Ухвала суду № 137802503, 25.06.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/12/26

Провадження № 2-о/131/2/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Демчишиної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Іллінецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту батьківства померлої особи,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Іллінецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту батьківства померлої особи.

В судове засідання представник заявника надала заяву про проведення судового засідання за відсутності заявника та представника, заяву просила задовольнити.

В минулих засіданнях заявник та представник надали пояснення щодо заяви, просили заяву задовольнити.

Заінтересовані особи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися, заяв не подавали.

Розглянувши дану заяву, вивчивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

За приписами ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 та абз. 2 п. 7 Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України).

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Якщо батько дитини помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства проводиться у порядку окремого провадження. Якщо імовірний батько дитини живий, то встановлення батьківства розглядається у позовному провадженні.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18, №361/2653/15-ц від 15 квітня 2021 року.

Отже, виходячи зі змісту вищезазначених норм Сімейного кодексу України справи про встановлення факту батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження.

Відповідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц (провадження №61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі №302/991/19 (провадження №61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі №201/1935/20 (провадження №61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19 (провадження №61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження №61-13709св20).

Судом встановлено, що у справі, яка є предметом розгляду, заявник ОСОБА_3 просить встановити факт того, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В заяві зазначала, що ОСОБА_1 з 2014 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В 2015 році заявниця завагітніла від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народила сина - ОСОБА_5 , якого ОСОБА_4 визнав своїм сином, однак у зв`язку з труднощами, пов`язаними з її вихованням, припинив зі ОСОБА_1 сімейні стосунки та ОСОБА_4 переїхав до своїх батьків.

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 зареєструвала народження сина ОСОБА_5 у Виконавчому комітеті Дашівської селищної ради. Ім`я та по батькові ОСОБА_5 у Книзі реєстрації народжень було записано відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за моєю вказівкою.

За життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком дитини ОСОБА_5 , на¬давав матеріальну допомогу на його утримання, і обіцяв подати до органу ре¬єстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе її батьком. Однак ОСОБА_4 не встиг цього зробити і 12-14 квітня 2025 року трагічно загинув як військовослужбо¬вець ЗСУ.

Згідно з частиною першою статті 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Встановлення зазначеного факту ОСОБА_1 необхідно для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника та отримання інших виплат.

Під час розгляду справи, ухвалою суду від 17.12.2025 року за заявою представника заявника було залучено заінтересовані особи: Іллінецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Військову частину НОМЕР_1 .

Крім того, 19.06.2026 року на ухвалу суду надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 25.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 подав до ІНФОРМАЦІЯ_7 пакет документів на виплату одноразової допомоги ОСОБА_2 - матері загиблого. Крім того, безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшли документи щодо виплати одноразової допомоги у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_4 від батька ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 .

Тобто у даній справі є спадкоємці: ОСОБА_2 - мати загиблого, батько загиблого ОСОБА_6 та син - ОСОБА_7 , а відтак встановлення факту визнання батьківства за заявою ОСОБА_1 , може вплинути на їх спадкові права та обов`язки.

Таким чином, з поданої заявником заяви встановлено, що встановлення факту батьківства пов`язане з вирішенням спору про право відносно осіб, які є спадкоємцями першої черги.

Таким чином, з поданої заяви про встановлення юридичного факту, вбачається наявність спору про право, оскільки у даному провадженні фактично може визначитися батьківство ОСОБА_4 , а також може призвести до зміни кола спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_4 та набуття права власності на спадкове майно всіма належними спадкоємцями, виникненню прав на утримання та інших майнових прав, що, як наслідок, свідчить про наявність реального спору про право, та виключає можливість встановлення факту батьківства у даному випадку в окремому провадженні.

Враховуючи зміст заявлених вимог, мету звернення до суду заявника, ту обставину, що в даному випадку встановлення юридичного факту пов`язується з метою в подальшому підтвердити своє право на спадкове майно, а отже в даному випадку вбачаться спір про право, то зазначені обставини вказують на необхідність в даному випадку про звернення до суду саме в порядку позовного провадження.

Зважаючи, що під час розгляду даної справи про встановлення юридичного факту, встановлена наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, суд приходить до висновку про залишення зазначеної заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Іллінецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Військову частину НОМЕР_1 . про встановлення факту батьківства, без розгляду.

Керуючись ст. 294, 354, 260, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Іллінецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту батьківства померлої особи - залишити без розгляду.

Повний текст ухвали виготовлений 29.06.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО