Ухвала суду № 137801491, 30.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.06.2026 Справа № 914/651/26

За позовом: Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області, м. Яворів,

в інтересах держави в особі позивача: Новояворівської міської ради, м. Новояворівськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівбуд», м. Новояворівськ,

про: стягнення 102 521,48 грн.

Суддя І. КОЗАК

При секретарі Р.Волошин

Представники сторін:

Прокурор: Панькевич Р.В.

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Миська Т.Г. (поза межами приміщення суду).

Через систему Електронний суд 09.06.2026 від Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2676/26). У якій просить суд з урахуванням вказаної заяви позовні вимоги викласти наступним чином: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівбуд» до місцевого бюджету на користь Новояворівської міської ради безпідставно збережені кошти пайової участі в сумі 540 604,72 грн, у тому числі 312 121,32 грн за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайові участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 84 740,10 грн інфляційних втрат та 143 743,32 грн - три відсотки річних за користування грошовими коштами.

У судове засідання 30.06.2026 прокурор прибув, заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримав, подав 25.06.2026 заяву про долучення доказів сплати судового збору (вх.№18135/26).

У судове засідання 30.06.2026 представник позивача не прибув.

У судове засідання 30.06.2026 представник відповідача прибув, проти задоволення заяви прокурора про збільшення розміру позовних вимог заперечив.

Суд розглянувши заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог встановив, що така заява за своїм змістом є заявою про зміну предмету і підстав позову та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За приписами статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Під зменшенням позовних вимог, як зазначалось вище, слід розуміти зміну кількісних показників щодо початково заявленої вимоги, яка обґрунтована певними обставинами. Обставини позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу становлять підстави позову. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Суд зазначає, що під предметом позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково визначених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Також вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у справі №911/2139/19 від 03.08.2020 року, в якій також зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення прокурора до суду із цим позовом стало порушення відповідачем строків сплати до місцевого бюджету Новояворівської міської ради коштів пайової участі за будівництво багатоквартирних житлових будинків у м. Новояворівськ (сертифікат № ІУ122221013241 від 20.10.2022). У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати основного зобов`язання, прокурором на підставі ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 102 521,48 грн 3% річних від простроченої суми основного боргу.

В свою чергу, у заяві про збільшення розміру позовних вимог прокурор просить суд про стягнення з відповідача на користь позивача 540 604,72 грн, у тому числі 312 121,32 грн за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайові участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 84 740,10 грн інфляційних втрат та 143 743,32 грн - три відсотки річних за користування грошовими коштами.

Як на підставу для збільшення розміру позовних вимог, прокурор вказує, що загальний розмір коштів пайової участі, які підлягають сплаті відповідачем, у справі є більшим, ніж зазначено у первісній позовній заяві. У зв`язку з чим наявні підстави для збільшення позовних вимог.

Таким чином, заявлені прокурором вимоги щодо стягнення з відповідача коштів пайової участі та інфляційних втрат не заявлялись ним при поданні позовної заяви. Судом встановлено, що прокурором змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.

Враховуючи наведене, заява про збільшення позовних вимог за своїм змістом є заявою про зміну предмету і підстав позову. Оскільки одночасна зміна і предмета, і підстав позову нормами ГПК України не допускається, суд відмовляє в прийнятті до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Щодо клопотання прокурора про витребування доказів, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами - є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

В обґрунтування поданого клопотання про витребування доказів прокурор зазначає, що встановлення реальної вартості будівництва нежитлових приміщень є першочерговим для визначення бази нарахування 3% річних. Без витребування зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва неможливо спростувати або підтвердити доводи Відповідача про переплату, що робить розгляд справи у спрощеному провадженні неможливим. Оскільки, цей документ перебуває у розпорядженні виключно Відповідача і не був наданий ні суду (хоча це є процесуальним обов`язком Відповідача), ні на жодні запити, виникає потреба у застосуванні механізму витребування доказів (ст.81 ГПК України) та наданні сторонам часу для подання додаткових пояснень щодо уточнених розрахунків.

Суд звертає увагу, що документи, які просить витребувати прокурор, не стосуються предмету спору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ (далі Закон № 132-ІХ) з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону№ 132-ІХ встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

- для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

- для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

Згідно із, долученим до матеріалів справи, сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ122221013241 від 20.10.2022 прийнято в експлуатацію будівництва багатоквартирних житлового будинків з вбудовано - прибудинковими об`єктами громадського призначення (житловий квартал) в межах вулиць Приозерна та Т. Шевченка в м. Новояворівськ, Яворівського району Львівської області Житловий будинок №2 (далі Об`єкт), відповідно до якого загальна площа будівлі Об`єкту 4597,2 кв.м, в тому числі загальна площа квартир 3301,2 кв.м.

Згідно ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які необхідні для розрахунку коштів пайової участі та, відповідно, розміру 3% річних за прострочення сплати до місцевого бюджету коштів пайової участі, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

В підготовчому засіданні 30.06.2026 представниками сторін зазначено, що ними повідомлено всі обставини у справі, подано всі наявні докази та не заперечено проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 42, 46, 81, 185, 234, 235 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в прийнятті до розгляду заяви Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області про збільшення розміру позовних вимог.

2. Відмовити в задоволенні клопотання Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області про витребування доказів.

3. Закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті на 21.07.2026 о 11:45 год.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області (м. Львів, вул. Личаківська, 128).

5. Явка повноважних представників на розсуд сторін.

6. Ухвала набирає законної сили в строк і порядок передбачений ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Козак І.Б.