Ухвала суду № 137801409, 30.06.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 червня 2026 рокуСправа № 912/468/26

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушкова М.С., розглянувши заяву Фермерського господарства "Малина ІМ" про відвід судді від 26.06.2026 у справі

за позовом Заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27400) в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Незалежності України, 78, селище Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300)

до відповідача: Фермерського господарства "Малина ІМ" (вул. Шкільна, 38, с. Вищі Верещаки, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27315)

про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку

УСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до Фермерського господарства "Малина ІМ" з вимогами про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою від 27.02.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 30.03.2026.

11.03.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано відзив на позовну заяву.

16.03.2026 Знам`янською окружною прокуратурою Кіровоградської області подано відповідь на відзив.

18.03.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче засідання 30.03.2026 не відбулось з причин тимчасової непрацездатності судді Кабакової В.Г.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду №34 від 07.04.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу призначено судді Глушкову М.С.

Ухвалою від 08.04.2026 прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі на 23.04.2026.

16.04.2026 Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області подано заяву про розгляд справи без участі представника.

22.04.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольними ухвалами від 23.04.2026 та від 21.05.2026 оголошувалися перерви в підготовчих засіданнях.

01.06.2026 Фермерським господарством "Малина ІМ" подано клопотання про долучення доказів.

03.06.2026 Знам`янською окружною прокуратурою Кіровоградської області подано додаткові письмові пояснення.

Ухвалою від 03.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.06.2026.

У судовому засіданні 24.06.2026 представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування оригіналів документів від прокурора; протокольною ухвалою господарським судом відмовлено в задоволенні усного клопотання представника відповідача щодо витребування доказів; представником відповідача заявлено усне клопотання про оголошення перерви; судом зроблено друге зауваження представнику відповідача; протокольною ухвалою господарським судом задоволено усне клопотання представника відповідача щодо оголошення перерви та оголошено перерву у судовому засіданні до 26.06.2026.

У судовому засіданні 26.06.2026 представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи; суд зобов`язав представника відповідача подати клопотання письмово з обґрунтуванням; судом зроблено зауваження представнику відповідача щодо зловживання процесуальними правами; протокольною ухвалою відмовлено у задоволені усного клопотання представника відповідача про відкладення; у зв`язку з неналежною поведінкою представника відповідача Волкова П.О. оголошено перерву у судовому засіданні до 01.07.26.

29.06.2026 до суду надійшла заява про відвід судді за підписом представника відповідача Волкова П.О. з вимогою суддю Господарського суду Кіровоградської області Глушкова М.С. відвести від розгляду справи.

В обґрунтування відводу представник відповідача зазначає, що суддя фактично не застосував однакових процесуальних стандартів до поведінки позивача та відповідача; проігнорував завчасне повідомлення представника відповідача адвокатом Волковим П.О. про об`єктивну неможливість участі у визначену судом дату (01.07.2026); призначив судове засідання саме на день, коли участь представника відповідача була неможливою; безпідставно звинуватив представника відповідача у зриві судового засідання 26.06.2026; поставив під сумнів право відповідача користуватися правничою допомогою обраного ним адвоката (Волкова П.О.).

На думку відповідача, саме сукупність цих дій та висловлювань судді об`єктивно створює у сторони відповідача обґрунтовані сумніви у його неупередженості, що є підставою для відводу судді Глушкова М.С. відповідно до п.5 ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Суд зазначає, що підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 35, 36 ГПК України.

В силу положень ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 36 ГПК України регулює недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

Тобто, в ГПК України передбачені як перелік обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, так і випадки, за яких заявлення відводу не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зміст заяви про відвід свідчить про те, що вона заявлена на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, зокрема, на думку відповідача є обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до ч. 2, 3, 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Проаналізувавши зміст поданої заяви від 26.06.2026 про відвід судді у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.

З мотивів заяви вбачається, що сумніви в неупередженості судді виникли у відповідача у зв`язку з різним, на його думку ставленням суду до процесуальної поведінки сторін, а саме у відмові адвокату Волкову П.О. у відкладенні розгляду справи та не наданні належної оцінки безпідставній неявці позивача.

Суд доводить до відома відповідача, що ухвалами від 03.06.2026, 24.06.2026, 26.06.2026 явка сторін не визнавалась обов`язковою та відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім цього, Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області 16.04.2026 подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Щодо об`єктивної неможливості участі представника відповідача - адвоката Волкова П.О. у визначену судом дату - 01.07.2026 та призначення суддею наступного судового засідання саме на цю дату суд зазначає таке.

У відповідності до положень ст. 2 ГПК України суд зобов`язаний розглядати справи у найкоротший строк, необхідний для своєчасного захисту прав. При цьому закон обмежує максимальну тривалість розгляду справи.

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через призначення судових засідань із великими інтервалами тощо, оскільки наведене свідчить про неналежний рівень організації судочинства. Відкладаючи судові засідання, суддя має забезпечити необхідний баланс між дотриманням прав сторони і розглядом справи протягом встановленого законом строку.

Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу, що у разі незгоди учасника судового процесу з процесуальними діями та рішеннями судді, він не позбавлений права на оскарження судового рішення у встановленому законом порядку з включенням таких заперечень. При цьому, відповідно до положень ГПК України, правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів є предметом дослідження у відповідному апеляційному або касаційному провадженні.

Окрім цього, судом при призначенні наступного судового засідання у справі враховуються загальне навантаження, що виключає приоритетність розгляду однієї справи порівняно з іншою.

На твердження адвоката Волкова П.О. щодо безпідставного звинувачення його як представника відповідача суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ГПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил.

У відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання.

Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов`язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду (ч. 4 ст. 8 ГПК України).

Також, Судом неодноразово здійснювались зауваження представнику відповідача, зокрема: до протоколу судового засідання від 24.06.2026 о 12:27 год внесено запис про зауваження представнику відповідача, до протоколу судового засідання від 26.06.2026 о 13:48:37 год внесено запис про зауваження Судом представнику відповідача щодо зловживання процесуальними правами. Так, при аудіографічному відтворенні протоколу судового засідання від 26.06.2026 з 13:51 год адвокат Волков П.О. підвищуючи голос вступив у суперечку з головоючим суддею, щодо своєї незгоди з процесуальними рішеннями суду стверджуючи про обов`язок суду узгоджувати питання відкладення розгляду справи з адвокатом та порушуючи при цьому порядок судового засідання під час розгляду справи .

Проаналізувавши всі дії, які були вчинено адвокатом Волковим П.О., суд вважає, що вони вчинені з порушенням ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 3 ст. 8 ГПК України та встановленого ст. 200 ГПК України порядку ведення судового засідання, з явною неповагою до суду та інших учасників судового процесу.

Згідно з ч. 3 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 5 ст.є 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Також суд звертає увагу заявника на положення ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За змістом Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 від 19.05.2006, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно відстороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Щодо мотивів викладених у заяві про відвід судді стосовно можливості відповідача самостійно представляти свої інтереси у суді і прибути в судове засідання суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сторона судового процесу не повинна бути позбавлена можливості ефективно представити свою позицію у суді, а також їй має бути надана змога представити свою позицію нарівні із протилежною стороною. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає державі вільний вибір засобів, які будуть використані для гарантування учасникам судового процесу цих прав. Одним із таких засобів є інститут правової допомоги.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права (рішення Конституційного Суду України від 12.04.2012 у справі № 9-рп/2012).

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення (ст. 131-2 Конституції України).

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч. 7 ст. 4 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже, право особи на справедливий суд ґрунтується на законодавчих актах вищої юридичної сили, а саме Конституції України та Конвенції.

При цьому, чинне процесуальне законодавство, а саме ст. 56 ГПК України надає право стороні, третій особі, а також особі, яка законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Поряд з тим, суд звертає увагу на правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, які визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України від 15.02.2019 (надалі - Правила).

У преамбулі Правил зазначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Дія Правил поширюється, зокрема на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії; всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку (ст. 2 Правил).

Одним з основних принципів адвокатської етики є принцип компетентності та добросовісності (ст. 11 Правил), а також принципи поваги до адвокатської професії, чесності та добропорядної репутації (ст. 12 та ст. 12-1 Правил).

Зокрема, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

Таким чином, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що особа, складаючи присягу адвоката України, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, у свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до її поведінки не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті.

Наведені представником відповідача аргументи в обґрунтування заявленого відводу не підтверджують наявність підстав передбачених ст. 35, 36 ГПК України. Доказів фактичної наявності упередженості або необ`єктивності судді Глушкова М.С. для відводу від розгляду справи заявником не надано.

Правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі "Газета Україна-Центр проти України" від 15.07.2010).

Названої презумпції у заяві про відвід судді від 26.06.2026 не спростовано.

Твердження представника відповідача про те, що фактична упередженість судді й наявність обставин, які можуть об`єктивно викликати сумнів у його безсторонності, є виключно суб`єктивною думкою відповідача.

Внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів (ухвала КГС ВС від 21.02.2022 у справі № 910/17344/20).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу судді Глушкову М.С. від розгляду даної справи, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. 35, 38-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фермерського господарства "Малина ІМ" про відвід судді Глушкова М.С. від 26.06.2026 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Копії ухвали направити учасникам справи через систему "Електронний суд".

Суддя М.С. Глушков