Рішення № 137798490, 29.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/13410/25

Номер провадження2/205/1345/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М.Е. через систему «Електронний суд» звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищезазначеним позовом, в якому просить суд стягнути заборгованість з відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором №200499339 від 08.04.2016 року в розмірі 51 791,38 гривень та вирішити питання стягнення судових витрат. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, 08.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_3 , укладено угоду № 200499339 щодо кредитування

(далі - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 11 837,56 гривень, а Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору. Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк. Станом на 27.03.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 33 058,22 гривень, з яких: 11 341,49 гривень заборгованість за кредитом; 21 716,73 гривень заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу № 7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів. Заборгованість відповідача за кредитним договором №200499339 від 08.04.2016 року 33 058,22 гривень, сума збитків з урахуванням 3% річних - 2 977,96 гривень, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов?язань 15 755, 20 гривень. Разом заборгованість становить 51 791,38 гривень. З огляду на вищенаведене позивач просить суд поновити строк позовної давності для подання вищезазначенного позову, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 51 791,38 гривень та судові витрати.

Представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Кіреєвим В.Г., 26.11.2025 року до суду надано заяву про застосування строку позовної давності, в якій він просив відмовити у стягненні з відповідача 3% річних та індексації боргу у період з 24.02.2022 по день прийняття судом рішення, застосувати позовну давність щодо щомісячних платежів у період з 09.05.2016 року по 11.03.2017 року щодо заборгованості за щомісячними платежами.

05.12.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Кіреєвим В.Г. до суду надано доповнення до заяви про застосування строку позовної давності, в якій наведено розрахунки суми боргу.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не з`явився, в прохальній частині позовній заяві зазначив про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кіреєв В.Г. у судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_3 , укладено угоду № 200499339 щодо кредитування

(далі - Кредитний договір), сума кредиту 11 837,56 гривень, строк кредиту 730 днів, з 08.04.2016 по 08.04.2018, плата за надання послуги «sms -сервіс» 12,00 гривень за кожен місяць протягом строку послуги (строк надання послуги 24 місяці). Розмір процентної ставки за кредитом 0,0001%річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 0% до 0 місяця строку дії Кредитного договору включно; 3,49% з 1 місяця строку дії Кредитного договору та до закінчення строку його дії. Разова комісія за видачу кредиту 1,5%. Сукупна вартість кредиту 120,41% річних. Пропущення платежів (поспіль): штраф за кожний несвоєчасно сплачений платіж згідно Графіку платежів за кредитним договором: перший 50 гривень, другий 100 гривень, третій 250 гривень, четвертий 500 гривень. Щомісячний платіж 918,00 гривень, останній платіж 926,68 гривень, дата платежу 08 числа кожного місяця з 05.2016 по 04.2018.

В оферті 1 (про укладення кредитного договору) Заява № 200499339 ОСОБА_3 просить на умовах викладених в Заяві та Умовах видачі та обслуговування кредитів ПАТ «Банк Михайлівський», зазначених в Розділі 2 ОП заяви, укласти з нею кредитний договір, в рамках якого:1.1 надати кредит в сумі 11 837,56 гривень та в день надання кредиту утримати з суми кредиту разову комісію за видачу кредиту в сумі 177, 56 гривень та плату у розмірі 100 гривень за надання довідки про відсутність кредитної заборгованості за кредитним договором та після повного погашення споживачем кредитної заборгованості в рамках даного кредитного договору надіслати зазначену довідку на адресу, вказану відповідачем вказану під час усного звернення до контакт-центру банку; 1.2 відкрити рахунок (валюта рахунку гривня) № НОМЕР_1 , що буде використовуватися виключно в рамках кредитного договору; 1.3 суму договору, за виключенням утриманих комісій/плат, що зазначені вище, перерахувати на рахунок; 1.4 просить банк активувати послугу «sms -сервіс» в рамках кредитного договору; 1.5 просить банк в безготівковому порядку, за рахунок виданого кредиту, списати з рахунку та зарахувати на користь ПРАТ «Ренесанс Життя» суму страхової премії у розмірі 1 560 гривень за весь період страхування згідно з Договору добровільного страхування життя та здоров?я (нещасний випадок) №200499339. Просить банк не пізніше ніж на наступний банківський день за днем надання кредиту (зарахування суми кредиту на рахунок) переказати з рахунку суму грошових коштів у розмірі 11 837,56 гривень зменшену на суму комісії/плати вказаній в п.1.1 та 1.5 Заяви за реквізитами вказаними в розділі 3 Заяви.

В оферті 2 (про укладення Договору про надання та використання платіжної картки) Заява №200499339 ОСОБА_3 на умовах викладених в Заяві та Умовах надання та обслуговування платіжних карток банку, зазначених в розділі 4 Заяви та в Тарифах по картках банку просить укласти з нею Договір про надання та використання платіжної картки, в рамках якої 3.1 випустити на її ім?я платіжну картку Visa/MasterCard; 3.2. відкрити поточний рахунок(валюта рахунку гривня), що буде використовуватися в рамках Договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій здійснених з використанням картки, номер якого буде доведено до заявника в порядку , визначеному Умовами по картках; 3.3 для здійснення операцій за Рахунком картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на Рахунку картки, встановити кредитний ліміт в межах 50000,00 гривень та здійснювати у відповідності до ст.1069 ЦК України кредитування Рахунку картки, строк дії якої буде відповідати строку дії Договору про картку, якщо інше не передбачене Умовами по картках; 3.4 після укладення Договору про картку та Договору страхування життя на підставі договірного списання в безготівковому порядку щомісячно списувати, в тому числі за рахунок наданого кредиту в рамках ліміту, та перераховувати з Рахунку картки на користь ТДВ «СК`М-Лайф» суму страхової премії згідгно умов укладеного договору страхування;3.5 просить банк активувати послугу «sms -сервіс» в рамках Договору про картку.

Своїм підписом під Заявою ОСОБА_3 зазначає, що розуміє, підтверджує та погоджується з тим, що: прийняттям банком Оферти 1 будуть дії банку по наданню кредиту, відкриттю рахунку та зарахуванню на нього кредиту (його частини), здійснені протягом 30 календарних днів з дати Заяви; прийняттям банком Оферти 2 будуть дії банку по відкриттю рахунку картки, здійсненні протягом 18 місяців з дати цієї Заяви, за умови належного виконання взятих на себе зобов?язань за кредитним договором.

Також, 08.04.2016 року ОСОБА_3 підписана Анкета №2646363, Графік платежів до кредитного договору № 200499339, Довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, Договір добровільного страхування життя та здоров?я №200499339 з ПрАТ «Ренесанс життя», Договір добровільного страхування життя держателів карток ПАТ "Банк Михайлівський"№ 200499339 з ТДВ «СК «М-Лайф», Згода суб?єкта персональних данних.

Відповідно до умов вищезазначеного Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) 08.04.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» надав позичальнику у користування кредитні кошти.

ОСОБА_3 зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Проте, з наявних матеріалів справи не виявилось можливим встановити які саме суми кредитних коштів були отримані та повернені відповідачем Публічному акціонерному товариству «Банк Михайлівський».

20.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020. За цим Договором в порядку та на умовах, що визначені в Договорі, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників божників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16 відповідно до якої ТОВ «Діджи Фінанс» визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський».

За відступлення права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» сплачено ПАТ «Банк Михайлівський» 5307308,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 09 липня 2020 року.

Згідно з Витягом Реєстру боржників в ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 20.07.2020, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_2 (14214) за Кредитним договором №200499339 від 08.04.2016 року, у загальному розмірі заборгованості 33 058,22 гривень, з яких: розмір заборгованості за основним зобов?язанням 11 341,49 гривень; 21 716,73 гривень розмір заборгованості по нарахованим відсоткам.

Однак, передача боргу за договором відступлення на певну суму не підтверджує обґрунтованість такого боргу, з огляду на відсутність будь-яких інших доказів його наявності.

Позивач зазначає, що господарські операції на підставі договору №200499339 від 08.04.2016 року в тому числі розрахунок заборгованості проводились ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до вимог НБУ та умов договору на основі зарахованих на розрахунковий рахунок сум та за допомогою ліцензованого програмного забезпечення, як визначено чинним законодавством України (ст. 534 ЦК України). Відповідно до нормиЗзакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постанови КМ України №22 від 21.01.2004 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», надається визначення понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (пункти 1,5,9 ст.9). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

При цьому належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Отже, банківські виписки з рахунків позичальника, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 630/366/16-ц та від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Втім, на підтвердження позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» не було надано виписок по рахунку, які б підтверджували суму заборгованості у розмірі 33 058,22 гривень за кредитним договором, із наданих позивачем виписок по особовому рахунку неможливо підтвердити факт перерахування кредитних коштів у заявлених позивачем розмірах.

Із наданої позивачем виписки з рахунку, як доказу на підтвердження наявності заборгованості відповідача, неможливо встановити наявну суму боргу, його складові, період за який він утворився, що унеможливлює проведення об`єктивного розгляду справи та задоволення вимог ТОВ «Діджи Фінанс».

Така виписка оформлена з порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам, які пред`являються до офіційного документу, а тому не може слугувати доказом у справі.

В матеріалах справи відсутні докази направлення претензії на адресу ОСОБА_2 .. Доказів того, що відповідачем була отримана претензія, або вона повернулась на адресу відповідача «за відсутністю адресата за вказаною адресою» матеріали справи не містять. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Згідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 ст. 12 ЦПК України).

За змістом частини 3 ст. 12, частини 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 ст. 76 ЦПК України).

У частині 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як було встановлено судом, 08.04.2016 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви (оферти) №200499339.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач на підтвердження виникнення кредитних зобов?язань подав до суду Заяву №200499339 від 08.04.2016 року, Анкету №2646363, Графік платежів до кредитного договору № 200499339, Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, Договір добровільного страхування життя та здоров?я №200499339 з ПрАТ «Ренесанс життя», Договір добровільного страхування життя держателів карток ПАТ "Банк Михайлівський"№ 200499339 з ТДВ «СК «М-Лайф», Згоду суб?єкта персональних данних, Договір №7_БМ про відступлення права вимоги від 20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та додаток № 1 до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 року, Розрахунок суми заборгованості за кредитним договором №200499339 від 08.04.2016 року та інфляційних втрат та 3% річних, виписку по особовим рахункам з 23.05.2016 по 27.07.2020.

Позивач в своїй позовній заяві вказав, що станом на 27.03.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором №200499339 від 08.04.2016 року становить 33 058,22 гривень, з яких: 11 341,49 гривень заборгованість за кредитом; 21 716,73 гривень заборгованість за відсотками.

Водночас, жодних належних доказів на підтвердження наявності суми боргу і його розміру позивачем не надано. При цьому позивачем не надано суду доказів видачі відповідачу кредитних коштів у вказаному розмірі, а також доказів користування відповідачем кредитними коштами.

Так, позивачем не надано жодного розрахунку заявленої суми заборгованості станом на 27.03.2025 року, з чого було би можливо зробити висновок про наявність заборгованості, її період, чи сплачувались взагалі кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом.

Отже, суд звертає увагу, що у позовній заяві не вказано, коли саме відповідач отримала кредит та в якому саме розмірі, а суд не має можливості це встановити самостійно з наданих в якості доказу позивачем виписок по особовим рахункам з 23.05.2016 по 27.07.2020, оскільки, виписка сформована з 23.05.2016 року, а не з часу укладення договору 08.04.2016 року.

Представлені суду виписки по рахунку, як зазначено позивачем, оформлені Фондом гарантування вкладів, та охоплюють період з 23.05.2016 по 27.07.2020, тоді як кредитні зобов`язання виникли 08.04.2016 року. Виписки не підписані уповноваженим представником Фонду гарантування вкладів, а отже не є належним та допустимим доказом на підтвердження видачі кредиту та підставності стягнення заборгованості.

Відтак, єдиним документом, де зазначений розмір кредитної заборгованості, є Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №7_БМ від 20 липня 2020 року, в якому зазначено, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_2 (14214) за Кредитним договором №200499339 від 08.04.2016 року, загальний розмір заборгованості 33 058,22 гривень, розмір заборгованості за основним зобов?язанням 11 341,49 гривень; 21 716,73 гривень розмір заборгованості по нарахованим доходам.

Проте, суд вважає, що зазначений документ не є належним доказом наявності заборгованості, оскільки складений ТОВ «Діджи Фінанс», без підписів ПАТ «Банк Михайлівський» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є одностороннім та не містять будь-яких посилань на первинні документи, які б підтверджували розмір заборгованості, яку відступає первісний кредитор, в тому числі і за кредитним договором №200499339 від 08.04.2016 року.

У матеріалах справи відсутні докази направлення претензії на адресу ОСОБА_2 . Доказів того, що відповідачем була отримана претензія, або вона повернулась на адресу відповідача «за відсутністю адресата за вказаною адресою» матеріали справи не містять.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні. Відтак, не відомо чи виконав відповідач після 20.07.2020 повністю або частково зобов`язання перед первісним кредитором.

Крім того, посилання позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі №910/11298/16, як підтвердження того, що ТОВ «Діджи Фінанс» є єдиним та належним кредитором, є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту рішення, на яке посилається позивач, вбачається, що вказане рішення не підтверджує факт переходу права вимоги від ПАТ «Банк Михайлівський» до позивача саме за кредитним договором з ОСОБА_2 .

Оскільки ОСОБА_2 не брала участі у справі № 910/11298/16, рішення у вказаній справі в силу вимог частини 4 ст.82ЦПК України не є преюдиційним, а отже, позивач має доводити обставини переуступки права вимоги на загальних підставах.

У постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012).

В постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року (справа №757/1782/18) вказується, що змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частиною 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Недоведеність позивачем видачі кредиту, заборгованості за кредитом, обмежує суд у вирішенні питання про стягнення 3% відсотків, та інфляційних втрат.

Щодо поданої представником позивача заяви про поновлення строку позовної давності та заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то суд виходить з наступного.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Згідно зі ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст.257 ЦК України, позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексуУкраїни).

Згідно з приписами ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості у судовому порядку захистити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

За змістом норми початок перебігу позовної давності пов`язується не тільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року №6-116цс13, та постанові Верховного суду України по справі 6-31 цс15.

Суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п`ята статті 267 ЦК України).

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього (пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14).

Таким чином, підставами для відмови в позові у зв`язку з пропуском позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності.

Отже, наслідки спливу позовної давності застосовується до обґрунтованого позову за наявності заяви відповідача.

Як встановлено в судовому засіданні фактичний строк кредитування та дії Кредитного Договору закінчився 08.04.2018 року. Отже, перебіг позовної давності почався 09.04.2018 року та строк позовної давності сплив 09.04.2021 року.

Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (30.03.2020 Верховна Рада прийняла закон № 540-IX, що набрав чинності 02.04.2020), який продовжив низку процесуальних та інших строків на строк дії карантину: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARA-CoV-2» карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) був встановлений в Україні з 12.03.2020 року та діяв до 30.06.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.

Однак суд не бере до уваги заяви позивача про поновлення строку позовної давності та заяву відповідача про застосування строку позовної давності з огляду на прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних ТОВ «Діджі Фінанс» вимог в зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Оскільки, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Таким чином, враховуючи вище наведені положення чинного процесуального та матеріального законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю заявлених вимог. Оскільки суд визнав позовні вимоги недоведеними, то строки позовної давності до них не застосовуються.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, то відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись: ст.ст. 4,12,13,141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, yu.karpenko@dgfinance. com.ua).

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Кіреєв Валерій Геннадійович , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Курбанова