Ухвала суду № 137802344, 30.06.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/643/25

УХВАЛА

30 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі

головуючого судді: Бондаренко О.І.

при секретарі: Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, шляхом зобов`язання їх повернути ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 28.02.202 постановлено відкрити провадження по даній справі, здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

13.05.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О. надійшло клопотання про залишення позову без руху, мотивуючи наступним. 09.04.2025 року набув чинності Закон № 4292-IX від 12.03.2025 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено ряд змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України. Зокрема, статтю 391 доповнено частиною другою, яка чітко встановлює, що якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу. Таким чином, враховуючи, що за договорами купівлі-продажу ОСОБА_1 є набувачем земельних ділянок, добросовісність якого в силу вимог ЦК України презюмується, то вимоги прокурора у даній справі слід розглядати як витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави за ст. 388 ЦК України.

13.10.2025 року від прокурора Онищук О.А. надійшла заява про зміну предмета позову, мотивуючи тим, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12.03.2025, згідно якого ст. 391 ЦК України доповнено частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу». Закон встановив необхідність зміни способу захисту у справах, де предметом є майно, щодо якого державними органами або органами місцевого самоврядування вчинялися дії спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб`єкт права приватної власності, з негаторного (ст. 391 ЦК України) на віндикаційний (ст. ст. 387, 388 ЦК України).

В подальшому прокурор Кравчук О.Л. подав заяву про проведення даного засідання у його відсутність, подане клопотання підтримує.

Адвокат Тиховський М.О. надав суду заяву про проведення засідання у його відсутність. Просить розглянути його клопотання про залишення позову без руху, як таке, що подане раніше ніж клопотання про зміну предмету позову прокурора.

Представник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в особі Римського М.В. надав суду заяву про проведення підготовчого засідання у його відсутність.

Решта учасників про дату, час та місце судового розгляду повідомлені судом належним чином.

Крім того, інформація щодо всіх судових справ Вінницького районного суду Вінницької області є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши думку учасників судового провадження та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Щодо клопотання адвоката Тиховського М.О. про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов`язковості судових рішень є обов`язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов`язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.

У зв`язку із зазначеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Так, питання щодо добросовісності або недобросовісності учасників процесу (зокрема відповідача) вирішується виключно судом. Суд аналізує всі докази в сукупності та робить відповідні висновки під час ухвалення остаточного рішення по суті спору або під час вирішення окремих клопотань. Зміна позивачем способу захисту не є підставою для залишення позовної заяви без руху або її повернення.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Щодо заяви про зміну предмету позову від 13.10.2025 року й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява відповідає вимогам ст. 31 ЦПК України, у розумінні права подачі письмової заяви про зміну предмету або підстави позову, а тому підлягає прийняттю, з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред`явити зустрічний позов.

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

При цьому, позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Частиною 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмету або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частини третьої і четвертої цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду частина 5 ст. 49 ЦПК України.

Враховуючи, що позивачем виконано вимоги ЦПК України, щодо направлення клопотань/заяв сторонам, а зміна лише предмету позову на стадії підготовчого розгляду не суперечить закону, суд вважає за необхідне прийняти зміну предмету позову від 13.10.2025.

Керуючись ст. ст. 4,31, 43, 49, 175,185, 253 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О. про залишення позову без руху відмовити.

Прийняти до провадження зміну предмета позову за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, шляхом зобов`язання їх повернути, в редакції від 13.10.2025.

Підготовче засідання відкласти на 16.09.2026 на 15:30 год.

Ухвала суду до оскарження не підлягає.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО