказів на підтвердження обставин, що обвинувачений підпадає для проходження військової служби за контрактом та придатний для проходження військової служби за контрактом в період воєнного стану, суду надано не було. Тобто обвинуваченим не дотримано порядку звернення із зазначеним клопотанням, який встановлено нормами ст 616 КПК України.

З огляду на наведене, слід відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу для продовження військової служби за контрактом осіб рядового складу.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому, що це не перешкоджає звернутися йому з відповідним клопотанням в передбаченому нормами ст. 616 КПК порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 197, 331, 372, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто з 29 червня 2026 року по 27 серпня 2026 року включно.

Заставу, визначену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді від 31 березня 2026 року, залишити без змін у раніше визначеному розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід застава.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду та прокурора; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».

В задоволенні клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу для продовження військової служби за контрактом осіб рядового складу - відмовити.

Підготовче провадження закінчити.

Призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області 12:15 год 03 липня 2026 року.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 30.06.2026 о 08:15 год.

Суддя ОСОБА_1