Рішення № 137800710, 29.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026м. ДніпроСправа № 904/7429/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників

за позовом Національного музею Голодомору-геноциду, 01015 м. Київ, вул.Лаврська, 3, кодЄДРПОУ 36588948

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, м.Павлоград, вул.Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267

про стягнення заборгованості у розмірі 21 588,03грн.

СУТЬ СПОРУ:

Національний музей Голодомору-геноциду звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" про стягнення основного боргу 21 588,30грн. та 2 422,40грн. судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів №32 від 01.10.2024р., в частині поставки оплаченого позивачем пального.

Ухвалою суду від 09.01.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялась ухвала суду (про відкриття провадження у справі) від 09.01.2026р. в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи дату доставлення ухвали суду - 12.01.2026р., відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 26.01.2026 включно.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Станом на момент прийняття рішенння відповідач не надав до суду відзив на позов.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2024 року на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України ProZorro Національним музеєм Голодомору-геноциду опубліковано оголошення про проведення закупівлі за предметом Дизельне паливо, талон, типом закупівлі: Спрощена закупівля, ідентифікатор закупівлі: UA-2024-09- 12-011551-a, посилання https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-09-12-011551-a.

Згідно з протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою Національного музею Голодомору-геноциду від 25 вересня 2024 року №114 вирішено визначити переможцем закупівлі згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (Дизельне паливо, талон) учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕНЕГІЯ, код ЄДРПОУ: 44604267 (далі - ТОВ ТЕНЕГІЯ).

За результатами розгляду встановлено, що пропозиція відповідає умовам тендерної документації Замовника, а також ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем ТОВ ТЕНЕГІЯ.

За результатами проведеної закупівлі, 01.10.2024р. між Національним музеєм Голодомору-геноциду (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕНЕГІЯ (Продавець) укладено договір №32 про закупівлю товарів (далі - Договір) та Додаткову угоду №1 до Договору №32 від 01.10.2024 року.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця: Дизельне паливо, за талонами (скретч-картками) (код ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта та дистилянти), далі - Товар, а Покупець зобов`язаний прийняти Товар та сплатити його вартість.

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на автозаправних станціях (далі - АЗС) фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (далі - Талон) (пункт 1.2. Договору).

Згідно з п.1.4. відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (талони, скретчкартки) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997

Пунктом 1.5. Договору Найменування, загальна кількість Товару по даному Договору, визначається в Специфікації (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.: Дизельне паливо за талонами (скретчкартками).

Відповідно до умов Договору Продавець зобов`язується безоплатно зберігати придбаний Покупцем у Продавця Товар до його відвантаження Покупцеві в повному обсязі (пункт 1.9. Договору).

Ціна договору може бути зменшеною за взаємною згодою Сторін (пункт 3.4. Договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Розрахунок за поставлений Товар здійснюється у розмірі 100% упродовж 10 (десять) робочих днів з дати поставки Товару на адресу Покупця на підставі наданого оригіналу видаткової накладної.

Постачальник зобов`язується передати Покупцеві Талони у кількості, визначеній у Специфікації та строком поставки до 15 жовтня 2024 року (п. 5.2. Договору, зміни внесені Додатковою угодою до Договору).

Згідно з п.5.2.2. товар передається у вигляді талонів (скретч-карток), що підтверджують право Покупця на отримання на АЗС Продавця фіксованої кількості товару певного найменування i марки, якi позначені на талонах/скретч картках.

Талон (скретч-картка) є підставою для видачі з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених талонах (скретч-картках) вважаються виконаними, при цьому Продавець не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні (скретч-картці) (п. 5.2.3. Договору).

Відповідно до п.5.6. перехід права власності на Товар відбувається з моменту підписання видаткових документів (видаткових накладних, актів прийому-передачі тощо) на отримання Талонів.

Згідно з пунктом 5.10 Договору, Покупець зобов`язаний отримати Товар зі зберігання в межах терміну (строку) дії талонів (скетч-карток) на пальне. Термін дії талонів (скетч-карток на пальне для отримання Дизельного палива зі зберігання становить не менше 3 (трьох) місяців від дати фактичної передачі талонів (скретч-карток) на пальне за Актом приймання-передачі.

Пунктом 5.11. визначено, що Продавець проводить безоплатний обмін на нові за тим же номіналом невикористання Покупцем Талони у разі закінчення строку їх дії або проведення оновлення, переобліку, вилучення з обігу, блокування чи інших дій з боку учасника щодо виданих Талонів..

Згідно з п.6.3. Договору, продавець зобов`язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.

Відповідно до п.10.1. Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх фінансових зобов`язань за цим Договором.

У Додатку 1 до Додаткової угоди до Договору (Специфікація) визначено ціну за одиницю Товару: ціна за одиницю, без ПДВ, грн - 43,35 грн (з ПДВ, грн - 52,02 грн), кількість Товару 435,6, одиниця виміру товару - л. Ціна Договору становить 22 628,70 грн (Двадцять дві тисячі шістсот двадцять вісім гривень, 70 копійок), у тому числі ПДВ - 3 771,45 грн.

Перелік автозаправних станцій Продавця та його партнерів, місцезнаходження АЗС зазначено у Додатку 2 до Договору: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 42 (Назва АЗС - ANP); м. Київ, вул. Чорновола В`ячеслава, 1 (Назва АЗС - ANP).

На виконання умов Договору була складена видаткова накладна №0001/0002340 від 03.10.2024р. (дизпаливо, 435 літрів на суму 22 628,70грн.).

Національним музеєм Голодомору-геноциду здійснено оплату товару у розмірі 22 628,70грн., що підтверджується платіжною інструкцією №174 від 03.10.2024р.

Як зазначає позивач, останнім отримано талонів на дизпаливо - 435 л., але використано 20 л., а тому залишок талонів на дизпаливо в Національному музеї Голодомору-геноциду становить 415 л. на суму 21 588,30грн.

Позивач вказує, що неодноразово намагався здійснити заправку за Талонами, проте АЗС не працювали, працівники заправок були відсутні на території АЗС. Таким чином, Позивачу не вдалося використати залишок талонів на дизпаливо. Обставини того, що АЗС мережі "ANP", які обслуговують скретч-картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", не працюють, є загальновідомими, у зв`язку з чим не потребують доказування на підставі положень частини третьої статті 75 ГПК України.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем підготовлено та направлено на адресу Відповідача претензію за вих.№ 431 від 22.10.2025р. Претензію Позивачем надіслано на адресу Відповідача (вул. Соборна, 99 м.Павлоград, Дніпропетровська обл. 51400) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист повернувся без вручення за закінченням терміну зберігання.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Нормами частини першої статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

З матеріалів справи вбачається, що предметом договору був товар зі специфічними характеристиками та порядком обігу дизпаливо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).

Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).

Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.

У відповідності до норм частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов Договору була складена видаткова накладна №0001/0002340 від 03.10.2024р. (дизпаливо, 435 літрів на суму 22 628,70грн.).

Національним музеєм Голодомору-геноциду здійснено оплату товару у розмірі 22 628,70грн., що підтверджується платіжною інструкцією №174 від 03.10.2024р.

Останнім отримано талонів на дизпаливо - 435 л., але використано 20 л., а тому залишок талонів на дизпаливо в Національному музеї Голодомору-геноциду становить 415 л. на суму 21 588,30грн., а саме: 0793939 - номінал 15 літрів, 0775281 - номінал 20 літрів, 0775282 - номінал 20 літрів, 0775283 - номінал 20 літрів, 0775284 - номінал 20 літрів, 0775285 - номінал 20 літрів, 0775286 - номінал 20 літрів, 0775287 - номінал 20 літрів, 0775288 - номінал 20 літрів, 0775289 - номінал 20 літрів, 0775290 - номінал 20 літрів, 0775291 - номінал 20 літрів, 0775292 - номінал 20 літрів, 0775293 - номінал 20 літрів, 0775294 - номінал 20 літрів, 0775295 - номінал 20 літрів, 0775296 - номінал 20 літрів, 0775297 - номінал 20 літрів, 0775298 - номінал 20 літрів, 0775299 - номінал 20 літрів, 0775300 - номінал 20 літрів.

У даному випадку позивач посилається на те, що товар на суму здійсненої попередньої оплати в 21 588,30грн. відповідачем поставлений не був, при цьому відповідач вказані обставини під час розгляду справи не оспорив та не спростував.

У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором поставки складає 21 588,30грн., що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 21 588,30грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 422,40грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, м.Павлоград, вул.Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Національного музею Голодомору-геноциду, 01015 м. Київ, вул.Лаврська, 3, кодЄДРПОУ 36588948 основний борг 21 588,30грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят вісім гривень 30 коп.) та 2 422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.) судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.06.2026

Суддя С.П. Панна