Ухвала суду № 137801209, 30.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.06.2026Справа № 910/7776/26

Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКЛАЙН" (02099, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.9)

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКЛАЙН", відповідно до прохальної частини якого просить суд:

- визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКЛАЙН" припиненими з дня набрання рішенням суду законної сили, у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКЛАЙН" за власним бажанням;

- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" відомості про ОСОБА_1 як директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКЛАЙН".

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення вказаного позову без руху, з огляду на таке.

За приписами п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява також повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Однак в порушення вказаного припису позивач у позові не зазначив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, оскільки є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.03.2024, копія якого долучена до позову.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Як зазначалося вище, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з положеннями статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать учасники бойових дій.

Статтею 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг, які надаються учасникам бойових дій, визначений у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Проте, серед переліку пільг, наведених у вказаній статті, немає пільг на звільнення від сплати судового збору у разі звернення до суду з вимогами, подібними до тих, з якими позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначає, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Такий висновок узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17, від 12.12.2023 у справі №600/1927/23, від 18.04.2022 у справі №910/6441/21, від 18.07.2022 у справі №161/18983/20, від 29.05.2025 у справі №600/3723/24-а та ухвалах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 920/412/20, від 06.10.2021 у справі № 909/658/20, від 21.06.2023 у справі №925/615/22, від 25.12.2024 у справі №910/21974/21, від 31.07.2025 у справі №910/4405/25.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 в контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі №9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Позов ОСОБА_1 про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії не пов`язаний з порушенням його прав учасника бойових дій, порядком та обсягом соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.

Отже, з урахуванням законодавчих положень та правових позицій Верховного Суду, позов ОСОБА_1 про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії не пов`язаний із захистом порушених прав позивача саме як учасника бойових дій, а тому у цьому випадку на нього не поширюється дія пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Відтак правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви відсутні.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами абз.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328,00 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру: 1) визнати трудові відносини припиненими та 2) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості.

Отже, за подання до господарського суду позовної заяви через систему "Електронний суд" з двома вимогами немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити 5324,80 грн (3328,00 грн х 2 х 0,8).

Однак судом встановлено, що до позовної заяви всупереч приписам п.2 ч.1 ст.164 ГПК України не долучено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а підстави для звільнення від сплати судового збору, на які посилається позивач, відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви позивачу необхідно подати письмову заяву, в якій зазначити:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи

та до якої долучити:

- докази сплати судового збору в розмірі 5324,80 грн на реквізити Господарського суду міста Києва.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.О. Турчин