Рішення № 137799140, 26.06.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/618/26

Провадження № 2/396/884/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельська О. С.

за участю секретаря судового засідання: Трохимчук Я. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 396/618/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Позика" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву мотивує тим, що 17 січня 2022 року між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №35261836 умови якого щодо сплати заборгованості відповідачем не виконувалися.

Зазначає, що 01.09.2025 р. між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/1, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ІРБІС" передає (відступає) ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ "ФК "ІРБІС" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Зауважує, що відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025, ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 33 652,00 грн., з яких: 9 400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 252,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №35261836 в розмірі 33 652,00 грн., а також понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 26.03.2026 р. відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленям сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, 28.05.2026 року через систему «Електронний суд» надіслав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, проте на адресу суду повернувся конверт із вкладенням з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзив до суду не надходив.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2022 року між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №35261836.

Далі, 01.09.2025 р. між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/1, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ІРБІС" передає (відступає) ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ "ФК "ІРБІС" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025, ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 33 652,00 грн., з яких: 9 400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 252,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Позика», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до відповідача щодо погашення наявної в нього заборгованості за кредитним договором № 35261836 в сумі 33 652,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Із ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, і те, що на час розгляду справи в судді відповідач не надав доказів виконання ним кредитних зобов`язань, тому суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача також належить стягнути судовий збір, понесений банком при подачі позову.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги, укладеного ТОВ "ФК "Позика" з ФОП ОСОБА_2 №39493634 від 02.01.2026 р.

Суд вважає, що розмір вказаних позивачем витрат на правничу допомогу обґрунтовані, їх розмір не є завищеним, вказані витрати є необхідними для реалізації прав позивача на представництво в суді, то понесені ним витрати підлягають відшкодуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ: 39493634, місцезнаходження юридичної особи: 07406, Київська обл., місто Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за кредитним договором №35261836 від 17.01.2022 року в розмірі 33 652,00 гривень, витрати за надання правничої допомоги 5 500 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. С. Цесельська