Рішення № 137801745, 29.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 Справа № 917/778/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. Пилипа Орлика, 40-а, м. Полтава, Полтавська область, 36000

до відповідача Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод", вул. Ливарна, 12, м. Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 41 318,06 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" просить суд стягнути з Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" 41 318,06 грн пені, нарахованої за неналежне виконання останнім умов укладеного 01.07.2002 між сторонами Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 29-6.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копію Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 29-6 від 01.07.2002; копії рахунків на оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення; копія зведеного реєстру отриманих платежів за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по контрагенту ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" за період з 30.04.2024 по 25.02.2026; копії рахунків на оплату пені; інформація про стан заборгованості ПП "Полтавський ливарно-механічний завод"; розрахунок ціни позову; копія досудового попередження № 1582 від 14.08.2025 з доказами направлення.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

21.04.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до відповідача Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" про стягнення 43 318,06 грн пені, нарахованої за неналежне виконання останнім умов укладеного 01.07.2002 між сторонами Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 29-6.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 справу № 917/778/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 27.04.2026 постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача, арк.с. 37). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічні приписи містить ст. 178 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

01.07.2002 року між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі - Водоканал) та Приватним підприємством "Полтавський ливарно-механічний завод" (далі - Абонент) був укладений Договір № 29-6 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі - Договір, арк.с. 8-11).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Водоканал зобов`язується надавати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а Абонент зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього Договору (п. 1.2 Договору);

- об`єкти користування послугами: - Приватне підприємство «Полтавський ливарно-механічний завод» в Супрунівському промвузлі по вул. Ливарній, 12 (п. 1.4 Договору);

- вартість наданих послуг по водопостачанню та водовідведенню визначається Водоканалом по регульованим (встановленим) органами виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад тарифам. Строк введення та дія їх визначається вказаними органами влади (п. 3.2 Договору);

- у разі зміни тарифів, діючих на час укладання договору, оплата Абонентом за фактично отримані послуги здійснюється за новими тарифами з дня їх введення в дію без зміни всіх інших умов договору Документом, підтверджуючим зміну тарифів, являється виставлений Водоканалом рахунок за послуги водопостачання та водовідведення надані Абоненту (пункт 3.5 Договору);

- Абонент сплачує рахунки за надані послуги в порядку попередньої оплати в строк до десятого числа перед наступним розрахунковим періодом в обсязі 50-100% договірної величини або в обсязі споживання за попередній місяць при умові розрахунків по водолічильникам. Остаточний розрахунок за послуги, а також розрахунок за перевитрати договірної величини, нарахування по актам порушень, пеня та інші платежі, оформлені розрахунками, здійснюється Абонентом самостійно у строк до 5-го числа наступного розрахункового місяця (п. 3.6 Договору);

- у разі несвоєчасного перерахування коштів за послуги водопостачання та водовідведення Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі 1% від суми платежів за кожний прострочений день, але не більше 100% боргу (п. 3.7 Договору);

- Договір укладається з 01.06.2002 року по 31.12.2002 року і вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розторгнення договору чи його перегляд (п. 6.5 Договору).

За даними позивача цей Договір є діючим. Доказів у спростування цього суду не надано.

В дотримання умов Договору позивач у період 2024 - 2026 надавав відповідачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та пред`являв рахунки на їх оплату. Означені обставини відповідачем не спростовані.

За даними позивача відповідач оплачував отримані послуги з порушенням встановленого п. 3.6 строку, а саме :

- рахунок № 903-03 від 18.03.2024 на суму 12 912,49 грн, граничний строк оплати якого припадав 05.04.2024, фактично оплачено 30.04.2024;

- рахунок № 903-06 від 14.06.2024 на суму 26 413,66 грн, граничний строк оплати якого припадав 05.07.2024, фактично оплачена 02.08.2024;

- рахунок № 903-09 від 17.09.2024 на суму 22 444,47 грн, граничний строк оплати якого припадав 05.10.2024, фактично оплачено 15.10.2024;

- рахунок № 903-03 від 14.03.2025 на суму 22 563,27грн, граничний строк оплати якого припадав 05.04.2025, фактично оплачено 10.04.2025;

- рахунок № 903-05 від 15.05.2025 на суму 21 329,18 грн, граничний строк оплати якого припадав 05.06.2025, фактично оплачено 02.07.2025;

- рахунок № 903-09 від 16.09.2025 на суму 21 147,71 грн, граничний строк оплати якого припадав 05.10.2025, фактично оплачено 28.10.2025;

- рахунок № 903-12 від 15.12.2025 на суму 40 474,90 грн, граничний строк оплати якого припадав 05.01.2026, фактично оплачено 09.02.2026;

- рахунок № 903-01 від 19.01.2026 на суму 64 622,02 грн, граничний строк оплати якого припадав 05.02.2026, фактично сплачена 09.02.2026.

Означені обставини підтверджуються зведеним реєстром отриманих платежів за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по контрагенту ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" по Договору 29-6 за період з 30.04.2024 по 25.02.2026 та не спростовані відповідачем.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем наданих позивачем послуг та враховуючи умови п. 3.7 Договору та приписи ст. 1 Закону України від 20.05.1999 року №686-XIV "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", позивачем було нараховано пеню у загальному розмірі 41 318,06 грн та пред`явлено відповідачу рахунки на оплату пені, а саме :

- рахунок № 903-05/П від 16.05.2024 на сплату пені у сумі 3 220,62 грн за прострочення платежу по рахунку від 18.03.2024 (період нарахування пені з 05.04.2024 по 29.04.2024);

- рахунок № 903-08/П від 14.06.2024 на сплату пені у сумі 7 123,59 грн за прострочення платежу по рахунку від 14.06.2024 (період нарахування пені з 05.07.2024 по 31.07.2024);

- рахунок № 903-09/П від 17.09.2024 на сплату пені у сумі 263,84 грн за прострочення платежу по рахунку від 14.06.2024 (період нарахування пені з 01.08.2024 по 01.08.2024);

- рахунок № 903-11/П від 14.11.2024 на сплату пені у сумі 2 241,45 грн за прострочення платежу по рахунку від 17.09.2024 (період нарахування пені з 05.10.2024 по 14.10.2024);

- рахунок № 903-05/П від 15.05.2025 на сплату пені у сумі 1 126,66 грн за прострочення платежу по рахунку від 14.03.2025 (період нарахування пені з 05.04.2025 по 09.04.2025);

- рахунок № 903-07/П від 16.07.2025 на сплату пені у сумі 5 536,23 грн за прострочення платежу по рахунку від 15.05.2025 (період нарахування пені з 05.06.2025 по 30.06.2025);

- рахунок № 903-08/П від 18.08.2025 на сплату пені у сумі 212,93 грн за прострочення платежу по рахунку від 15.05.2025 (період нарахування пені з 01.07.2025 по 01.07.2025);

- рахунок № 903-11/П від 14.11.2025 на сплату пені у сумі 4 855,69 грн за прострочення платежу по рахунку від 16.09.2025 (період нарахування пені з 05.10.2025 по 27.10.2025);

- рахунок № 903-02/П від 17.02.2026 на сплату пені у сумі 10918,50 грн за прострочення платежу по рахунку від 15.12.2025 (період нарахування пені з 05.01.2026 по 31.01.2026);

- рахунок № 903-03/П від 16.03.2026 на сплату пені у сумі 5818,55 грн за прострочення платежу по рахункам від 15.12.2025 та від 19.01.2026 (період нарахування пені з 01.02.2026 по 08.02.2026).

Позивачем на адресу відповідача було направлене досудове попередження № 1582 від 14.08.2025, в якому було зазначено про необхідність сплатити заборгованість з оплати пені, який залишився без відповіді. Означена обставина підтверджується чеком АТ "Укрпошта" №198 від 18.08.2025 та не спростована відповідачем.

14.02.2026 позивач повторно направив на адресу відповідача лист № 474 від 10.02.2026 з рахунками на оплату пені. Означена осбставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями накладної АТ "Укрпошта" № 3601100540589, опису вкладення у цінний лист.

Відповідно до наданого позивачем трекінгу АТ "Укрпошта", відправлення №3601100540589 отримано відповідачем 17.02.2026.

Позивач зазначає, що відповідач залишив цей лист без відповіді, заборгованість по пені не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з цим позовом.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати Від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо надання послуг. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором оплатив позивачу отримані послуги з простроченням термінів встановлених Договором. Ця обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Статтею 1 Закону України від 20.05.1999 року № 686-XIV "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" визначено, що установити, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності : сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 3.7 Договору визначено, що у разі несвоєчасного перерахування коштів за послуги водопостачання та водовідведення Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі 1% від суми платежів за кожний прострочений день, але не більше 100% боргу.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 41 318,06 грн пені.

Здійснивши перерахунок пені (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов`язань з оплати отриманих послуг за кожний окремий місяць) суд встановив, що розмір вимог позивача в цій частині не перевищує розрахований судом, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 41 318,06 грн пені, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні з позовом у даній справі позивачем надані докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі та враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" (вул. Ливарна, 12, м. Полтава, Полтавська область, 36034, код ЄДРПОУ 31495420) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 03361661) 41 318,06 грн та 2 662,40 грн витрат на сплату судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписано 29.06.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик