Ухвала суду № 137800682, 30.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

30.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3830/26

за заявою Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову у справі

за позовом Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Приватного підприємства "Медексперт-груп", м. Дніпро

про стягнення 120 211,14 грн.

Суддя Колісник І.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Медексперт-груп" безпідставно збережених коштів у сумі 120211,14 грн.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Приватне підприємство "Медексперт-груп", фактично користуючись у період з 18.10.2022 по 20.11.2025 без достатньої правової підстави земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:417:0026, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 18, за рахунок Дніпровської міської ради - власника земельної ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування вказаною земельною ділянкою на рівні орендної плати.

Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, частину першу статті 1212 Цивільного кодексу України.

Разом із позовом Керівником Центральної окружної прокуратури міста Дніпра подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству "Медексперт-груп" (код ЄДРПОУ 39448691) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії/реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень поз. 101-105, 114, 115, 205-210, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259156512101) у межах ціни позову.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що ПП "Медексперт-груп", набувши право власності на майно нежитлові приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 18, та володіючи ними, фактично використовує з 18.10.2022 (після закінчення попереднього договору оренди землі) вказану земельну ділянку по фактичному розміщенню нерухомого майна без укладеного договору оренди та без сплати орендної плати за її використання.

При цьому прокурор зазначає про те, що виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

З урахуванням того, що ПП "Медексперт-груп", маючи зареєстроване право власності на нерухоме майно, не обмежене в розпорядженні таким майном, на думку прокурора, відсутність заборони здійснювати дії по відчуженню майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, за користування якою відповідач безпідставно зберіг кошти в сумі 120211,14 грн, які є предметом позову, може призвести до відчуження цього майна, що може утруднити чи унеможливити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора.

Відтак прокурор вважає, що наявні достатні підстави для забезпечення позову в порядку, визначеному статтями 136 - 140 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас прокурор наголошує на тому, що обраний ним вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість відчужувати власне нерухоме майно. Більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін, є лише збереженням існуючого становища до розгляду справи по суті.

Зауважує прокурор, що вказаний захід забезпечення не може перешкодити здійсненню господарської діяльності товариства та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом із цим прокурор вважає, що незвернення відповідача впродовж тривалого часу, а саме з 17.10.2022 (дата закінчення дії попереднього договору оренди) до Дніпровської міської ради щодо правомірного користування земельною ділянкою комунальної власності, укладення договору оренди, сплати орендної плати за землю свідчить про недобросовісність відповідача та його наміри ухилення від сплати коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:417:0026.

За загальним правилом, унормованим частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч. 4 ст. 140 ГПК України).

Наданих заявником доказів в обґрунтування викладених ним обставин достатньо для розгляду судом цієї заяви без призначення судового засідання й виклику сторін.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).

За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.

За змістом частин першої, другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Оцінюючи наведені прокурором обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову та надані докази, суд доходить висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Отже, учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зважаючи на викладені прокурором обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд вважає їх у правовому сенсі вагомими та переконливими.

Враховуючи загальний обсяг право- та дієздатності юридичної особи-відповідача, а відтак і можливість вільного розпорядження ним майном чи майновими правами, що не потребує доведення, неприйняття заходів забезпечення позову (за наявності високого рівня ризику такого відчуження) може у подальшому ускладнити/унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист права в межах заявленого предмета позову.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23 (право відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном).

Отже, суд не може покладатися на ймовірність добросовісної поведінки учасників справи за наявного між ними спору.

Тому запропонований прокурором захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо належного відповідачу майна є співмірним, адекватним й розумним, не є позбавленням права власності відповідача, не обмежує права та законні інтереси відповідача та інших осіб, має тимчасовий характер, не впливатиме на повсякденну роботу його підприємства, не ускладнить та не перешкоджатиме здійснювати господарську діяльність.

За вказаних обставин подана прокурором заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що на випадок зміни обставин, які впливають на прийняте судом рішення про забезпечення позову, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 1 ст. 145 ГПК України).

При цьому можлива відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч. 6 ст. 145 ГПК України).

Отже, передбачені законом як забезпечення позову, так і його скасування дозволяють врахувати інтереси обох сторін під час судового вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову задовольнити повністю.

Заборонити Приватному підприємству "Медексперт-груп" (код ЄДРПОУ 39448691) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії/реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень поз. 101-105, 114, 115, 205-210, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259156512101) у межах позовних вимог Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "Медексперт-груп" безпідставно збережених коштів у сумі 120211,14 грн.

Стягувач: Центральна окружна прокуратура міста Дніпра (ідентифікаційний код/умовний код 0290993824; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23).

Боржник: Приватне підприємство "Медексперт-груп" (ідентифікаційний код 39448691; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, площа Десантників, будинок 10А).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30.06.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 01.10.2026 включно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.І. Колісник