Рішення № 137802042, 29.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/521/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5",

до відповідача - Черкаської міської ради,

про стягнення 16 541,55 грн,

15.04.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5" (далі - ОСББ "Дніпро 3,5") з вимогою стягнути з Черкаської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Черкаси за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради 13 614,95 грн заборгованості зі сплати внеску за утримання будинку та прибудинкової території, інфляційні втрати в розмірі 1 803,29 грн та 3% річних в сумі 1 123,51 грн, а всього 16 541,55 грн.

Ухвалою від 20.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін 21.05.2026. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

04.05.2026 Черкаська міська рада подала відзив на позов.

12.05.2026 ОСББ "Дніпро 3,5" подало відповідь на відзив.

21.05.2026 ОСББ "Дніпро 3,5" подало остаточний розрахунок понесених судових витрат.

Суд здійснює розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.05.2016 на установчих зборах в багатоквартирних будинках № 3 та АДРЕСА_1 співвласниками квартир та нежитлових приміщень прийнято рішення про створення ОСББ "Дніпро 3,5". 16.06.2016 проведена державна реєстрація ОСББ "Дніпро 3,5" як юридичної особи з присвоєнням коду ЄДРПОУ 40574428. 07.07.2016 ОСББ "Дніпро 3,5" включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій, 06.10.2016 присвоєно ознаку неприбутковості - 0043 (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації жилих будинків).

В багатоквартирному будинку №5 по вулиці Героїв Дніпра на дату проведення установчих зборів та створення ОСББ наявні були 6 квартир, які перебували у комунальній власності територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради. За листком письмового опитування співвласника за кв. АДРЕСА_2 , 34, 42, 64, 123, 162 загальною площею 325,1 кв. Черкаська міська рада в особі представника Якимчук С.С. згідно з довіреністю від 31.05.2016 голосувала за створення ОСББ, затвердження Статуту ОСББ, обрання Правління ОСББ, затвердження кошторису та розмір внеску на утримання будинків. Фактично, за твердженням позивача, територіальна громада визнала ту обставину, що вказані квартири є їх власністю і брала участь в діяльності ОСББ як громада вони можуть згідно Закону.

Позивач стверджує, що квартира АДРЕСА_3 перебуває в міській комунальній власності, інформація про приватизацію квартири за даними ЧМР відсутня, свідоцтво про право власності на житло на зазначену квартиру органом приватизації не видавалося. Розпорядчий документ про передачу у власність кв. АДРЕСА_2 не приймався.

За інформацією КП "ЧООБТІ" ЧОР №417/13 від 16.10.2020 станом на 01.01.2013 право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_3 не зареєстровано. Змін про зареєстроване право власності на дану квартиру до 01.01.2013 станом на дату подання позову із КП "ЧООБТІ" немає. Згідно з довідкою з ДРРПнНМ та Реєстру права власності №5005793824241 від 23.03.2026 за пошуком даних головного наймача Щербакова Віталія Олександровича відомостей про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_3 не зазначено.

Починаючи з грудня 2016 року ОСББ "Дніпро 3,5", як організація, що займається обслуговування багатоквартирного будинку проводить нарахування внеску за утримання будинку та прибудинкової території за о/р НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_2 власник Черкаська міська рада. Однак ні власник квартири, ні наймачі не проводили сплату внесків на користь ОСББ.

Згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/507/23 від 18.06.2023 з Черкаської міської ради на користь ОСББ "Дніпро 3,5" стягнуто 11 203 грн боргу по внесках на утримання та управління багатоквартирним будинком (щодо квартир, які перебувають у комунальній власності) за адресою АДРЕСА_1 , 132,44 грн інфляційних втрат, 28,65 грн як 3% річних та 2 684 грн на відшкодування сплаченого судового збору. В апеляційному порядку вказане рішення не було скасовано. Період стягнення був заявлений із квітня 2020 року по квітень 2023 року. Вказане рішення виконане відповідачем, кошти перераховані на користь ОСББ згідно з судовим наказом.

Проте, із квітня 2023 року і по даний час, за твердженням позивача, за квартирою АДРЕСА_2 почала обліковуватися заборгованість зі сплати внеску, яка складає 13 614,94 грн, яка не погашається відповідачем, навіть за умови постійного інформування Черкаської міської ради про потребу у сплаті відповідного внеску.

У відзиві відповідач зазначив, що Черкаська міська рада у даних правовідносинах є неналежним відповідачем, оскільки обов`язок зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку у спірному випадку покладається не на орган місцевого самоврядування, а на осіб, які фактично користуються житловим приміщенням. Квартира АДРЕСА_3 не приватизована та використовується фізичними особами на праві найму. Зокрема, громадяни (сім`я ОСОБА_1 ) вселені у зазначене житлове приміщення на підставі ордера № 018228 серії А, виданого на підставі рішення виконавчого органу від 30.03.1988 № 141, та фактично постійно проживають у квартирі. При цьому повнолітні члени сім`ї наймача звернулися із заявою про зміну договору найму з подальшою приватизацією житла, що свідчить про їх намір набути право власності на вказане майно та підтверджує їх статус як основних користувачів житлового приміщення. Таким чином, на переконання позивача, саме наймачі квартири АДРЕСА_2 є належними суб`єктами виконання обов`язку щодо сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку.

Черкаська міська рада не заперечує, що квартира АДРЕСА_3 належить до житлового фонду комунальної власності територіальної громади. Разом з тим, сам по собі статус майна, як такого, що належить до комунальної власності, не є безумовною та автоматичною підставою для покладення на орган місцевого самоврядування обов`язку зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку у правовідносинах з ОСББ. Ключовим у даному випадку є не формальний статус власника, а характер правовідносин щодо користування житловим приміщенням та суб`єкт, який фактично отримує послуги з утримання будинку.

Відповідач стверджує, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, фактично ототожнює статус власника майна із обов`язком зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку, що є неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, позивач посилається на положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Цивільного кодексу України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", які дійсно передбачають обов`язок співвласників брати участь у витратах на утримання спільного майна. Водночас позивачем проігноровано спеціальну норму - ч. 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", відповідно до якої у разі передачі квартир державної або комунальної власності у користування (найм) обов`язок зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком покладається саме на наймачів таких квартир. Таким чином, законодавець прямо визначив інший суб`єкт виконання обов`язку у випадках, аналогічних спірним правовідносинам, що виключає можливість покладення такого обов`язку на власника майна. Фактично позивач застосовує загальні норми без урахування спеціальної, що суперечить принципу пріоритетності спеціальної норми над загальною (lex specialis derogat generali). Крім того, на думку відповідача, позивач помилково посилається на судову практику Верховного Суду, яка стосується правовідносин за участю власників приміщень, однак не враховує специфіку правового статусу наймачів житлових приміщень комунальної форми власності.

Щодо вимоги позивача про стягнення коштів з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради відповідач зазначає, що такий спосіб визначення суб`єкта виконання рішення суду є безпідставним та не відповідає вимогам чинного законодавства. Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради є окремою юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, яка не є стороною у даній справі. Більше того, вказаний департамент не залучений до участі у справі навіть як третя особа, хоча позовні вимоги безпосередньо стосуються покладення на нього обов`язку щодо виконання рішення суду. Позивач не навів жодних правових підстав, які б свідчили про покладення саме на цей департамент обов`язку здійснювати спірні платежі або нести відповідальність за зобов`язаннями Черкаської міської ради. Згідно з положеннями Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів здійснюють витрати виключно в межах бюджетних призначень та відповідно до затверджених бюджетних програм, а визначення конкретного розпорядника коштів та напряму їх використання не може підмінятися вимогами позивача у судовому процесі. Таким чином, на переконання відповідача, позивач фактично просить суд: визначити інший суб`єкт виконання рішення, який не є стороною у справі; втрутитися у внутрішній розподіл бюджетних повноважень органу місцевого самоврядування; покласти обов`язок на суб`єкта, який не має процесуального статусу відповідача. Зазначене суперечить принципам господарського судочинства та виходить за межі повноважень суду. Отже, прохальна частина позову в цій частині є такою, що не підлягає задоволенню.

У відповіді на відзив позивач наполягає на тому, що Черкаська міська рада є належним відповідачем в даній справі, бо є власником даного майна, представник якої брав участь у створенні ОСББ, обранні Правління та встановленні внеску за утримання будинку та прибудинкової території у 2016 році та звертає увагу, що дані обставини є встановленими в рішенні Господарського суду Черкаської області у справі №925/507/23, де суд надав оцінку належності відповідача та приналежність квартири №4 до комунальної власності.

Щодо посилань відповідача на те, що у квартирі є наймачі і вони проживають, споживають так звані "послуги" (але за законом ОСББ не надає послуги) і мають відповідати за даними вимогами, позивач зауважує, що правовідносини між ОСББ та наймачами врегульовуються виключно на договірній підставі, якої в даній справі немає.

Позивач стверджує, що саме департаменти/управління, як юридичні особи головні розпорядники (розпорядники) бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, мають відкриті рахунки в органах казначейства та обслуговуються в Управлінні. Кожен з департаментів/управлінь відповідальний за конкретний визначений напрямок діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради. Згідно з рішенням Черкаської міської ради №1522 від 25.11.2025 Про розгляд та схвалення проєкту рішення Черкаської міської ради "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 16.10.2025 №88-2", "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 28.03.2025 №55-9 «Про затвердження Програми забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки" затверджено Програму забезпечення виконання судових рішень на 2024-2028 роки. Згідно з програмою відповідальний виконавець є Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, учасники програми - Черкаська міська рада та її виконавчий комітет, Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради. Мета програми: забезпечення виконання судових рішень про стягнення коштів з Черкаської міської ради, її виконавчого комітету, Черкаського міського голови, а також коштів міського бюджету.

Отже позивач вважає, що в даному спорі правильно заявлені позовні вимоги до належного відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так у провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа №925/507/23 за позовом ОСББ "Дніпро 3,5" до Черкаської міської ради про стягнення 15 675,24 грн.

Предметом розгляду у справі № 925/507/23 була вимога позивача про стягнення з відповідача 15 675,24 грн боргу по внесках на утримання та управління багатоквартирним будинком (щодо квартир, які перебувають у комунальній власності в ОСББ за адресою вул. Героїв Дніпра, 5 у м. Черкаси, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за період з квітня 2020 року по квітень 2023 року.

18.07.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Черкаської міської ради на користь ОСББ "Дніпро 3,5" 11 203 грн боргу по внесках на утримання та управління багатоквартирним будинком (щодо квартир, які перебувають у комунальній власності) за адресою вул. Героїв Дніпра, 5 у м. Черкаси, 132,44 грн інфляційних втрат, 28,65 грн як 3% річних та 2 684 грн на відшкодування сплаченого судового збору. В решті вимог у позові відмовив.

Постановою від 29.01.2024 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 у справі № 925/507/23 - без змін.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України)

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. (ч. 1 ст. 284 ГПК України)

Отже рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі №925/507/23 набрали законної сили 29.01.2024.

Так у постанові від 29.01.2024 у справі № 925/507/23 Північний апеляційний господарський суд встановив такі обставини, які не доказуються при розгляді справи №925/521/26:

"...Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Квартира №4 у будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5, перебуває у власності Черкаської міської ради.

Наведене не заперечується відповідачем.

Згідно довідки КП "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" №417/13 від 16.10.2020 (а.с. 64) право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру №4 у будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5, не зареєстровано.

Таким чином, за відсутності інформації стосовно набуття спірної квартири у приватну власність фізичними особами в результаті приватизації комунального майна, зазначене майно належить відповідачу на праві комунальної власності..."

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 4, 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. (ч. 5 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку")

Співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. (ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку")

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. (ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку")

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку")

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду. (ч. 3 ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку")

Зі змісту викладеного випливає, що на відповідача, як на особу, якій на праві власності належить квартира, щодо якої позивачем здійснено нарахування, покладено обов`язок виконувати чинні рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників ОСББ, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до Протоколу № 10 від 26.04.2023 Загальних Зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5", яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5 (код ЄДРПОУ 40574428), далі: Об`єднання, по питанню затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів, вирішено, зокрема, затвердити кошторис, запропонований Правлінням Об`єднання, в тому числі матеріальне заохочення голови Правління, з 1 квітня 2023 року. Загальний розмір внесків і платежів за усіма фондами складає 5,55 грн у місяць з 1 м.кв. площі приміщення, що належить співвласникові. Внески сплачуються щомісячно, не пізніше "30" числа наступного за розрахунковим місяця.

При цьому у рішенні від 18.07.2023 у справі № 925/507/23 суд встановив, що загальна площа квартири №4 складає 62,3+3,8= 66,1 кв.м, проте нарахування внеску до ОСББ проводиться на площу 65,9 кв.м.

У справі, що розглядається позивач також здійснює нарахування зважаючи на площу квартири, яка належить відповідачу у розмірі 65,9 кв.м.

Отже починаючи з 01.04.2023 відповідач повинен був сплачувати на користь позивача внески та платежі у загальному розмірі 365,75 грн/міс (5,55 х 65,9).

Згідно з Протоколом № 12 від 12.01.2025 Загальних Зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5", яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5 (код ЄДРПОУ 40574428), далі: Об`єднання, по питанню порядку денного 3 - затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів, вирішено, зокрема, затвердити кошторис, запропонований Правлінням та ревізійною комісією Об`єднання, в тому числі матеріальне заохочення голови Правління, з 1 лютого 2025 року. Загальний розмір внеску 6,50 грн у місяць з 1 м кв. площі приміщення, що належить співвласникові. Внески сплачуються щомісячно, не пізніше "30" числа розрахункового місяця.

Отже починаючи з 01.02.2025 відповідач повинен був сплачувати на користь позивача внески та платежі у загальному розмірі 428,35 грн/міс (6,50 х 65,9).

Щодо доводів відповідача про те, що обов`язок зі сплати внесків на утримання будинку належить наймачу квартири, суд зазначає таке.

Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень. (ч. 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку")

Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі №906/884/19 зробив правовий висновок про застосування норми ч. 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та, зокрема вказав, що:

- визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13, Закону № 2866-III);

- з урахуванням приписів статті 511 Цивільного кодексу України, прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна;

- виходячи із загальних підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (стаття 11 Цивільного кодексу України), відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов`язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна. Тобто обов`язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов`язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином, наймачі квартири щодо якої позивачем здійснено нарахування, не будучи її власниками, можуть бути зобов`язані сплачувати внески на утримання орендованого ним приміщення тільки за умови, якщо такий обов`язок встановлений відповідним правочином (договором).

Проте доказів наявності договору оренди із відповідною умовою про відшкодування внесків на утримання квартири відповідач суду не надав.

У відзиві відповідач стверджує, що громадяни (сім`я ОСОБА_1 ) вселені у зазначене житлове приміщення на підставі ордера № 018228 серії А, виданого на підставі рішення виконавчого органу від 30.03.1988 № 141, проте відповідного ордера відповідач суду не надав.

Водночас у рішенні від 18.07.2023 у справі № 925/507/23 суд встановив, що: "...Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Загальновідомими є факти, що ордери на квартири видавалися громадянам до 1 березня 2005 р. Ордер був правовстановлюючим документом, тобто підтверджував право суб`єкта користуватися конкретним житлоплощею. Після проведення житлової реформи замість ордерів стали оформлятися комерційні договори, договори соцнайма та безоплатного користування.

Ордер на квартиру громадянин отримував при вселенні в державне чи муніципальне житло. В ордері зазначалися відомості про наймача житла, а також інформація про всіх зареєстрованих у ньому осіб. Як правило, один громадянин виступав основним наймачем, а з ним разом вписувалися інші члени сім`ї.

За своєю правовою природою ордер являє собою адміністративно-правовий акт розпорядчого характеру про надання громадянину конкретної житлової площі. В ЖК, введеному в дію в 2005 р. ордер вже не передбачений як обов`язковий документ для вселення.

В даний час ордер на державне (комунальне) житло не видається, так як при наданні житла громадянам укладається договір соцнайма. Він фактично замінив ордер на квартиру.

Отже ордер на вселення у житло 1988 року (навіть з відомостями про відповідального на той час квартиронаймача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не вирішує питання про нинішнього належного відповідача-мешканця квартири стосовно плати за утримання цього житла, тим більше стосовно ОСББ, законодавство про яке виникло з 2000 року.

Згідно відповіді Департаменту Центр надання адміністративних послуг ЧМР №693-01-21 від 23.01.2023 ( зворотній а.с. 64) у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані наступні особи:

- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.04.1988 по теперішній час;

- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 21.07.1989 по теперішній час;

- ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 з 22.02.2022 по теперішній час.

Ще ж підтверджується і відомостями з копії по квартирної картки, наданої суду разом із копією ордера (а.с. 97).

З урахуванням такої кількості осіб, які зареєстровані як мешканці квартир, відповідачу слід мати чіткі докази, яка саме з цих дорослих осіб є відповідальним квартиронаймачем за сплату коштів на утримання будинку і саме з цією особою мав бути укладений договір найму житла і ця особа може бути відповідачем у спорі про стягнення спірних коштів замість Черкаської міської ради.

Таких доказів з боку Черкаської міської ради суду не подано.

Власниками неприватизованих квартир, що належать до державного житлового фонду, є територіальна громада (в особі місцевих рад) або держава (в особі державних підприємств, організацій, установ) (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. № 2482-XII)..."

При цьому колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у постанові від 29.01.2024 у справі № 925/507/23 дійшла висновку, що є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що ордер на вселення у житло 1988 року (навіть з відомостями про відповідального на той час квартиронаймача), не вирішує питання про нинішнього належного відповідача-мешканця квартири стосовно плати за утримання цього житла, тим більше стосовно ОСББ, законодавство про яке виникло з 2000 року.

Отже враховуючи відсутність відповідного договору, який би передбачав обов`язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку, відповідний обов`язок зі сплати таких платежів несе власник квартири - Черкаська міська рада, для якого положення статуту та рішення загальних зборів ОСББ є обов`язковими в силу закону.

Позивач звернувся до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради з листом від 05.11.2024 № 036, в якому просив сплатити внески на утримання будинку та прибудинкової території за жовтень 2024 р. за адресою: АДРЕСА_4 , яка знаходиться у власності громади міста Черкаси та у підпорядкуванні Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради в сумі 18 612,07 грн.

У відповідь листом від 06.11.2024 вих. № 039, Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради повідомив, що у департаменту станом на дату надання відповіді, відсутні правові підстави для задоволення вимог повідомлення щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за жовтень 2024 року, а також про те, що видатки щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території по квартирам, які знаходяться у власності територіальної громади - Черкаською міською радою не передбачені.

Позивач стверджує, що він звертався до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради з листом від 09.01.2025 № 102, в якому просив звернути увагу, що особи, які проживають в квартирі, щодо якої позивачем здійснено нарахування, не сплачують встановлених внесків і платежів в ОСББ і жодного разу не сплатили. Позивач просив прийняти усі необхідні міри впливу на боржників або самостійно сплатити внески на утримання будинку відповідно до доданої квитанції.

Позивач звернувся до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради з листом від 12.06.2025 № 032, в якому просив:

1. Надати до ОСББ "Дніпро 3,5" витяг з ЄДР речових прав на нерухоме майно, або довідку з БТІ що підтверджують офіційну державну реєстрацію майна та фіксацію власника майна за адресою: АДРЕСА_4 , майже через рік після виплати частини боргів на рахунок ОСББ.

2. Надати інформацію чи укладений договір найму комунального майна за адресою: АДРЕСА_4 і яким чином буде відбуватися контроль за дотриманням умов договору, аби було сплачено старі борги та не допущено нової заборгованості, які дії були вчинені щодо повернення до міського бюджету за когось сплачених боргів.

3. Надати інформацію які дії були вчинені представниками Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, аби уникнути колізії щодо недостатності/відсутності/недосконалості повноважень щодо управління комунальним майном, і які рішення були прийняті, хто саме є відповідальною уповноваженою особою за роботу з наймачами комунального майна;

4. Надати інформацію хто є відповідальною/уповноваженою особою за сплату внесків і платежів за утримання будинків і прибудинкових територій квартир, що знаходяться в комунальній власності, для можливості направлення рахунків на сплату.

5. Сплатити внески на утримання будинку відповідно до наданої квитанції.

У відповідь листом від 20.06.2025 № 034 Департамент житлово-комунального комплексу повідомив, що надання до ОСББ "Дніпро 3,5" запитуваної інформації та сплата внесків на утримання будинку відповідно до наданої квитанції - не в повноваження департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, враховуючи повноваження, що визначені відповідним положенням.

Позивач звернувся до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради з листом від 26.06.2025 № 038, в якому зазначив, що не має повноважень на укладання договору реструктуризації боргів ані з наймачами, ані з орендарями, ані з користувачами, ані з мешканцями що проживають в квартирі. Законом визначені відносини об`єднання виключно зі співвласниками квартир та нежитлових приміщень. Господарським судом Черкаської області (справа № 925/507/23 18.07.2023) власником квартири визнано територіальну громаду міста Черкаси в особі Черкаської міської ради. також, тим же судом в аналогічній справі (№ 925/76/25 від 21.05.2025) суд дійшов висновку, що за відсутності погодження порядку сплати (відшкодування) та розміру внесків у взаємовідносинах власника спірної квартири та квартиронаймачів та не досягнення між позивачем та квартиронаймачами згоди щодо укладення окремого договору на оплату внесків, обов`язок зі сплати таких платежів несе власник приміщень, для якого положення статуту та рішення загальних зборів ОСББ є обов`язковими в силу закону, і ці дві обставини не потребують доказування. З листом позивач надіслав довідку про заборгованість по внескам на управління, утримання та ремонт майна, що перебуває у спільній власності, відповідно до якої, за адресою м. Черкаси, вул. героїв Дніпра, буд. 5, кв. 4 станом на 26.06.2025 утворилася заборгованість по внескам на управління, утримання та ремонт майна, що перебуває у спільній власності у розмірі 19 230,94 грн.

У відповідь листом від 10.07.2025 № 039 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради повідомив, що не наділений відповідними повноваженнями щодо вирішення вказаних у зверненні питань щодо вжиття заходів зі стягнення заборгованості.

Позивач звернувся з листом від 10.07.2025 № 040 до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради щодо сплати внесків власниками квартир комунальної власності.

У відповідь листом від 8.08.2025 № 040 Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради повідомив, що не наділений відповідними повноваженнями щодо вирішення вказаних у зверненні питань та не володіє інформацією щодо інших органів, які можуть здійснити сплату внесків до ОСББ.

Позивач стверджує, що звертався до відповідача з досудовими попередженнями про стягнення боргу на суму 22 229,39 грн за несплату обов`язкових внесків та платежів, встановлених загальними зборами ОСББ "Дніпро 3,5" від 11.12.2025 та від 18.02.2026, проте відповідач з квітня 2023 року продовжує не сплачувати відповідні внески, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Власність зобов`язує. (ч. 4 ст. 319 ЦК України)

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 322 ЦК України)

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 ЦК України)

Як уже встановлено судом, в межах заявленого позивачем періоду квітень 2023 року - лютий 2026 року відповідач повинен був щомісячно сплачувати внесок на утримання будинку починаючи з 01.04.2023 у загальному розмірі 365,75 грн/міс, а починаючи з 01.02.2025 - у загальному розмірі 428,35 грн/міс.

Вище суд встановив, що відповідно до Протоколу № 10 від 26.04.2023 Загальних Зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5", яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5 (код ЄДРПОУ 40574428), далі: Об`єднання та Протоколу № 12 від 12.01.2025 Загальних Зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5", яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5 (код ЄДРПОУ 40574428), далі: Об`єднання, внески сплачуються щомісячно, не пізніше "30" числа розрахункового місяця.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що строк сплати внеску за кожен місяць із заявленого позивачем періоду квітень 2023 року - лютий 2026 року на момент ухвалення судом рішення сплив. Зокрема, за останній місяць із заявленого позивачем періоду - лютий 2026 року строк оплати сплив 30.03.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Дослідивши розрахунок основного боргу, здійснений позивачем, суд встановив, що останній здійснює нарахування за період квітень 2023 року - січень 2025 року по 365,75 грн/міс, та за період лютий 2025 року - лютий 2026 року по 428,35 грн/міс, що є обґрунтованим, проте за розрахунком суду сума таких платежів становить 13 615,05 грн, тоді як за розрахунком позивача - 13 614,95 грн.

Відтак, не виходячи за межі позовних вимог суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 13 614,95 грн основного боргу.

Також позивач заявив до стягнення 1 123,51 грн трьох відсотків річних та 1 803,29 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем внесків, здійснений позивачем, суд встановив, що останній здійснює нарахування без урахування положень ст. 253 ЦК України, відповідно до якого, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Так період обчислення трьох відсотків річних та інфляційних втрат починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Вище суд встановив, що відповідно до Протоколу № 10 від 26.04.2023 Загальних Зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5", яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5 (код ЄДРПОУ 40574428), далі: Об`єднання та Протоколу № 12 від 12.01.2025 Загальних Зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5", яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5 (код ЄДРПОУ 40574428), далі: Об`єднання, внески сплачуються щомісячно, не пізніше "30" числа розрахункового місяця.

Проте позивач здійснює нарахування трьох відсотків річних на всю суму боргу - 13 614,95 грн, починаючи з 01.06.2023.

З урахуванням викладеного суд здійснив правильний розрахунок трьох відсотків річних в межах заявленої позивачем заборгованості та в межах заявленого позивачем періоду, не виходячи за межі позовних вимог, відповідно до якого, обґрунтований розмір трьох відсотків річних становить 523,62 грн таким чином:

за квітень 2023 року на суму 365,75 грн за період 01.06.2023 - 01.03.2026 - 30,18 грн;

за травень 2023 року на суму 365,75 грн за період 01.07.2023 - 01.03.2026 - 29,28 грн;

за червень 2023 року на суму 365,75 грн за період 31.07.2023 - 01.03.2026 - 28,38 грн;

за липень 2023 року на суму 365,75 грн за період 31.08.2023 - 01.03.2026 - 27,45 грн;

за серпень 2023 року на суму 365,75 грн за період 01.10.2023 - 01.03.2026 - 26,51 грн;

за вересень 2023 року на суму 365,75 грн за період 31.10.2023 - 01.03.2026 - 25,61 грн;

за жовтень 2023 року на суму 365,75 грн за період 01.12.2023 - 01.03.2026 - 24,68 грн;

за листопад 2023 року на суму 365,75 грн за період 31.12.2023 - 01.03.2026 - 23,78 грн;

за грудень 2023 року на суму 365,75 грн за період 31.01.2024 - 01.03.2026 - 22,85 грн;

за січень 2024 року на суму 365,75 грн за період 01.03.2024 - 01.03.2026 - 21,95 грн;

за лютий 2024 року на суму 365,75 грн за період 31.03.2024 - 01.03.2026 - 21,05 грн;

за березень 2024 року на суму 365,75 грн за період 01.05.2024 - 01.03.2026 - 20,12 грн;

за квітень 2024 року на суму 365,75 грн за період 31.05.2024 - 01.03.2026 - 19,22 грн;

за травень 2024 року на суму 365,75 грн за період 01.07.2024 - 01.03.2026 - 18,29 грн;

за червень 2024 року на суму 365,75 грн за період 31.07.2024 - 01.03.2026 - 17,39 грн;

за липень 2024 року на суму 365,75 грн за період 31.08.2024 - 01.03.2026 - 16,46 грн;

за серпень 2024 року на суму 365,75 грн за період 01.10.2024 - 01.03.2026 - 15,53 грн;

за вересень 2024 року на суму 365,75 грн за період 31.10.2024 - 01.03.2026 - 14,63 грн;

за жовтень 2024 року на суму 365,75 грн за період 01.12.2024 - 01.03.2026 - 13,71 грн;

за листопад 2024 року на суму 365,75 грн за період 31.12.2024 - 01.03.2026 - 12,81 грн;

за грудень 2024 року на суму 365,75 грн за період 31.01.2025 - 01.03.2026 - 11,87 грн;

за січень 2025 року на суму 365,75 грн за період 01.03.2025 - 01.03.2026 - 11 грн;

за лютий 2025 року на суму 428,35 грн за період 31.03.2025 - 01.03.2026 - 11,83 грн;

за березень 2025 року на суму 428,35 грн за період 01.05.2025 - 01.03.2026 - 10,74 грн;

за квітень 2025 року на суму 428,35 грн за період 31.05.2025 - 01.03.2026 - 9,68 грн;

за травень 2025 року на суму 428,35 грн за період 01.07.2025 - 01.03.2026 - 8,59 грн;

за червень 2025 року на суму 428,35 грн за період 31.07.2025 - 01.03.2026 - 7,53 грн;

за липень 2025 року на суму 428,35 грн за період 31.08.2025 - 01.03.2026 - 6,44 грн;

за серпень 2025 року на суму 428,35 грн за період 01.10.2025 - 01.03.2026 - 5,35 грн;

за вересень 2025 року на суму 428,35 грн за період 31.10.2025 - 01.03.2026 - 4,30 грн;

за жовтень 2025 року на суму 428,35 грн за період 01.12.2025 - 01.03.2026 - 3,20 грн;

за листопад 2025 року на суму 428,35 грн за період 31.12.2025 - 01.03.2026 - 2,15 грн;

за грудень 2025 року на суму 428,35 грн за період 31.01.2026 - 01.03.2026 - 1,06 грн.

Здійснюючи розрахунок суд бере до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Водночас суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.08.2025 у справі № 925/1160/24, за якою правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов`язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК, яка визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК, відповідно до якої договір є обов`язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов`язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 29.07.2025 у справі №905/959/24, від 26.03.2025 у справі №905/821/24, від 11.03.2024 у справі №922/1813/23, від 16.05.2024 у справі №910/7012/23.

Поняття "термін виконання зобов`язання" і "строк виконання зобов`язання", які охарактеризовані у статті 530 ЦК України, як і поняття "строк" і "термін" не є тотожними, а тому правило, передбачене ч. 5 ст. 254 ЦК України стосується строку, а рішеннями Загальних Зборів ОСББ "Дніпро 3,5" визначений термін виконання зобов`язання щодо оплати, адже рішення містять посилання про виконання зобов`язання - до 30 числа наступного за розрахунковим місяця, що відповідає поняттю "термін", викладеному в ч. 2 ст. 252 ЦК України, адже термін визначається або календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд встановив, що останній здійснює нарахування способом накопичення суми основного боргу, починаючи нарахування з травня 2023 року, тобто, як встановлено вище, без урахування положень ст. 253 ЦК України, оскільки прострочення заборгованості за перший із заявленого позивачем періоду місяць - квітень 2023 року розпочалося 31.05.2023, відтак відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат за травень 2023 року.

З урахуванням викладеного суд здійснив правильний розрахунок інфляційних втрат в межах заявленої позивачем заборгованості та в межах заявленого позивачем періоду, не виходячи за межі позовних вимог, відповідно до якого, обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 1 553,77 грн таким чином:

за квітень 2023 року на суму 365,75 грн у червні 2023 року: 2,93 грн;

за квітень - травень 2023 року на суму 731,50 грн у липні 2023 року: - 4,39 грн;

за квітень - червень 2023 року на суму 1 097,25 грн у серпні 2023 року: - 15,36 грн;

за квітень - липень 2023 року на суму 1 463 грн у вересні 2023 року: 7,31 грн;

за квітень - серпень 2023 року на суму 1 828,75 грн у жовтні 2023 року: 14,63 грн;

за квітень - вересень 2023 року на суму 2 194,50 грн у листопаді 2023 року: 10,97 грн;

за квітень - жовтень 2023 року на суму 2 560,25 грн у грудні 2023 року: 17,92 грн;

за квітень - листопад 2023 року на суму 2 926 грн у січні 2024 року: 11,70 грн;

за квітень - грудень 2023 року на суму 3 291,75 грн у лютому 2024 року: 9,88 грн;

за квітень 2023 року - січень 2024 року на суму 3 657,50 грн у березні 2024 року: 18,29 грн;

за квітень 2023 року - лютий 2024 року на суму 4 023,25 грн у квітні 2024 року: 8,05 грн;

за квітень 2023 року - березень 2024 року на суму 4 389 грн у травні 2024 року: 26,33 грн;

за квітень 2023 року - квітень 2024 року на суму 4 754,75 грн у червні 2024 року: 104,60 грн;

за квітень 2023 року - травень 2024 року на суму 5 120,50 грн у липні 2024 року - 0 грн;

за квітень 2023 року - червень 2024 року на суму 5 486,25 грн у серпні 2024 року: 32,92 грн;

за квітень 2023 року - липень 2024 року на суму 5 852 грн у вересні 2024 року: 87,78 грн;

за квітень 2023 року - серпень 2024 року на суму 6 217,75 грн у жовтні 2024 року: 111,92 грн;

за квітень 2023 року - вересень 2024 року на суму 6 583,50 грн у листопаді 2024 року: 118,14 грн;

за квітень 2023 року - жовтень 2024 року на суму 6 949,25 грн у грудні 2024 року: 97,29 грн;

за квітень 2023 року - листопад 2024 року на суму 7 315 грн у січні 2025 року: 87,78 грн;

за квітень 2023 року - грудень 2024 року на суму 7 680,75 грн у лютому 2025 року: 61,45 грн;

за квітень 2023 року - січень 2025 року на суму 8 046,50 грн у березні 2025 року: 120,70 грн;

за квітень 2023 року - лютий 2025 року на суму 8 474,85 грн у квітні 2025 року: 59,32 грн;

за квітень 2023 року - березень 2025 року на суму 8 903,20 грн у травні 2025 року: 115,74 грн;

за квітень 2023 року - квітень 2025 року на суму 9 331,55 грн у червні 2025 року: 74,65 грн;

за квітень 2023 року - травень 2025 року на суму 9 759,90 грн у липні 2025 року: - 19,52 грн;

за квітень 2023 року - червень 2025 року на суму 10 188,25 грн у серпні 2025 року: - 20,38 грн;

за квітень 2023 року - липень 2025 року на суму 10 616,60 грн у вересні 2025 року: 31,85 грн;

за квітень 2023 року - серпень 2025 року на суму 11 044,95 грн у жовтні 2025 року: 99,40 грн;

за квітень 2023 року - вересень 2025 року на суму 11 473,30 грн у листопаді 2025 року: 44,18 грн;

за квітень 2023 року - жовтень 2025 року на суму 11 901,65 грн у грудні 2025 року: 23,80 грн;

за квітень 2023 року - листопад 2025 року на суму 12 330 грн у січні 2026 року: 86,31 грн;

за квітень 2023 року - грудень 2025 року на суму 12 758,35 грн у лютому 2026 року: 127,58 грн.

Підсумовуючи викладене суд частково задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13 614,95 грн, трьох відсотків річних у сумі 523,62 грн та інфляційних втрат в сумі 1553,77 грн.

При цьому суд вважає доречним зауваження відповідача про те, що вимоги позивача про стягнення коштів з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради відповідач зазначає, що такий спосіб визначення суб`єкта виконання рішення суду є безпідставним та не відповідає вимогам чинного законодавства. Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради є окремою юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, яка не є стороною у даній справі.

Суд враховує, що 25.11.2025 Черкаською міською радою ухвалено рішення №1522 Про розгляд та схвалення проєкту рішення Черкаської міської ради "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 16.10.2025 №88-2 "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 28.03.2025 №55-9 "Про затвердження Програми забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки", яким затверджено Програму забезпечення виконання судових рішень на 2024-2028 роки. Мета програми: забезпечення виконання судових рішень про стягнення коштів з Черкаської міської ради, її виконавчого комітету, Черкаського міського голови, а також коштів міського бюджету. Таким чином виконання рішення у цій справі охоплюватиметься вказаною Програмою.

Відтак суд доходить висновку про стягнення заборгованості безпосередньо з відповідача.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач заявив до стягнення 4 500 грн понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правової допомоги від 16.01.2023, Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 10 квітня 2026 року, платіжну інструкцію від 10.04.2026 № 1853, Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 2 від 12 травня 2026 року, платіжну інструкцію від 21.05.2026 № 1866.

Також до справи позивач додав попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, відповідно до якого, до складу витрат позивач включає, зокрема, оплату вартості правничої професійної допомоги до складу якої входить підготовка та написання позовної заяви до суду - 2 500 грн, підготовка та опрацювання відповіді на відзив - 2 000 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 1-4 ст. 126 ГПК України)

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI)

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону № 5076-VI)

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що 16.01.2023 Адвокатське об`єднання "Гончар і Давигора" та ОСББ "Дніпро 3,5" підписали Договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1 Договору про надання правової допомоги, предметом даного договору є послуги з надання правової допомоги, які надаються "Адвокатом" "Виконавцю" щодо вирішення цивільних, адміністративних, господарських та кримінальних питань, які будуть виникати під час дії Договору.

Згідно з пп. 2 п. 2.1. Договору про надання правової допомоги, "Виконавець", керуючись виключно інтересами "Клієнта", має право, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси "Клієнта" у судах всіх інстанцій та будь-якої юрисдикції, в судах загальної юрисдикції, господарських, окружних адміністративних, апеляційних, касаційних судах, Верховному суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Даний договір зберігає чинність до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за умовами Договору. (п. 4.1. Договору про надання правової допомоги)

Оплата адвокатських послуг здійснюється у формі виплати гонорару, який зазначається в актах виконаних робіт, які є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги та відображені у Додатку № 1. (п. 5.1. Договору про надання правової допомоги)

Підставою для оплати гонорару за надану правову допомогу є підписаний Сторонами акт виконаних робіт (наданих послуг), який надається "Клієнту" підписаний та скріплений печаткою Сторін. (п. 5.2. Договору про надання правової допомоги)

В акті виконаних робіт (наданих послуг) "Виконавець" наводиться перелік всіх наданих правових послуг. Розмір гонорару за кожну надану послугу є фіксованим та передбачений Додатком 2 до Договору. (п. 5.3. Договору про надання правової допомоги)

"Клієнт" здійснює оплату наданої правової допомоги на поточний рахунок "Виконавця" протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами кожного акту виконаних робіт. Оплата всіх банківських комісій відносно перерахування коштів за надані послуги здійснюється Клієнтом. (п. 5.4. Договору про надання правової допомоги)

Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 є Акт виконаних робіт (наданих послуг), а Додатком № 2 - вартість наданої правової допомоги, що надається відповідно 16.01.2023 р.

Сторони підписали Акт виконаних робіт (наданих послуг) від № 1 від 10 квітня 2026 року (далі - Акт № 1), відповідно до п. 1 якого, на виконання умов Договору про надання правової допомоги укладеного 16 січня 2023 року між Адвокатським об`єднанням "Гончар і Давигора", правнича допомога, яка надається адвокатом Світланою Давигорою, надалі "Виконавець", та ОСББ "Дніпро 3,5", надалі "Клієнт" підписали даний акт про виконання роботи - опрацювання, підготовка та складення позовної заяви за позовними вимогами ОСББ "Дніпро 3,5" до Черкаської міської ради про стягнення заборгованості, подання до Господарського суду Черкаської області протягом 6 годин.

За надану правову допомогу та на виконання п. 5.3 Договору від 16.01.2023 року "Клієнт" оплатив вартість правничої допомоги обумовленої сторонами в Договорі та викладеної в акті виконаних робіт (наданих послуг) в розмірі 2500 грн. (п. 2 Акта № 1)

"Виконавець" кошти за надану правову допомогу отримав. (п. 3 Акта № 1)

Жодних претензій по якості, обсягу та строкам наданої правової допомоги "Клієнт" до "Виконавця" немає. (п. 4 Акта № 1)

10.04.2026, відповідно до платіжної інструкції № 1853 позивач перерахував на рахунок Гончар і Давигора АО 2 500 грн із зазначенням призначення платежу: "Оплата за умовами договору про надання правової допомоги б/н від 16.01.2023 р та акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 10.04.2026 року".

Сторони підписали Акт виконаних робіт (наданих послуг) від № 2 від 12 травня 2026 року (далі - Акт № 2), відповідно до п. 1 якого, на виконання умов Договору про надання правової допомоги укладеного 16 січня 2023 року між Адвокатським об`єднанням "Гончар і Давигора", правнича допомога, яка надається адвокатом Світланою Давигорою, надалі "Виконавець", та ОСББ "Дніпро 3,5", надалі "Клієнт" підписали даний акт про виконання роботи - опрацювання, підготовка та складення відповіді на відзив у справі № 925/521/26 за позовними вимогами ОСББ "Дніпро 3,5" до Черкаської міської ради про стягнення заборгованості, подання до Господарського суду Черкаської області протягом 4 годин.

За надану правову допомогу та на виконання п. 5.3 Договору від 16.01.2023 року "Клієнт" оплатив вартість правничої допомоги обумовленої сторонами в Договорі та викладеної в акті виконаних робіт (наданих послуг) в розмірі 2000 грн. (п. 2 Акта № 2)

"Виконавець" кошти за надану правову допомогу отримав. (п. 3 Акта № 2)

Жодних претензій по якості, обсягу та строкам наданої правової допомоги "Клієнт" до "Виконавця" немає. (п. 4 Акта № 2)

21.05.2026, відповідно до платіжної інструкції № 1866 позивач перерахував на рахунок Гончар і Давигора АО 2 000 грн із зазначенням призначення платежу: "Оплата за умовами договору про надання правової допомоги б/н від 16.01.2023 р та акту виконаних робіт (наданих послуг) № 2 від 12.05.2026 р. у справі № 925/521/26".

Також позивач до справи надав ордер від 10.04.2026 № 1156170 серія СА на надання правничої допомоги ОСББ "Дніпро 3,5" на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 16.01.2023 у Господарському суді Черкаської області, Північному апеляційному господарському суді адвокатом Давигорою Світланою Анатоліївною, виданий адвокатським об`єднанням "Гончар і Давигора".

З аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" випливає, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Верховний Суд у постанові від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

Відповідач не надав суду заперечень щодо заявленої позивачем суми судових витрат.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що витрати позивача на правову допомогу в загальному розмірі 4 500 грн є підтвердженими та співмірними зі складністю справи і виконаною адвокатом роботою.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України)

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, вул. Б. Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, 18002) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5" (ідентифікаційний код 40574428, вул. Героїв Дніпра, буд. 5, м. Черкаси, 18005 13 614,95 грн заборгованості зі сплати внеску за утримання будинку та прибудинкової території, інфляційні втрати у розмірі 1 544,90 грн, 3 % річних в сумі 523,62 грн, 4 268,98 грн понесених судових витрат та 3 157,15 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам через "Електронний суд".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА