Рішення № 137802882, 30.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 185/3322/26

Провадження № 2/147/576/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. для розгляду за підсудністю з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВ «КОЛЛЕК ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 127365,83 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 14.01.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 471105, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит. За умовами договору загальний розмір кредиту становив 36875,00 грн, строк кредитування 1095 днів, із кінцевим терміном повернення кредиту до 14.01.2024.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Крім того, позивач вказує, що право вимоги за кредитним договором № 471105 відступалося двічі: 30.06.2021 від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а 10.01.2023 від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у зв`язку з чим останнє набуло статусу нового кредитора та права вимоги до відповідача.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 127365,83 грн, яка складається із 36682,07 грн заборгованості за тілом кредиту, 59162,31 грн процентів, нарахованих до відступлення права вимоги, та 31521,45 грн процентів, нарахованих після відступлення права вимоги. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Процесуальні дії у справі. Заперечення відповідача та заяви (клопотання) учасників справи.

Суд, з огляду на подання позивачем документів в електронній формі та їх значний обсяг, враховуючи зміст Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), з метою процесуальної економії, вважає за можливе розглядати (формувати та зберігати) справу у змішаній формі.

Так, відповідно до п.122 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію.

12 травня 2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві клопотав про проведення розгляду справи без участі представника позивача також вказав, що позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, повторно не з`явився у судове засідання, причин неявки суду не повідомив.

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 §1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.

У зв`язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов`язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.

Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило. Відзиву на позов не подавала.

Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

14.01.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 471105. Відповідно до умов договору загальний розмір кредиту становить 36 875,00 грн, строк кредитування 1095 днів, із кінцевим терміном повернення кредиту до 14.01.2024. Договором також визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом та графік платежів.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 29 500,00 грн на реквізити платіжної картки позичальника та у розмірі 7 375,00 грн на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п. 3.5 договору.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань до матеріалів справи долучено платіжне доручення від 14.01.2021, відповідно до якого на банківський рахунок відповідача перераховано грошові кошти у розмірі 29500,00 грн.

Крім того, виконання ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язання за договором №471105 від 14.01.2021 підтверджується наданою банком на виконання ухвали суду випискою по рахунку ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», станом на 30.06.2021 заборгованість за кредитним договором №471105 становила 101782,17 грн, з яких 36682,07 грн заборгованість за тілом кредиту та 65100,10 грн заборгованість за процентами.

30.06.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №30-06/2021, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за кредитним договором № 471105.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 30-06/2021 від 30.06.2021 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 471105 відступлено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у розмірі 101782,17 грн.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 471105 перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору № 10-01/2023 до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 471105.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на день звернення до суду загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 471105 визначено у сумі 127365,83 грн, з яких: 36682,07 грн заборгованість за тілом кредиту, 59162,31 грн проценти, нараховані до відступлення права вимоги, та 31521,45 грн проценти, нараховані після відступлення права вимоги.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з виконанням кредитного договору та переходом права вимоги від первісного кредитора до позивача, а предметом спору є наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем заборгованості.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно із ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, а також перехід права вимоги до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, відзиву на позовну заяву не подав та доказів належного виконання кредитного договору або спростування вимог позивача суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №0600080011 від 23.01.2026 позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, протокол погодження вартості послуг, заявку на надання юридичної допомоги №769 від 01.12.2025 та витяг з акта №17 про надання правничої допомоги від 31.12.2025 на суму 25000,00 грн.

Разом із тим, враховуючи критерії, визначені ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер і складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, час, витрачений на надання правничої допомоги, а також принципи розумності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054, 1082 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №471105 від 14.01.2021 у розмірі 127365 (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят п`ять) гривень 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, місто Київ, 01133;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О. Г. Борейко