Рішення № 137801131, 30.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026Справа № 910/2291/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Констракшн»

про стягнення 3 235 048,47 грн,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Констракшн» про стягнення 3 235 048,47 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань за договором поставки від 01.09.2020 № П-1302525/08/20, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 3 235 048, 47 грн, з яких: 2 358 753,76 грн - основна заборгованість, 101 033,76 грн - інфляційні втрати, 68 576, 44 грн - 3% річних, 706 684,51 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2291/26.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Констракшн» (вул. Мечнікова, буд. 14/1, кім. 511, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 41261220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» (провулок Лабораторний, буд. 12, каб. 212, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 32036829) 2 358 753,76 грн заборгованості, 101 033,76 грн інфляційних втрат, 68 576,44 грн 3% річних, 512 706,53 грн пені та 36 492,85 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

05.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що понесені позивачем під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, постановлено розглядати дану заяву без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачу надати до суду свої заперечення на заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» про ухвалення додаткового рішення або клопотання про зменшення розміру таких витрат - протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали.

12.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого відповідач просить зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн.

15.06.2026 до суду від позивача надійшла заява проти клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн представником позивача надано в матеріали справи: копію договору № 19/03/18-СМЦ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 19.03.2018, додаткових угод № 19 від 22.12.2022, № 20 від 01.06.2023, № 3-СМЦ від 02.09.2024, № 2203860 від 24.12.2025 до вказаного договору; акта № 17 прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги від 03.06.2026, рахунку на оплату № 17 від 03.06.2026.

Так, представництво інтересів позивача при розгляді даної справи в Господарському суді міста Києва здійснювалось адвокатом Ботвінко Романом Анатолійовичем на підставі виданої ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» довіреності від 29.10.2025 № 1400-29.10.25/03 зі строком дії до 31.12.2027. Статус адвоката вказаної особи підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.09.2012 № 2622 та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, із якого вбачається, що адвокат Ботвінко Р.А, здійснює адвокатську діяльність у складі Адвокатського об`єднання «ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА» (надалі - Об`єднання).

Відповідно до укладеного між позивачем та Об`єднанням договору № 19/03/18-СМЦ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 19.03.2018 (надалі - договір), позивач доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту (позивачу) правову допомогу (юридичну послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності позивача в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

В п. 1.2. договору визначено, що зміст, умови та строки виконання покладених позивачем на Об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

24.12.2025 між позивачем та Об`єднанням укладено додаткову угоду № 2203860 до договору, якою визначено обсяг і вартість професійної правничої допомоги, яка надавалася Об`єднанням на користь позивача упродовж часу з 01.01.2026 та упродовж строку дії договору, а також порядок її оплати (п. 1 додаткової угоди).

В п. 4 вказаної додаткової угоди до договору сторони визначили, що винагорода Об`єднання (гонорар) за надану згідно з умовами даної додаткової угоди правову допомогу (юридичні послуги), відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є фіксованою за супроводження кожної справи у суді кожної інстанції, не змінюється в залежності від обсягу правової допомоги (юридичних послуг) / витраченого часу в справі. Розмір винагороди (гонорару) встановлюється Додатком № 1 до даної додаткової угоди.

Так, Додатком № 1 до додаткової угоди від 24.12.2025 визначено, що розмір винагороди (гонорару) за надану правову (професійну правничу) допомогу щодо супроводження справ у судах першої інстанції господарської юрисдикції становить: за складні спори - 5% від ціни позову, але не менше ніж 60 000,00 грн; за прості спори - 3% від ціни позову, але не менше ніж 40 000,00 грн. Одним з критеріїв віднесення спорів до категорії «складні» є, зокрема коли ціна позову перевищує 1 000 000,00 грн.

Правова допомога (юридичні послуги) вважається наданою після підписання Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) за супроводження справи у суді кожної інстанції, який підписується сторонами та скріплюється печатками (п. 8.1. додаткової угоди від 24.12.2025 до договору).

Актом № 17 від 03.06.2026 прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги підтверджується надання Об`єднанням позивачу правничої допомоги під час розгляду справи № 910/2291/26 у Господарському суді міста Києва на суму 60 000,00 грн.

До вказаної суми згідно з п. 2 вказаного акта включено: усну консультацію клієнта, узгодження правової позиції щодо позову; складання та подання до суду першої інстанції через підсистему ЄСІКС «Електронний Суд» позовної заяви; участь та представництво інтересів позивача у судових засіданнях 06.04.2026, 06.05.2026 та 03.06.2026.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Так, відповідач заперечував щодо заявленого до стягнення з нього розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що він є завищеним, зважаючи на рівень складності справи, витрачений адвокатом позивача час, неспівмірним із ринковими цінами на адвокатські послуги та таким, що не відповідає критеріям розумності, виправданості, пропорційності, справедливості та дійсної необхідності. Відповідач вважає, що справедливим і співмірним буде зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 95% від заявленої позивачем суми у розмірі 60 000,00 грн, тобто, до 3000,00 грн.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відтак, суд зазначає, що подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Оцінивши у порядку ст. 86 ГПК України надані позивачем докази витрат на правничу допомогу, беручи до уваги складність даної справи та обсяг поданих адвокатом позивача до суду процесуальних документів та вчинені під час розгляду справи в суді процесуальні дії, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, суд, з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, дійшов висновку, що обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача є сума у розмірі 40 000,00 грн.

Вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу визначено судом із урахуванням того, що предмет спору у справі не був складним та не потребував значного вивчення матеріалів, а обсяг та зміст підготовлених адвокатом позивача документів не був надмірним та не містив складної правової аргументації. При цьому, під час розгляду справи позивачу не потрібно було подавати відповідь на відзив, спростовувати будь-які заперечення відповідача щодо позовних вимог. Крім того, суд враховує й те, що тривалість судових засідань у даній справі не була значною, тоді як представник позивача брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, тобто, останньому не потребувалось витрачати додатковий час, щоб дістатись до приміщення суду.

Водночас, враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Констракшн» задоволено частково, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню сума таких витрат у розмірі 37 600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Констракшн» (вул. Мечнікова, буд. 14/1, кім. 511, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 41261220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» (провулок Лабораторний, буд. 12, каб. 212, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 32036829) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 600,00 грн.

3. В решті вимог заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення підписано: 30.06.2026.

Суддя Т. Ю. Трофименко