Ухвала суду № 137801967, 30.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"30" червня 2026 р. м ХарківСправа № 922/3695/20 (922/2314/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши матеріали

позовної заявиОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЕНІКС АГРО" (63650, Харківська обл, Купянський р-н, с. Петропілля, вул. Центральна, буд. 82, код ЄДРПОУ 43452177) про визнання правочину недійсним та повернення майна в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Семагро"

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 ТОВ "Семагро" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гриценка І.І.

25.06.2026 до суду від арбітражного керуючого Гриценка І.І. надійшла позовна заява (вх.№2261/26), в якій арбітражний керуючий просить суд:

1. Визнати недійсним договір № 07-02/3/20-1 зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 07 лютого 2020р., який було укладено між ТОВ «Семагро» та ТОВ «ВП «Фенікс Агро».

2. В порядку застосування наслідків недійсності правочину стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фенікс Агро» (код ЄДРПОУ 43452177, юридична адреса: 63650, Харківська область, Купянський район, село Петропілля, вул. Центральна, 82) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Семагро» (код ЄДРПОУ 31635689, юридична адреса: 61080, м. Харків, проспект Гагаріна, 201) заборгованість у розмірі 70 000 грн 00 коп.

3. Відстрочити сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення судового рішення по справі.

4. Стягнути з ТОВ «ВП «Фенікс Агро» судовий збір у розмірі, визначеному судом, у дохід державного бюджету.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГОСПОДАРСЬКИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2026 позовна заява (вх.2314/26 від 25.06.2026) в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Семагро" передана на розгляд судді Усатому В.О.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (ч. 1 ст. 49 ГПК України).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України).

Суб`єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до ГПК України НЕ Є ТОТОЖНИМ СКЛАДУ УЧАСНИКІВ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО за Кодексом України з процедур банкрутства, а отже Гриценко І.І необхідно визначитись з суб`єктним складом у даній справі, зокрема щодо Гриценка І.І, Товариства з обмеженою відповідальністю "Семагро", ТОВ "Агріс", ПрАТ "Скарби Поділля", ПрАТ "Шарівка", ГУ ДПС у Харківській області, ТОВ "Агрофірма" Пирятин", АТ "Банк Кредит Дніпро".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір).

Отже сума судового збору за немайнову вимогу арбітражного керуючого про визнання недійсним договору складає 2662,40 грн. та за майнову вимогу про стягнення коштів 2662,40 грн, а всього 5324,80 грн, однак жодних доказів сплати судового збору арбітражним керуючим до позовної заяви додано не було.

Таким чином, арбітражним керуючим не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України щодо надання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Разом з тим, у прохальній частині позову арбітражний керуючий просить суд відстрочити сплату судового збору за подання цієї позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши клопотання арбітражного керуючого про відстрочення сплати судового збору, викладене у прохальній частині позову, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст.8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), тобто, не можуть бути застосовані до сплати судового збору за зверненням арбітражного керуючого з цією позовною заявою.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Однак, як вбачається з матеріалів даної справи предметом позовної заяви не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також судом враховується, що позовна заява подана арбітражним керуючим від імені боржника, який перебуває у ліквідаційній процедурі, в той час як Закон України "Про судовий збір " надає можливість відстрочити сплату судового збору за умови, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична особа, яка перебуває у судовій процедурі розпорядження майном або санації, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) або боржника.

Відтак, у суду відсутні підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання арбітражного керуючого про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно ч.4 ст.164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Судом встановлено, що до позовної заяви не додано договору № 07-02/3/20-1 зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 07 лютого 2020р., який просить арбітражний керуючий визнати недійсним, а у разі відсутності договору у позивача - клопотання про його витребування.

Крім того, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову. Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є бланк опису вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї, є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Опис вкладення подається для підтвердження переліку всіх документів, що направлялись відповідачу, а документ, що підтверджує надання поштових послуг подається для підтвердження прийняття їх до пересилання.

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, що є порушенням вказаних вище норм ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом встановлено, що позивачем не зазначено щодо наявності або відсутності у відповідача електронного кабінету, що суперечить вищевикладеним вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Всупереч вимог даної норми закону, позовна заява не містить ціни позову.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК).

З урахуванням викладеного , суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення судового рішення по справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№2314/26 від 25.06.2026) залишити без руху.

Позивачу слід усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:

- докази оплати у встановлених законом порядку судового збору у розмірі 5324,80 грн;

- договір № 07-02/3/20-1 зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 07 лютого 2020р., а у разі відсутності договору у позивача - клопотання про його витребування;

- належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача;

- визначитись з суб`єктним складом у даній справі, зокрема щодо ОСОБА_1 , ТОВ "Семагро", ТОВ "Агріс", ПрАТ "Скарби Поділля", ПрАТ "Шарівка", ГУ ДПС у Харківській області, ТОВ "Агрофірма" Пирятин", АТ "Банк Кредит Дніпро", з урахуванням положень ГПК України;

- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЕНІКС АГРО";

- зазначити ціну позову у вступній частині позовної заяви;

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 30.06.2026.

СуддяВ.О. Усатий