Ухвала суду № 137801734, 30.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"30" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2153/23(916/2679/26)Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

дослідивши матеріали заяви (вх. №2-1263/26 від 26.06.2026) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр» арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу №65/18-Д та витребування майна із чужого незаконного володіння

у справі № 916/2153/23(916/2679/26)

за заявою позовом: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр» арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» (68803, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ 37565261);

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

3. Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166);

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна товарно промислова біржа» (попередня назва Товарна біржа «Міжрегіональна товарно промислова біржа») (01021, м. Київ, провулок Виноградний, 4, офіс 2; код ЄДРПОУ 41690510)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №65/18-Д та витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр» арбітражного керуючого Дарієнко Віктор Дмитрович звернувся із позовною заявою (вх. №2744/26 від 26.06.2026), сформованою в системі Електронний суд 26.06.2026 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені»; 2. ОСОБА_1 ; 3. Головного управління ДПС в Одеській області; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна товарно промислова біржа» (попередня назва Товарна біржа «Міжрегіональна товарно промислова біржа», в якій просить суд:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу №65/18-Д від 19.10.2018 року між Продавцем Головним управлінням ДПС в Одеській області (попередня назва - Головне управління ДФС в Одеській області) і Покупцем ОСОБА_1 , , згідно якого Продавцем Головним управлінням ДПС в Одеській області (попередня назва - Головне управління ДФС в Одеській області) продано і передано у власність Покупця ОСОБА_1 майно, а саме: нежитлова будівля загальною площею 6921.9 кв.м., яка в цілому складається: Адмін. будівля - А; Казарма - Б; Їдальня - В; Казарма - Г; Котельня - Д; Казарма - Е; Овочесховище - Ж; Вбиральня - З; Прохідна - И; Сан. част. - К; Казарма - Л; Вбиральня - М; Огорожа №1-3, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1740860451241), місцезнаходження нерухомого майна: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, що належить на праві приватної власності ТОВ «Ренійський академічний центр».

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 6921.9 кв.м., яка в цілому складається: Адмін. будівля - А; Казарма - Б; Їдальня - В; Казарма - Г; Котельня - Д; Казарма - Е; Овочесховище - Ж; Вбиральня- З; Прохідна - И; Сан. част. - К; Казарма - Л; Вбиральня - М; Огорожа №1-3, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1740860451241), місцезнаходження нерухомого майна: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, вказавши в рішенні, що для державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр» у зв`язку із витребування його майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подається відповідне рішення суду і воно є достатньою підставою для реєстрації такого права власності.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовну заяву у справі №916/2679/26 передано на розгляд судді Грабован Л.І.

Предметом зазначеного позову є є визнання недійсним результатів публічного аукціону у вигляді договору купівлі-продажу та витребування у поточного власника на користь банкрута ТОВ «Ренійський академічний центр» об`єкта нерухомого майна за адресою: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2.

Підставою цього позову є продаж та реалізація спірного майна на аукціоні із рядом порушень законодавства без законних підстав із очевидним перевищенням своїх повноважень продавцем ГУ ДФС в Одеській області, без волі власника недобросовісному набувачу ОСОБА_1 , так як підстава була протиправною та не було волі на його відчуження.

Разом з позовною заявою, позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 6921.9 кв.м., яка в цілому складається: Адмін. будівля - А; Казарма - Б; Їдальня - В; Казарма - Г; Котельня - Д; Казарма - Е; Овочесховище - Ж; Вбиральня - З; Прохідна - И; Сан. част. - К; Казарма - Л; Вбиральня - М; Огорожа №1-3, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1740860451241), місцезнаходження нерухомого майна: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» (Код ЄДРПОУ: 37565261; 68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188); оголошення заборони ТОВ «Агро-Рені» та будь-яким іншим особам та державним реєстраторам вчиняти дії, спрямовані відчуження та/або обтяження та/або передачу в оренду/суборенду, у тому числі вчинення/ скасування/зміни будь яких реєстраційних дій/записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових будівель за адресою: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, загальною площею 6921.9 кв.м.

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» (Код ЄДРПОУ: 37565261; 68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188), державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також проводити будь-які роботи, у тому числі (але не виключно) будівельні/монтажні/демонтажні/геодезичні чи інші роботи у відношенні об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, а також усіх його складових, у тому числі: Адмін. будівля А; Казарма - Б; Їдальня - В; Казарма - Г; Котельня - Д; Казарма - Е; Овочесховище - Ж; Вбиральня - З; Прохідна - И; Сан. част. - К; Казарма- Л; Вбиральня - М; Огорожа №1-3, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1740860451241).

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені», державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії з передачі в оренду/заставу/сервітут/суперфіцій/ позичку/ користування, будь-якого іншого речового права чи обтяження, щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, у тому числі (але не виключно) земельної ділянки з кадастровим номером: 5124110100:02:001:0010, а також виконання будь-яких робіт, у тому числі (але не виключно) будівельних/ монтажних/демонтажних/ геодезичних чи інших робіт на даній земельній ділянці.

Заяву про забезпечення позову, позивач обґрунтовує наступним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2023 відкрито провадження у справі № 916/2153/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.

Постановою господарського суду Одеської області від 17.08.2023 року по справі № 916/2153/23 ТОВ «РАЦ» визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., до якого у відповідності до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства перейшли повноваження керівника банкрута та власника майна банкрута.

Вказує, що під час проведення ліквідаційних заходів, передбачених Розділом IV КУзПБ в 2026 році ліквідатором ТОВ «Ренійський академічний центр» було виявлено, що належне банкруту майно знаходиться у чужому незаконному володінні ТОВ «Агро-Рені» і підлягає поверненню з метою погашення боргів перед кредиторами та компенсації витрат на процедуру банкрутства.

Звертає увагу, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та договору купівлі-продажу №4486 від 22.12.2009 року між територіальною громадою міста Рені Одеської області в особі Ренійської міської ради та ТОВ «Ренійський академічний центр» у приватній власності ТОВ «Ренійський академічний центр» на земельній ділянці площею 3,8165 га кадастровий номер 5124110100:02:001:0010 знаходиться нерухоме майно у вигляді 13 різних окремо розташованих на земельній ділянці самостійних за різним цільовим призначенням будівель і споруд, а саме: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1740860451241 Тип об`єкта: нежитлова будівля, Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 6921.9, Опис: Адмін. будівля - А; Казарма - Б; Їдальня - В; Казарма - Г; Котельня - Д; Казарма - Е; Овочесховище - Ж; Вбиральня - З; Прохідна И; Сан. част. - К; Казарма - Л; Вбиральня - М; Огорожа №1-3 Адреса: Одеська обл., Ренійський р., м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2 та різне рухоме майно, що використовувалось підприємством як єдиний майновий комплекс в освітньому і навчальному процесі як вищий навчальний заклад.

Зазначає, що вказаний єдиний майновий комплекс нерухомого і рухомого майна використовувався ТОВ «РАЦ» для навчання студентів Ренійської філії вищого навчального закладу «Дніпропетровський університет економіки та права», який був заснований у 1997 році та працював два десятиліття.

Земельна ділянка під єдиним майновим комплексом боржником ТОВ «РАЦ» використовується на підставі договору оренди землі №512410004002679 від 02.04.2012 року, що був укладеним із Ренійською міською радою Одеської області строком на 49 років для розміщення учбового закладу.

Вказує, що в даний час все нерухоме майно ТОВ «РАЦ» незаконно зареєстровано у власності товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені», у зв`язку із його незаконним примусовим поза межами волі власника вилученням Головним управлінням ДФС в Одеській області із власності ТОВ «РАЦ» для погашення всієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків ТОВ «РАЦ» через укладення незаконного договору купівлі-продажу всього єдиного майнового комплексу боржника із заінтересованою особою за очевидно несправедливою, заниженою, не ринковою ціною, що було здійснено Головним управлінням ДФС в Одеській області з порушеннями законодавства про процедури погашення податкових боргів та з порушенням порядку проведення публічних торгів.

Зазначає, що згідно протоколу №65/18 від 18.10.2018 року проведення цільового аукціону з продажу всього нерухомого майна платника податків загальною площею 6921.90 кв. м., яке перебуває у податковій заставі ГУ ДФС в Одеській області та належить ТОВ «Ренійський академічний центр», вказане майно було продано на відкритому аукціоні за найвищою ціною 420 919,52 грн. заінтересованій особі Голікову Юрію Олександровичу (код НОМЕР_1 ; Миколаївська область, Очаківський район, село Василівка, вул. Лиманська, 18), тобто, продаж 13 будівель і споруд вищого навчального закладу із 650 студентами площею 6921.9 кв.м. на земельній ділянці площею 3,8165 га на березі річки Дунай в межах міської забудови міста Рені біля морського порту «Рені» було здійснено за ціною 60,81 грн. (2,15$) за 1 квадратний метр будівель без врахування земляної складової, що є очевидно несправедливим і не ринковим. Вказані будівлі ТОВ «Ренійський академічний центр» навіть для розбирання на будівельні матеріали коштують дорожче в десятки чи сотні разів. При цьому аукціон проводився з грубими порушеннями нормативних актів, а саме ст. 95 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1244 від 29 грудня 2010 року «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України», Наказу Міністерства фінансів України №518 від 22.05.2017 року «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі» та Наказу Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017 року «Про затвердження Порядку застосування податкової застави податковими органами».

Звертає увагу , що ціна продажу всього нерухомого майна боржника 420 919,52 грн була в ДВА РАЗИ МЕНША за поточну на той час заборгованість ТОВ «РАЦ» по орендній платі юридичних осіб за оренду земельної ділянки у розмірі 802 395,89 грн.

Зазначає, що враховуючи знаходження земельної ділянки площею 3,8165 га кадастровий номер 5124110100:02:001:0010 прямо на березі річки Дунай в межах акваторії Ренійського морського порту та здійснення нинішнім володільцем спірного майна ТОВ «Агро-Рені» в Ренійському морському порту господарської діяльності по перевалці зернових культур ще з 2013 року по даний час і намір ТОВ «Агро-Рені» мати в порту ще один перевантажувальний комплекс, можна зробити висновок, що примусовий продаж всього нерухомого майна ТОВ «РАЦ» з використанням можливостей податкової служби з примусового вилучення майна боржників, мало ціллю саме вилучення для ТОВ «Агро-Рені» великої земельної ділянки через вилучення єдиного майнового комплексу ТОВ «РАЦ» з умисним уникненням вказання в договорі обов`язкової істотної умови продажу - розміру та кадастрового номеру земельної ділянки.

Вказує, що в даному випадку продане майно було реалізоване на аукціоні із рядом раніше перерахованих порушень законодавства без законних підстав із очевидним перевищенням своїх повноважень продавцем ГУ ДФС в Одеській області без волі власника недобросовісному набувачу ОСОБА_1 , тому все продане майно можна витребувати, оскільки підстава була протиправною та не було волі на його відчуження. Зокрема, не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема пов`язана особа (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16).

Заявник переконаний, що існує загроза, що перераховане майно ще до завершення розгляду справи і його повернення позивачу відповідачами буде відчужене іншим особам або взагалі знищене для очистки території і для наступного будівництва на належній позивачу території плануємого універсального перевантажувального комплексу, що підтвердив сам директор відповідача в інтерв`ю журналістам ще 23 листопада 2023 року.

Згідно витягу Державного земельного кадастру цільове призначення земельній ділянці площею 3,8165 га кадастровий номер 5124110100:02:001:0010 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; Категорія земель Землі житлової та громадської забудови. Вид використання земель для розміщення учбового закладу.

Позивач зазначає, що спірне майно, за явного сприяння податкових органів вже неодноразово змінювало власників внаслідок: його поділу, продажу, подальшого об`єднання та наступного продажу. Очевидним є те, що у справі № 916/2153/23 про банкрутство ТОВ «РАЦ» податковим органом безальтернативно забезпечено продаж майна єдиному, зарані визначеному та зарані підготовленому покупцю (а саме - ОСОБА_1 ), шляхом: 1) безпідставного опису в податкову заставу самодостатнього єдиного майнового комплексу майна при наявності не взаємозалежних окремих об`єктів достатньої вартості для погашення податкового боргу 2) заниження початкової ціни нерухомості в сотню разів від реальної ціни; 3) недопущення до участі в аукціоні небажаних справжніх потенційних покупців, на ознайомлення з майном, прийняття рішення про участь в аукціоні та на надання Організатору аукціону повного пакету документів покупця; 4) повної відсутності оголошення про аукціон та будь-яких фото, як демонстрація лоту (об`єкта продажу); 5) допуск до аукціону єдиного підставного суперника, який взагалі не приймав участь в підняті ціни об`єкту.

Вказує, на те, що ОСОБА_1 не є звичайним покупцем, а є свідомо визначеною (фактично «призначеною податковим органом бути переможцем аукціону») особою, яка контролює процес і усвідомлює усі наявні правовідносини і ризики втрати незаконно набутого об`єкта нерухомості свідчать і наступні дії даної особи в часі.

Так, після підписання 19.10.2018 року договору купівлі-продажу №65/18-Д спірного об`єкту за 420 919,52 грн. для «заздалегідь повідомленого та підготовленого» (в розумінні постанови ВП ВС від 13.02.2024 по справі №910/2592/19) переможця аукціону не могло залишитись не помітним можливість в майбутньому відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «РАЦ», тому 30.10.2019 року ОСОБА_1 виставив спірний об`єкт нерухомості на продаж за 8 750 000,00 грн в системі електронних торгів «СЕТАМ», а коли такий продаж не відбувся, то спірний об`єкт ОСОБА_1 було розділено на 3 частини і всі три частини були продані одному покупцю ТОВ «Агро-Рені» з метою збереження права на користування цілісною земельною ділянкою площею 3,8165 га кадастровий номер 5124110100:02:001:0010 для знищення придбаної нерухомості і нового будівництва ТОВ «Агро-Рені» на земельній ділянці свого власного плануємого універсального перевантажувального комплексу.

На переконання позивача, вказане унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову. У разі ж наступного можливого відчуження майна на користь третіх осіб, позивач буде змушений ініціювати нові судові процеси, спрямовані на поновлення прав ТОВ «РАЦ», що призведе до порушення принципу ефективності судового захисту, закріпленого у ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Верховного Суду.

Щодо зустрічного забезпечення, позивач вважає, що підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення (ст. 141 ГПК України) відсутні, оскільки майно є предметом спору, а заявлений захід не завдає збитків відповідачам.

Норми права, що підлягають застосуванню. Висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Разом з тим процесуальний закон встановлює і систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову тощо.

Тобто законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

При цьому, суд зазначає, що необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення прозову (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 02 2024 у справі №916/4159/23.

При цьому, у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Тобто забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

Так, згідно зі ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, а також у постановах Верховного Суду, зокрема, від 16.03.2021 у справі №921/302/20, від 15.09.2023 у справі №917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23, від 17.12.2024 у справі №914/2036/24, від 04.12.2025 у справі №916/3385/25 тощо.

Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Заявник стверджує, що спірне майно вже неодноразово змінювало власників внаслідок: його поділу, продажу, подальшого об`єднання та наступного продажу. У разі ж наступного можливого відчуження майна на користь третіх осіб, позивач буде змушений ініціювати нові судові процеси, спрямовані на поновлення прав ТОВ «РАЦ», що призведе до порушення принципу ефективності судового захисту, закріпленого у ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Верховного Суду.

Крім того, заявник вказує враховуючи знаходження земельної ділянки площею 3,8165 га кадастровий номер 5124110100:02:001:0010 прямо на березі річки Дунай в межах акваторії Ренійського морського порту та здійснення нинішнім володільцем спірного майна ТОВ «Агро-Рені» в Ренійському морському порту господарської діяльності по перевалці зернових культур ще з 2013 року по даний час і намір ТОВ «Агро-Рені» мати в порту ще один перевантажувальний комплекс, може свідчити, що примусовий продаж всього нерухомого майна ТОВ «РАЦ» з використанням можливостей податкової служби з примусового вилучення майна боржників, мало ціллю саме вилучення для ТОВ «Агро-Рені» великої земельної ділянки через вилучення єдиного майнового комплексу ТОВ «РАЦ» з умисним уникненням вказання в договорі обов`язкової істотної умови продажу - розміру та кадастрового номеру земельної ділянки.

Таким чином, що в разі невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на майно та заборону будь-які реєстраційні дії з передачі оренду/заставу/сервітут/суперфіцій/позичку/користування, будь-якого іншого речового права чи обтяження, щодо земельної ділянки, відповідач матиме можливість безперешкодно розпорядитися вказаним майном, що в разі задоволення позову може реально істотно утруднити захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача та призвести до невиконання відповідного судового рішення.

Суд враховує, що вид забезпечення позову вказаний заявником у п. 1 прохальної частини заяви, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «Агро-Рені», оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним (у тому числі відчужувати).

Суд також зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на майно та заборона його відчуження забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватними.

Приймаючи до уваги, що вказані заходи до забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме таких заходів забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

В задоволені заходів забезпечення позову, визначених в ч. 2 прохальної частини заяви, суд відмовляє, з огляду на те, що заходи забезпечення не можуть стосуватися прав третіх осіб або обмежувати дії, які не є предметом заявлених позовних вимог та не можуть мати наслідком втручання в господарську діяльність ТОВ «Агро-Рені», а відтак такі заходи є надмірними.

Вимоги заяви викладені у п. 3 суд задовольгяє частково та забороняє Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені», державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації оренди/застави/сервітуту/суперфіцію/позички/ користування, будь-якого іншого речового права чи обтяження, щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, кадастровим номером: 5124110100:02:001:0010. В інший частині заяви відмовляє, з огляду на те, що заходи щодо заборони виконання будь-яких робіт, у тому числі (але не виключно) будівельних/ монтажних/демонтажних/ геодезичних чи інших робіт на даній земельній ділянці можуть мати наслідком втручання в господарську діяльність ТОВ «Агро-Рені».

Також суд вважає за необхідне наголосити на тому, що в даному випадку застосування названих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких забезпечить реальне виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи те, що позивачем доведено належними доказами, що існують об`єктивні ризики неможливості виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог, а тому, за висновком суду, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову, суд задовольняє заяву частково.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідачі не позбавлені права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. №2-1263/26 від 26.06.2026) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр» Дарієнка Віктора Дмитровича про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 6921.9 кв.м., яка в цілому складається: Адмін. будівля - А; Казарма - Б; Їдальня - В; Казарма - Г; Котельня - Д; Казарма - Е; Овочесховище - Ж; Вбиральня - З; Прохідна - И; Сан. част. - К; Казарма - Л; Вбиральня - М; Огорожа №1-3, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1740860451241), місцезнаходження нерухомого майна: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» (Код ЄДРПОУ: 37565261; 68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188);

заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» (Код ЄДРПОУ: 37565261; 68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188) та будь-яким іншим особам та державним реєстраторам вчиняти дії, спрямовані відчуження та/або обтяження та/або передачу в оренду/суборенду, у тому числі вчинення/ скасування/зміни будь яких реєстраційних дій/записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових будівель за адресою: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, загальною площею 6921.9 кв.м.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» (код ЄДРПОУ: 37565261; 68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188), державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії з передачі в оренду/заставу/сервітут/суперфіцій/позичку/ користування, будь-якого іншого речового права чи обтяження, щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Рені, вулиця Соборна (вулиця Леніна), будинок 2, кадастровим номером: 5124110100:02:001:0010.

4. В іншій частині заяви відмовити.

Стягувачем за даною ухвалою є: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр» арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович (65001, м. Одеса, вул. Садова, буд. 18, оф. 5 РНОКПП НОМЕР_2 ).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» (Код ЄДРПОУ: 37565261; 68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188).

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирала законної сили 30 червня 2026 року та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оригінал ухвали надіслати: ліквідатору Товариству з обмеженою відповідальністю «Ренійський академічний центр» арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу.

Копію ухвали надіслати: ТОВ «Агро-Рені»; ОСОБА_1 ; ГУ ДПС в Одеській області; ТОВ «Міжрегіональна товарно промислова біржа».

Суддя Грабован Лілія Іванівна