Ухвала суду № 137801544, 29.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

29 червня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/779/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 9316/26 від 24.06.2026 р.) Державного підприємство «Український державний центр радіочастот» (03180, м. Київ, проспект Берестейський, 151; код ЄДРПОУ 01181765) в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (65022, м. Одеса, пров. Олександра Юрженка, 20; код ЄДРПОУ 23211596) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 4078 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4078 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 12.10.2018 р. № 13-2301 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП) за період з жовтня 2024 р. по листопад 2025 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в заявленій сумі.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також частиною 1 та 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Наразі суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Враховуючи те, що згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3328 гривні, відповідно на момент ухвалення цього судового рішення справи, в яких ціна позову не перевищує 332800 грн., підлягають розгляду виключно у порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення грошову кошти у розмірі 4078 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим дана справа є малозначною, та інтереси позивача може представляти особа, яка досягла вісімнадцяти років і має цивільну процесуальну дієздатність (ч. 2 ст. 58 ГПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Як випливає з матеріалів позовної заяви, дану позовну заяву від імені Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» підписано представником Калініною Сніжаною Вікторівною. При цьому на підтвердження повноважень вказаного представника до позову надано:

- довіреність у порядку передоручення від 17.04.2025 р., що сформована у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Вказана довіреність в порядку передоручення видана Корсун Володимиром Івановичем на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (код ЄДРПОУ 01181765), сформованого засобами підсистеми "Електронний суд", за змістом якої Корсун В.І. уповноважує в порядку передоручення Калініну Сніжану Вікторівну представляти інтереси Державного підприємства «Український державний центр радіочастот" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців);

- витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (код ЄДРПОУ 01181765);

- положення про Південну філію Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», що затверджене наказом УДЦР від 22.06.20236 р. №183/23, відповідно до п. 1.2., 1.9., 1.10 якого філія є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», ним створюється та йому підпорядковується. Філія не є юридичною особою. Філія здійснює свою діяльність згідно з законодавством від імені УДЦР і в межах повноважень, встановлених цим положенням. Відповідно до п.п. 2 п. 3.1 положення Філія має право від імені та в інтересах УДЦР нести зобов`язання та бути представником УДЦ у відносинах з усіма державними органами та установами, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, з фізичними та юридичними особами, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності;

- посадову інструкцію юрисконсульта Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», згідно з якою юрисконсульт виконує претензійну і позовну роботу, представляє у встановленому законодавством порядку інтереси філії у судах усіх ланок та інстанцій, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, дає правову оцінку претензіям, що пред`явлені філії, контролює додержання структурними підрозділами встановленого порядку пред`явлення і розгляду претензій (п. 2.5.);

- трудовий договір з працівником філії від 02.01.2020 р., який укладено між Південною філією Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» та Калініною Сніжаною Вікторівною, відповідно до якого за рішенням роботодавця веде претензійну і позовну роботу; представляє у встановленому законодавством порядку інтереси філії у судах усіх ланок та інстанцій, інших органах під час розгляду правових питань і спорів; дає правову оцінку претензіям, що пред`явлені філії; контролює додержання структурними підрозділами встановленого порядку пред`явлення і розгляду претензій. При веденні позовної роботи працівник має наступні права, зокрема: отримувати документи, подавати позовні заяви, заяви, скарги, вести справи, отримувати належне довірителю майно, розписуватись та здійснювати всі інші законні дії, пов`язані з виконанням цього доручення. Для здійснення само представництва у всіх судах без винятку також надаються усі права , які надані законом позивачу, відповідачу, третім особам, в тому числі але не виключно повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, укладання мирової угоди, оскаржувати рішення суду, отримувати виконавчий лист (наказ) та пред`являти його до виконання.

Поряд з цим стосовно вказаної довіреності, створеної через підсистему Електронний суд ЄСІТС, суд зауважує наступне.

Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь - якого представництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 248 Цивільного кодексу України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема закінчення строку довіреності.

За приписами ст. 247 Цивільного кодексу України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі за текстом - Положення) визначено, що підсистема Електронний суд (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Суд зазначає, що довіреність в порядку передоручення від 17.04.2025 у розумінні Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги вважається електронним документом.

Положеннями ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України Про електронні довірчі послуги кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Проте, вказана довіреність сформована в системі "Електронний суд" самим представником та не є належним доказом на підтвердження повноважень Калініної С.В. на вчинення дій від імені Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку Корсуна В.І., а саме відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Корсуна В.І.

Крім того, з наданих до позову положення про Південну філію, посадової інструкції юрисконсульта Південної філії ДП «Український державний центр радіочастот», трудового договору з працівником філії не вбачається, що Калініна С.В. має право на представництво інтересів позивача в порядку самопредставництва.

Так, аналіз частини третьої статті 56 ГПК України дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Відтак, надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи. Така ж правова позиція викладена у низці ухвал та постанов Верховного Суду, зокрема в ухвалах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №917/751/19, від 16.12.2020 у справі №917/855/20, від 28.04.2022 у справі №914/3293/20, та у постановах Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, від 25.08.2022 у справі №910/25456/15.

Поряд з цим відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Як вказано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24), в разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» особами, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, є керівник Корсун Володимир Іванович та Цимбаленко Володимир Васильович, який має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво Державного підприємства "Український державний центр радіочастот") з правом посвідчення копій документів щодо повноважень))

Так, в ЄДР відсутні дані про Калініної С.В. як представника Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», що поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи.

Відтак, належних і допустимих доказів наявності у Калініної С.В. повноважень представляти інтереси позивача Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» у порядку самопредставництва суду не надано.

Також матеріали позовної заяви не містять відомостей про наявність у особи, яка підписала позовну заяву, інших підстав для представництва інтересів позивача, як-то адвокатом.

За відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу як представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) відомостей, що така особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в суді без довіреності в порядку самопредставництва, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 7 березня 2018 року в справі № 921/502/17-г/8, від 23 січня 2020 року в справі № 905/1144/19, від 2 березня 2020 року в справі № 910/6718/19, від 13 березня 2020 року в справі № 922/2844/19, від 23 січня 2020 року в справі № 926/1336/19.

Суд зауважує, що таке тлумачення не може бути кваліфіковано як прояв надмірного формалізму, оскільки відсутність підтвердження повноважень підписанта діяти у даному судовому процесі саме як адвокат, а також діяти в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) унеможливлює встановлення волевиявлення Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» на надання повноважень Калініної С.В. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана особа може діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а також як адвокат в інтересах позивача як клієнта.

Враховуючи наведене, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження повноважень Калініної С.В. на підписання та подання від імені Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» позовної заяви, суд вважає, що позовну заяву від імені позивача подано та підписано неуповноваженою особою.

Згідно з приписами п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи те, що позовна заява Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» підписано особою, яка не має права її підписувати, вказана позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4078,00 грн. підлягає поверненню заявнику.

Також суд звертає увагу позивача на те, що у даному випадку права позивача не порушуються, оскільки згідно частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідним позовом до господарського суду після усунення недоліків.

Враховуючи те, що позовна заява (вх. № 9316/26 від 24.06.2026) з додатками сформована заявником за допомогою системи "Електронний суд", відповідно фактичне повернення матеріалів позовної заяви з додатками у паперовій формі судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 60, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Повернути позовну заяву Державного підприємство «Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4078 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 29.06.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва