Рішення № 137798486, 29.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/14949/25

Номер провадження2/205/1194/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 червня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Курбанової Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 08.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101153694 (кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу перераховані кошти на картковий рахунок у розмірі 6 700,00 гривень. ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором належним чином в повному обсязі та у визначений строк, у той час як відповідач порушив умови кредитного договору, щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами. 13.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір відступлення права вимоги №10Т, відповідно до якого відступлено право вимоги за Кредитним договором №101153694 від 08.07.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно останнє набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Згідно вищезазначеного Договору відступлення, сума боргу перед новим кредитором становить 29 480,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6 700,00 гривень, заборгованість за відсотками становить 22 110,00 гривень, заборгованість за комісійними винагородами становить 670,00 гривень, заборгованість за пенею становить 0,00 гривень. На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 480,00 гривень, вирішення питання судових витрат у вигляді судового збору 2 422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. до судового засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без участі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки суду нічого не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило. За таких обставин, суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних доказів без участі відповідача та, за відсутності заперечень позивача, ухвалив заочне рішення у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101153694 (кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 700,00 гривень.

08.07.2021 року за власного волевиявлення, з повним розуміння умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту №101153694.

Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення договору відповідач отримав проект кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід?ємною частиною Договору.

Відповідно до п.6.1 Договору, договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в ІТС товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом відповідача ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатор, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаного відповідачем при укладенні кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 погодився з усіма додатками та невід?ємними частинами (Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов?язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід?ємною частиною цього договору (п.6.3 Договору).

Відповідно до умов Договору, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит за наступними умовами кредитування: строк кредитування за договором складає 30 днів, дата повернення кредиту 07.08.2021; комісія за надання кредиту 670,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 2010,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.1 Договору, кредитодавець зобов?язується на умовах визначених Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору.

Кредитні кошти надаються позичальником шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1 Договору).

Кредитодавець свої зобов?язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі та перерахував на поточний рахунок відповідачу ОСОБА_1 уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 6 700,00 гривень на умовах зазначених в Договорі 101153694, що підтверджується платіжним дорученням №29676876 від 08.07.2021 року.

Відповідач зобов?язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (плата) у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Проте відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов?язання за договором, у зв?язку з чим виникла заборгованість.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

З досліджених в судовому засіданні доказів по справі судом достовірно встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» правомірно набуло права вимоги за кредитним договором №101153694 від 08.07.2021 року, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 .

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №10Т, відповідно до якого відступлено право вимоги за Кредитним договором №101153694 від 08.07.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно останнє набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з Додатку до Договору факторингу №10Т від 13.10.2021 року залишок боргу на момент відступлення прав вимоги становить 29 480,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6 700,00 гривень, заборгованість за відсотками становить 22 110,00 гривень, заборгованість за комісійними винагородами становить 670,00 гривень, заборгованість за пенею становить 0,00 гривень.

Позивачем вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором №101153694 від 08.07.2021 року на адресу відповідача ОСОБА_1 .

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Таким чином, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» набув право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №101153694 від 08.07.2021 року в сумі 29 480,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем з моменту отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 заявлена заборгованість в загальному розмірі 29 480,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6 700,00 гривень, заборгованість за відсотками становить 22 110,00 гривень, заборгованість за комісійними винагородами становить 670,00 гривень, заборгованість за пенею становить 0,00 гривень

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені у позовні вимоги.

Позивачем на підтвердження виникнення зобов?язання за кредитним договором №101153694 від 08.07.2021 року надано копії наступних документів: Анкети-заяви на кредит №101153694 від 08.07.2021 року, Договору про споживчий кредит №101153694 від 08.07.2021 року, Графіку платежів за вищезазначеним договором, Паспорту споживчого кредиту №101153694, платіжного доручення №29676876 від 08.07.2021 року, Деталізованого розрахунку за кредитним договором №101153694.

Отже, наданими позивачем доказами, наявними в матеріалах справи, доведено укладення між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит №101153694 від 08.07.2021 року, який підписаний сторонами та під час укладення якого сторонами було погоджено усі істотні умови кредитування, отримання позичальником кредитних коштів, в подальшому неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору по поверненню кредитних коштів, у зв`язку з чим виникла заборгованість, укладення договору факторингу між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» та відповідно перехід права вимоги за кредитним договором №101153694 до нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс», зазначеному у Реєстрі боржників у розмірі 29 480,00 гривень.

Суд вважає, що наданими позивачем доказами, наявними в матеріалах справи та наведеними вище, повністю доведені заявлені позовні вимоги, які зокрема стосуються заявлених до стягненнях сум по тілу кредиту, процентам та комісійним винагородам, які були нараховані первісним кредитодавцем у відповідності з умовами укладеного з відповідачем Договору про споживчий кредит №101153694 від 08.07.2021 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, представником позивача надано: договір № 42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатом Міньковською А.В., Додаткову угоду №101153694 до вищезазначеного договору від 29.07.2025 року, Акт №101153694 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 29.07.2025 року, відповідно до якого надано послуги на загальну суму 5 000,00 гривень; Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Міньковською А.В.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.

Отже, оскільки позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу пов`язану зі зверненням до суду з даним позовом надано належні докази, тому відшкодуванню на користь останнього підлягають понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-289 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №101153694 від 08.07.2021 року у розмірі 29 480,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Курбанова Н.М.