Рішення № 137802297, 29.06.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 131/304/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.06.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 20.07.2025-100002424.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20.07.2025, строком на 140 днів. Сторони домовилися про порядок сплати процентів за договором та їх розмір. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

В свою чергу відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 24 800, 00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту - в розмірі 8 000, 00 грн; по процентам - в розмірі 11 200, 00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 1 600, 00 грн, та неустойки - 4 000, 00 грн.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 800, 00 грн та судові витрати (а.с. 1 - 7 зі звороту).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 53).

Представник відповідачки ОСОБА_1 , адвокат Лопарев Е.В., подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду, відповідно до якого зазначив, що копію позовної заяви з додатками було отримано відповідачкою 03.03.2026. При ознайомленні з отриманими від позивача копіями документів було виявлено, що жодну із них не засвідчено належним чином відповідно до норм діючого законодавства, а опис вкладення не містить їх поіменного переліку. Крім того, кількість отриманих відповідачкою предметів (15 арк.) не відповідає заявленій їх кількості у опису вкладення (16 арк.), в отриманому пакеті документів відсутня копія договору ТОВ «Соживчий центр» із платіжною системою, яка зазначена в п. 5 Додатків до позовної заяви. Зазначені вище обставини, на думку сторони відповідача, унеможливлюють складення та подання відповідачем до суду обгрунтованого відзиву на позовну заяву. За вказаних обставин представник відповідачки просить залишити позовну заяву без розгляду та зобов`язати позивача усунути недоліки позовної заяви, а також продовжити строк для надання відзиву.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник позивача в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 7).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, попередньо подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідачки та її представника, в якій також зазначила, що позовні вимоги не визнає та просить взяти до уваги клопотання її представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних матеріалів.

Так, щодо заявлених представником відповідача клопотань суд зауважує наступне.

Підстави для залишення позову без розгляду визначені ст. 257 ЦПК України та жодної з визначених нею підстав для залишення позову без розгляду судом не встановлено.

Судом було перевірено дотримання позивачем ст.ст. 175, 177 ЦПК України та відкрито провадження, а обставини, на які посилається представник відповідача, не є достатніми підставами для необхідності надання позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Зокрема, позивачем подано позов в електронній формі, відповідно, всі додатки, надані суду, засвідчені шляхом накладення електронного цифрового підпису, обгрунтованих сумнівів в невідповідності надісланих позивачем відповідачу копій документів оригіналам, чи невідповідність матеріалам справи, представником відповідача не викладено. Посилаючись на відсутність одного з вказаних в переліку доказів додатку, представник відповідача мав достатньо часу, маючи повноваження на представлення інтересів відповідачки ще з 10.02.2026 (згідно наданого ордеру), ознайомитись з матеріалами справи в суді або шляхом доступу до електронної картки справи через кабінет адвоката в підсистемі "Електронний суд" на предмет того, чи наданий такий доказ суду, надати йому оцінку та викласти свої зауваження щодо нього, а так само достатньо часу для формування правової позиції та складення відзиву на заявлені вимоги. Жодної поважної причини, які б перешкодили відповідачці чи її представнику, враховуючи що судова повістка та ухвала суду про відкриття провадження були отримані відповідачкою ще 30.04.2026, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, стороною відповідача не зазначено та судом не встановлено.

Враховуючи зазначені обставини, суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотань представника відповідачки про залишення позову без розгляду, зобов`язанні позивача усунути недоліки позовної заяви, а також продовженні строку для надання відзиву.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

З наданих позивачем доказів встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання кредиту, у зв`язку з чим підписала заявку кредитного договору № 20.07.2025-100002424 (кредитної лінії), яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), чим уклала електронний кредитний договір № 20.07.2025-100002424 від 20.07.2025, згідно якого вказала реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: НОМЕР_2. Даним договором сторони встановили суму кредиту в розмірі 8 000 грн, строком на 140 днів з дати його надання, дата надання/видачі кредиту - 20.07.2025, дата повернення (виплати) кредиту - 06.12.2025, встановили розмір процентної ставки за договором, у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 1 600, 00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.87 % (денна процентна ставка) = (9781.92 / 8000)/ 140 ? 100%. У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору відображено графік платежів за договором з відображенням періодів користування кредитом. Пропозицію про укладення кредитного договору, заявку та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором (а.с. 38 - 44).

Окрім цього, відповідачка підписала інформаційне повідомлення позичальника, що є додатком до кредитного договору №20.07.2025-100002424 (кредитнї лінії) (а.с. 44).

Відповідачка була ідентифікована банком за допомогою системи BankID, у якій відповідачка зазначила свої персональні дані, а також номер телефону НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання, дані паспорта, на який банком було направлено одноразовий ідентифікатор (а.с. 50 зі звороту).

Для підтвердження надання відповідачці кредитних коштів позивачем долучено копію листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.02.2026, відповідно до якого, між ним та ТОВ «Споживчий центр» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 20.07.2025 23:14:20 на суму 8 000,00 (вісім тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 808922711, призначення платежу: Видача за договором кредиту №20.07.2025-100002424 (а.с. 51).

Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 20.07.2025-100002424 від 20.07.2025, розмір заборгованості ОСОБА_1 за даним кредитним договором складає 24 800, 00 грн, з яких: 8 000, 00 грн - основний борг; 11 200, 00 грн - проценти; 1 600, 00 грн - комісія; 4 000, 00 грн - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 20.07.2025 по 06.12.2025 (а.с. 30 зі звороту).

Згідно статей 526, 530, 536, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка підписала заявку на укладення кредитного договору, а також пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) шляхом застосування одноразового електронного ідентифікатора, який було надіслано на її номер телефону, вказаний під час ідентифікації, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, судом встановлено, що ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредитні кошти на умовах, передбачених договором.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивач здійснював нарахування неустойки та просить суд стягнути з відповідачки несплачену неустойку у розмірі 4 000, 00 грн.

Та згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, неустойка, нарахована позивачем на суму заборгованості відповідачки, не підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо нарахованої заборгованості за процентами та комісією, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Тому суд у даному випадку розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з установленої у частині п`ятій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 % та строку кредитування, за яким позивач обгрунтовує заявлені вимоги та надає докази, а саме на строк 140 днів.

За умови визначення максимальної денної процентної ставки за даним законом, а саме, коли 1 % (максимальна денна процентна ставка) та 8 000 грн (загальний розмір кредиту), строк кредитування 140 днів, відповідно, ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, що є предметом спору, в силу закону не можуть перевищувати 11 200 грн (1 % = (11 200 грн/8 000 грн)/140 днів*100 %). При цьому, суд зауважує, що належна до сплати сума комісії також входить до складу загальних витрат за споживчим кредитом в силу п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, позивачем нарахована сума заборгованості за відсотками та комісією в сумі, що перевищує максимальну суму загальних витрат за споживчим кредитом, розрахованих у відповідності до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідачка не виконує умови укладеного кредитного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернула, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідачка не спростувала, позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідачки заборгованість за кредитом в розмірі 19 200, 00 грн, яка складається з: 8 000, 00 грн - тіло кредиту; 11 200, 00 грн - проценти та комісія, що становлять загальні витрати за споживчим кредитом в сумі, яка відповідає статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Крім цього, підстави для стягнення нарахованої відповідачці неустойки, з урахуванням вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовнихвимог, а саме в розмірі 2 061, 21 гривень (2 662, 40 грн / 24 800, 00 грн * 19 200, 00 грн).

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 611, 623, 624, 625, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 20.07.2025-100002424 від 20.07.2025 в розмірі 19 200, 00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 061, 21 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя: