Ухвала суду № 137801392, 18.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"18" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1139/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Преміорі, Київська обл., м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю Росава Тайерс, Київська обл., Білоцерківський р-н., м. Біла Церква,

Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресивні інвестиції ММХХІІ, м. Київ

про визнання недійсним договору цесії

Суддя Рябцева О.О.

Секретар судового засідання Самусь В.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Горобець Р.В. (довіреність від 22.05.2026 р.).

Встановив:

Господарським судом Київської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Преміорі до Товариства з обмеженою відповідальністю Росава Тайерс та Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресивні інвестиції ММХХІІ, в якому позивач просить визнати недійсним Договір цесії (про відступлення права вимоги) № 28-1/25 від 28.03.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Росава Тайерс та Товариством з обмеженою відповідальністю Прогресивні інвестиції ММХХІІ з моменту його укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Росава Тайерс не мало права передавати права вимоги за договором купівлі-продажу № 207 від 01.07.2020 р., укладеним між ТОВ Росава Тайерс та ТОВ Преміорі, оскільки відповідно до умов пункту 11.2 договору купівлі-продажу жодна із сторін не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди на це іншої сторони. За твердженням позивача, оскільки ТОВ Преміорі не надавало письмової згоди ТОВ Росава Тайерс передати свої права за цим договором ТОВ Прогресивні інвестиції ММХХІІ, то договір цесії підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, ч. 3 ст. 512, ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.05.2026 р.; встановлено строк для подання відповідачами відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ними даної ухвали.

18.05.2026 р. до господарського суду Київської області через систему Електронний суд від відповідача-2 надійшла заява про продовження процесуального строку, в якій він просить продовжити ТОВ Прогресивні інвестиції ММХХІІ строк для надання відзиву на позовну заву до 08.06.2026 р.

20.05.2026 р. до господарського суду Київської області через систему Електронний суд від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку підготовчого провадження, в якому він, посилаючись на неможливість забезпечити явку уповноваженого представника, просить відкласти підготовче засідання.

Представник позивача у підготовче засідання 21.05.2026 р. не з`явився. Позивач про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача-1 у підготовче засідання 21.05.2026 р. не з`явився. Відповідач-1 про причини неявки представника суд не повідомив, відзив до суду не надіслав, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 21.05.2026 р. не з`явився. Проте, 20.05.2026 р. до господарського суду Київської області через систему Електронний суд від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2026 р. відкладено підготовче засідання на 18.06.2026 р.; продовжено відповідачу-2 строк на подання відзиву на позовну заяву до 08.06.2026 р.; викликано повноважних представників сторін у підготовче засідання.

09.06.2026 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Вказаний відзив у системі «Електронний суд» сформовано 08.06.2026 р.

09.06.2026 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

09.06.2026 р. до господарського суду Київської області через систему Електронний суд від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів у справі № 911/1139/26.

Представник позивача у підготовче засідання 18.06.2026 р. не з`явився. Позивач про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача-1 у підготовче засідання 18.06.2026 р. не з`явився. Відповідач-1 про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача-2 у підготовчому засіданні заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою, про що вказано Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21.

Згідно з ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частин першої-другої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою, або ж повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 910/12087/21.

У постанові Верховного Суду у складу суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 Верховний Суд вказав наступне:

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання 18.06.2026 р. При цьому, у підготовче засідання 18.06.2026 р. представник позивача не з`явився, позивач про причини неявки представника суд не повідомив та заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання або не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

У постанові від 27.08.2025 р. у справі № 918/1354/23(918/1108/24) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки представник позивача не з`явився у підготовчі засідання 21.05.2026 р. та 18.06.2026 р., позивач про дату, час та місце проведення підготовчих засідань повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, суд дійшов висновку про задоволення усного клопотання представника відповідача-2 та залишення позову у справі № 911/1139/26 без розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Після закінчення підготовчого засідання до суду о 13:25 год. через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без участі представника позивача.

Щодо заяви представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення підготовчого засідання до суду 18.06.2026 р. о 13 год. 25 хв. через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без участі представника позивача.

Проте, суд констатує, що станом на момент проведення підготовчого засідання 18.06.2026 р. з 12 год. 59 хв. по 13 год. 06 хв. та постановлення ухвали про залишення позову без розгляду від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Заява надійшла до суду після закінчення підготовчого засідання та після постановлення відповідної ухвали, а тому об`єктивно не могла бути врахована судом при вирішенні питання щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.

Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.05.2026 р.

Представник позивача у підготовче засідання 21.05.2026 р. не з`явився. Позивач про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2026 р. відкладено підготовче засідання на 18.06.2026 р.

Представник позивача у підготовче засідання 18.06.2026 р. повторно не з`явився. Позивач про причини неявки представника суд повторно не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Із заяви представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача, яка надійшла до суду 18.06.2026 р., вбачається, що така заява була сформована в системі Електронний суд та подана представником позивача у день підготовчого засідання - 18.06.2026 р.

Заява представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача не містить відомостей про причини подання такої заяви в день проведення підготовчого засідання 18.06.2026 р.

Суд зазначає, що позивач, який є ініціатором спору за його позовом, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, позивач будучи ініціатором справи № 911/1139/26, двічі не забезпечив явку свого представника у підготовчі засідання, належним чином повідомлений про їх проведення, причин неявки у підготовчі засідання суду не повідомив. При цьому після першого підготовчого засідання позивач мав достатньо часу для завчасного подання заяви про розгляд справи за його відсутності (понад 20 днів), однак подав таку заяву лише у день проведення повторного підготовчого засідання. Подаючи процесуальний документ у день судового засідання, позивач об`єктивно повинен був усвідомлювати ризик його надходження після закінчення підготовчого засідання. Отже, ризик настання процесуальних наслідків, пов`язаних із поданням такої заяви у день підготовчого засідання, покладається на позивача. Зазначені обставини свідчать про недобросовісне користування процесуальними правами та відсутність належної процесуальної заінтересованості позивача у підтриманні поданого ним позову, а тому не можуть бути підставою для покладення на суд негативних наслідків несвоєчасного вчинення позивачем відповідних процесуальних дій.

Керуючись ст. 185, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Преміорі залишити без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє права особу, позов якої залишено без розгляду, повторно звернутися до суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту її підписання, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 30.06.2026 р.

Суддя О.О. Рябцева