Рішення № 137802068, 25.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м.Черкаси Справа № 925/439/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Г.М.Скиби, за участі секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Дім "Шалбо", Закарпатська область, Виноградівський район, с.Неветленфолу, вул.Інтернаціональна,16 (поштова адреса: Київська область, м.Біла Церква, вул.Товарна,29)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відітранс", м.Черкаси, вул.Університетська,33

про стягнення заборгованості за договором оренди рухомого складу в сумі 222156,57 грн

без участі повноважних представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Дім "Шалбо" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відітранс" з вимогами про стягнення 222156,57 грн за договором оренди залізничного рухомого складу від 31.07.2024 №2/07-2024, зокрема: 197600 грн основної заборгованості, 15937,93 грн пені, 6994,53 грн інфляційних втрат, 1624,11 грн 3% річних, а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 14.07.2025 задоволено клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Відітранс" від 11.07.2025 (вх.суду №10512/25 від 11.07.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи; призначено у справі №925/439/25 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18015, м.Черкаси, вул.Свято-Макаріївська, 135-А); на вирішення експертизи поставлено наступні питання: "1. Чи виконаний підпис на акті №8 від 15.11.2024 на очистку цистерн на суму 107700 грн директором ТОВ "Відітранс" Нагоркіною Оксаною Едуардівною чи іншою особою? 2. Чи виконаний підпис на Акті звірки розрахунків за період 01.08.2024 26.12.2024 директором ТОВ "Відітранс" Нагоркіною Оксаною Едуардівною чи іншою особою?"; провадження у справі №925/439/25 зупинено до завершення призначеної у даній справі експертизи.

Ухвалою суду від 13.04.2026 провадження у справі поновлено; задоволено клопотання експерта Таїсії Крикливенко; вказано чіткий перелік об`єктів, що підлягають дослідженню: справжність підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Відітранс" Нагоркінокї Оксани Едуардівни в оригінальних документах: Акт №8 від 15.11.2024 - (копія в справі - том 1 а.с.26) та оригінал додано на дослідження підпису гр.Нагоркіної О.Е. перелік опису додатків (за підписом експерта Таїсії Крикливенко): 1. Акт наданих послуг №8 від 15.11.2024 на 1 арк.; Акт звірки розрахунків за період 01.08.2024 26.12.2024 - (копія в справі - том 1 а.с.30) та оригінал додано для дослідження підпису директора ТОВ "Відітранс" Нагоркіної О.Е. перелік опису додатків (за підписом експерта Таїсії Крикливенко): 2. Акт звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків по стану за період: 01.08.2024-26.12.2024 на 1 арк.; на вирішення експертизи поставлено наступні питання: "1. Чи виконаний підпис на оригінальному акті №8 від 15.11.2024 на очистку цистерн на суму 107700 грн (копія - том 1 а.с.26) директором ТОВ "Відітранс" Нагоркіною Оксаною Едуардівною чи іншою особою? 2. Чи виконаний підпис на оригінальному Акті звірки розрахунків за період 01.08.2024 26.12.2024 (копія - том 1 а.с.30) директором ТОВ "Відітранс" Нагоркіною Оксаною Едуардівною чи іншою особою?"; погоджено експертам строки проведення експертизи в термін понад 90 днів; провадження у справі №925/439/25 зупинено до завершення призначеної у даній справі експертизи.

05.05.2026 за вх.суду №7659/26 справа №925/439/25 з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.05.2026 №215/26-23 повернулись в Господарський суд Черкаської області; підстави для зупинення провадження відпали.

Ухвалою суду від 06.05.2026 поновлено провадження у справі та проведення судового засідання призначено на 15:00 год. 18.05.2026.

В справу надійшли документи:

18.05.2026 за вх.суду №8452/26 від позивача клопотання про відкладення розгляду справи від 18.05.2026, в якому просить суд відкласти розгляд справи через неможливість представника позивача адвоката Тищенка Ю.П. прибути в судове засідання у зв`язку з перебуванням на сесії;

Проведення судового засідання відкладено на 03.06.2026.

03.06.2026 суд перейшов у стадію підготовки рішення з його проголошенням 25.06.2026.

За результатами судового розгляду 25.06.2026 судом приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 ГПК України без їх проголошення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

31.07.2024 ТОВ "Український торговий дім "Шалбо" (орендодавець, позивач, стягувач) та ТОВ "Відітрас" (орендар, відповідач, боржник) уклали договір оренди залізничного рухомого складу №2/07-2024.

Предметом договору є використання за плату залізничних вантажних цистерн в узгодженій орендодавцем кількості в поданих заявках.

Відповідно до заявки №1 від 31.07.2024 сторони погодили надання в користування відповідачеві цистерн №75229294, №75229492, №77227858, №75230193, №51192839, №51079002.

Протокол погодження договірної ціни підписано сторонами 31.07.2024.

Передача цистерн в користування підтверджена актом приймання-передачі №1 від 01.08.2024 (всього шість цистерн).

04.09.2024 відповідач направив позивачеві гарантійного листа щодо компенсації послуг з промивання/пропарювання цистерн та провізної плати після використання за цистерни №75229294, №75229492, №75230193 в розмірі актуальної вартості на дату надання послуг (28000 грн (з ПДВ)/цистерна)

Повернення цистерни №77227858 з оренди підтверджено актом №1/1 від 07.09.2024

Повернення цистерн №75229294, №75229492, №75230193 з оренди підтверджено актом №2 від 14.09.2024

Повернення цистерн №51192839, №51079002 з оренди підтверджено актом №3 від 18.09.2024.

Між сторонами підписано акт №5 від 18.09.2024 надання послуг з оренди цистерн на суму 89900 грн.

Позивач посилається на додатково підписаний з відповідачем акт 15.11.2024 №8 щодо прийняття послуг з очистки вагонів на суму 107700 грн та акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2024 по 26.12.2024 від 26.12.2024. Згідно двостороннього акту заборгованості на корись позивача (Шалбо) складає 197600 грн, з урахуванням частково сплаченої заборгованості по оренді 198400 грн.

20.11.2024 позивачем направлена на адресу відповідача претензія щодо погашення заборгованості за вих.№20/11. За твердженням позивача відповідач відмовився отримувати поштове повідомлення. Повторно повідомлення про сплату боргу направлено відповідачеві 26.12.2024, яка отримана останнім 30.12.2024. Позивач вважає порушення свого права з 06.01.2025.

Ухилення відповідача від проведення розрахунків за договором та сплати боргу стало причиною звернення позивача в господарський суд Черкаської області з позовом за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

Представник позивача вимоги підтримав.

Представник відповідача вимоги визнав лише в основній сумі боргу 89900 грн. В решті вимог просить відмовити з мотивів недоведеності та безпідставності. Заперечив свої підписи на акті промивки вагонів в листопаді 2024 року та в акті звірки заборгованості за грудень 2024 року.

Судом призначена та проведена почеркознавча експертиза за клопотанням відповідача.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану, припинення енергопостачання приміщення суду та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси - у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v.Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право на захист свого цивільного права чи господарського інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, 02.02.2021 у справі №925/642/19).

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом позову позивача є грошові вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості та обтяжень боргу за договором оренди залізничного рухомого складу №2/07-2024.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов`язання з внесення орендної плати за договором та оплати додаткових супутніх послуг.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами господарського зобов`язання на підставі договору (договірні зобов`язання/договірні відносини) чи з вимог закону (позадоговірні зобов`язання/абсолютні правовідносини за законом); неналежне виконання відповідачем зобов`язання з договору чи заперечення прав позивача щодо отримання плати за строкове користування майном; наявність порушеного права позивача, за захистом якого позивач звернувся з позовом в суд.

Юридичний статус сторін за договором:

Орендодавець за договором (позивач) є суб`єктом господарювання на ринку централізованих перевезень залізничним транспортом в Україні та супутніх послуг, самостійною юридичною особою з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Орендар за договором (відповідач) є суб`єктом господарювання на ринку транспортних перевезень і супутніх послуг в Україні, самостійною юридичною особою з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 222156,57 грн за договором оренди залізничного рухомого складу від 31.07.2024 №2/07-2024, зокрема: 197600 грн основної заборгованості, 15937,93 грн пені, 6994,53 грн інфляційних втрат, 1624,11 грн 3% річних.

Тобто предмет спору визначає позивач як стягнення боргу, санкцій та обтяжень боргу за неналежне виконання відповідачем вимог письмового двостороннього консенсуального строкового оплатного договору.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору оренди залізничного рухомого складу №2/07-2024 від 31.07.2024 (а.с.16-20). Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, є дійсним на момент спірних правовідносин формування та виконання замовлення позивача. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).

Договір відповідає положенням глави 58 Цивільного кодексу України "Найм (оренда)".

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (чинний на момент спірних відносин).

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ст. 759. 1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

{Частина перша статті 759 із змінами, внесеними згідно із Законом №1201-IX від 04.02.2021}

2. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

3. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

{Статтю 759 доповнено частиною третьою згідно із Законом №3587-IX від 22.02.2024}

Ст. 780. Предмет договору найму. 1. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

2. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

3. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Ст.762. Плата за користування майном 1. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

2. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

3. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

4. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

5. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

6. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

{Стаття 762 в редакції Закону №1201-IX від 04.02.2021}

Ст.765. Передання майна наймачеві. 1. Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

{Частина перша статті 765 із змінами, внесеними згідно із Законом №1201-IX від 04.02.2021}

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору оренди залізничного рухомого складу №2/07-2024 від 31.07.2024 (а.с.16-20) за актом приймання-передачі №1 від 01.08.2024 передано в користування відповідачеві залізничні цистерни №75229294, №75229492, №77227858, №75230193, №51192839, №51079002 (всього шість цистерн).

Повернення цистерни №77227858 з оренди підтверджено актом №1/1 від 07.09.2024

Повернення цистерн №75229294, №75229492, №75230193 з оренди підтверджено актом №2 від 14.09.2024

Повернення цистерн №51192839, №51079002 з оренди підтверджено актом №3 від 18.09.2024.

Між сторонами підписано акт №5 від 18.09.2024 надання послуг з оренди цистерн на суму 89900 грн.

Суд враховує, що спору та претензій щодо кількості та строку використання цистерн відповідачем немає.

Натомість позивач посилається на додатково підписаний з відповідачем акт 15.11.2024 №8 щодо прийняття послуг з очистки вагонів на суму 107700 грн та акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2024 по 26.12.2024 від 26.12.2024. Згідно двостороннього акту заборгованості борг на корись позивача (Шалбо) складає 197600 грн, з урахуванням частково сплаченої заборгованості по оренді 198400 грн.

Позивач наполягає на стягненні 197600 грн основної заборгованості, 15937,93 грн пені, 6994,53 грн інфляційних втрат, 1624,11 грн 3% річних за неналежне виконання умов договору оренди залізничного рухомого складу №2/07-2024 від 31.07.2024.

Оскільки керівник відповідача категорично заперечувала підписання акта 15.11.2024 №8 щодо прийняття послуг з очистки вагонів на суму 107700 грн та акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2024 по 26.12.2024 від 26.12.2024, судом було призначено у справі №925/439/25 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18015, м.Черкаси, вул.Свято-Макаріївська, 135-А); на вирішення експертизи поставлено наступні питання: "1. Чи виконаний підпис на акті №8 від 15.11.2024 на очистку цистерн на суму 107700 грн директором ТОВ "Відітранс" Нагоркіною Оксаною Едуардівною чи іншою особою? 2. Чи виконаний підпис на Акті звірки розрахунків за період 01.08.2024 26.12.2024 директором ТОВ "Відітранс" Нагоркіною Оксаною Едуардівною чи іншою особою?"

За висновком судової почеркознавчої експертизи від 04.05.2026 №215/26-23 (том 2 а.с.108-113) підписи на спірних документах: акт 15.11.2024 №8 щодо прийняття послуг з очистки вагонів на суму 107700 грн та акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2024 по 26.12.2024 від 26.12.2024 виконанні не Нагоркіною О.Е., а іншою особою, в зв`язку з чим суд не враховує ці докази позивача як наявну основну заборгованість при прийнятті рішення.

Доводи судової експертизи не спростовані позивачем у належний спосіб.

Представник відповідача визнає тільки пряму заборгованість перед позивачем в розмірі 89900 грн основний борг.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені п.4.1.1 договору (а.с.16-20) є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу по оренді залізничних вагонів 89900 грн у примусовому порядку на підставі п.9.3.1. договору. Суд вважає, що строк виконання основного зобов`язання відповідачем є таким, що настав.

В решті вимог стягнення основного боргу позивачеві належить відмовити з мотивів безпідставності, необґрунтованості та недоведеності.

Щодо стягнення санкцій як забезпечення виконання зобов`язання (розрахунок а.с.4 зворот).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (чинний на момент спірних відносин) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За невиконання строків поставки відповідно до п.5.4. договору позивач (орендодавець) має право на стягнення з відповідача (орендаря) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Позивачем нараховано до стягнення 15937,93 грн пені за період з 06.01.20925 по 15.04.2025 з суми боргу 197600 грн (а.с.19). Договір про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді неустойки укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 547, 549 Цивільного кодексу України (пеня).

Відповідач заперечив проти нарахування пені та просив в цій частині позивачеві відмовити.

Судом зроблено перевірку нарахування пені позивачем за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" з розміру основної підтвердженої заборгованості відповідача в сумі 89900 грн:

89900,0006.01.2025-23.01.202518 днів13,500.0741197,02 грн89900,0024.01.2025-06.03.202542 дні14,500.0792999,95 грн89900,0007.03.2025-15.04.202540 днів15,500.0853054,14 грнабо 06.01.2025-23.01.2025:13,50 (облікова ставка НБУ) 89900,00(Сума боргу)х(2х13,50:365)х18 днів (прострочення):100181197,07 грн24.01.2025-06.03.2025:14,50(облікова ставка НБУ) 89900,00(Сума боргу)х(2х14,50:365)х42 днів (прострочення):100422999,95 грн07.03.2025-15.04.2025:15,50(облікова ставка НБУ) 89900,00(Сума боргу)х(2х15,50:365)х40 днів (прострочення):100403054,14 грнВсього штрафних санкцій за період: 7251,11 грнРозмір пені 7251,11 грн підлягає до задоволення з відповідача на користь позивача. В решті вимог позивачеві належить відмовити з мотивів недоведеності, необґрунтованості та безпідставності.

Щодо стягнення інфляційних та 3% річних:

Позивачем при зверненні з позовом нараховано до стягнення з відповідача 1624,11 грн 3% річних та 6994,53 грн інфляційних втрат з суми боргу 197600 грн за спірний період з 06.01.2025 по 15.04.2025 з посиланням на приписи ст.625 ЦК України - як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання боржником.

Відповідач заперечив проти нарахування інфляційних втрат та 3% річних та просив в цій частині позивачеві відмовити.

Судом зроблено перевірку нарахування пені позивачем за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" з розміру основної підтвердженої заборгованості 89900 грн:

3% річних:

з 06.01.2025 до 15.04.2025 89900,00х3%х100:365:100100 днів738,90 грнІндекс інфляції:

січень 2025 року101,20%лютий 2025 року100,80%березень 2025 року101,50%Інфляційне збільшення:

89900,00 x 1.03539744 - 89900,00 = 3182,23 грн.

Розмір 3% річних - 738,90 грн та 3182,23 грн інфляційних втрат підлягає до задоволення з відповідача на користь позивача. В решті вимог позивачеві належить відмовити з мотивів недоведеності, необґрунтованості та безпідставності.

Обґрунтування належності способу захисту у спірних правовідносинах.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки; тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов`язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду доказів проведення повного розрахунку з позивачем.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача за договором оренди залізничного рухомого складу №2/07-2024 від 31.07.2024 - 89900 грн боргу, 3182,23 грн інфляційних втрат, 738,90 грн -3% річних, 7251,11 грн пені на користь позивача. В решті вимог належить відмовити з мотивів недоведеності, безпідставності та необґрунтованості вимоги.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог. Відтак, належить стягнути на користь позивача 3028 грн судового збору. Решту судового збору покласти на позивача та не стягувати.

Суд не здійснює розподіл інших судових витрат в даному рішенні.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відітранс" (м.Черкаси, вул.Університетська,33, код ЄДРПОУ 45075275, номер рахунку в банку невідомий)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Дім "Шалбо" (Закарпатська область, Виноградівський район, с.Неветленфолу, вул.Інтернаціональна,16 (поштова адреса: Київська область, м.Біла Церква, вул.Товарна,29), код ЄДРПОУ 35799004, номер рахунку в банку невідомий)

89900 грн боргу, 3182,23 грн інфляційних втрат, 738,90 грн -3% річних, 7251,11 грн пені та 3028 грн судового збору.

1.2. В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

1.3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 29.06.2026.

Суддя Г.М.Скиба