Ухвала суду № 137799274, 18.06.2026, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа №611/1058/26

Провадження №2-о/611/26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря Ведмідь І.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

01 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності документів, що підтверджує трудовий стаж, а саме: архівного витягу №07-07/08 від 12 січня 2026 року та архівної довідки №07-22/252 від 27 травня 2026 року, виданих Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що у вказаному витягу та довідці допущено помилки, які були виявлені лише при зверненні до Пенсійного фонду, яким в свою чергу їй було відмовлено в призначені пенсії за віком.

Встановлення зазначеного факту заявниці необхідно для оформлення пенсії за віком.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала в повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Як передбачено ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Встановлення факту належності архівної довідки породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих та майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт належності йому вказаних документів(архівних довідок), що має юридичне значення для послідуючого призначення та отримання пенсії.

З огляду на викладене та ту обставину, що для оформлення та отримання пенсії на території України є об`єктивні перешкоди, з метою захисту прав і свобод громадян України, суд вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити, з огляду на їх законність та обґрунтованість, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, від яких залежить встановлення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, і законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З матеріалів справи убачається, що Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Рівнеській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії №204050012178 від 16 березня 2026 року. В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано: періоди роботи в когоспі згідно архівного витягу №08/07-07 від 12.01.2026, оскільки в довідці зазначено неповне ПІБ заявниці.

Отже, в результаті правової оцінки наданих документів виявлено невідповідність між архівним витягом та паспортом, а саме у написанні ПІБ заявниці у архівному витягу .

Згідно пунктів 1, 3, 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою КМ України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Також, для підтвердження трудового стажу приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дмитрівка Барвінківського району Харківської області, що вбачається із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 18 вересня 1997 року Барвінківським РВУМВС України в Харківській області.

Згідно архівного витягу 08/07-07 від 12.01.2026, виданого Барвінкірхівним виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області, до трудового стажу не зараховано періоди роботи з 17.11.1983 по 01.09.1984, оскільки ім`я та по батькові заявниці « ОСОБА_2 » не відповідає паспартним даним.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу ІІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 року №295/5, архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. При цьому зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. До архівної довідки для призначення пенсії або перерахунку пенсії включаються відомості, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 року №13-1).

З матеріалів цивільної справи убачається, що вищевказані недоліки в архівній довідці та архівному витягу позбавляють заявницю можливості надати її до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненської області для оформлення пенсії.

Судом встановлено, що розбіжності між документальними записами прізвища, ім`я та по батькові українською мовою виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовних (російсько-українських) перетвореннях через посередництво його російського запису. Наявність розбіжностей в написанні прізвищ в документах позбавляє можливості реалізувати право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація її права на пенсійне забезпечення, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Крім того, судом приймається до уваги, що норми ст. ст. 15, 16 ЦК України не містять посилань на обмеження захисту в суді цивільного права чи інтересу у спосіб, що встановлений законом. В даному випадку у спосіб, встановлений п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №287/167/18-ц та Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Заявниця вочевидь позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності зазначених документів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані факти встановлені в ході судового розгляду і підтверджується доданими до заяви доказами, а тому заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , архівного витягу №07-07/08 від 12 січня 2026 року та архівної довідки №07-22/252 від 27 травня 2026 року, виданих Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А. Коптєв