Ухвала суду № 137798469, 29.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2865/26

Провадження № 2/204/2925/26

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

29 червня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Чапали Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Азаряна Б.С.,

представника позивача адвоката Саленко Я.Ю.,

представника відповідача Коржевникова Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Саленко Ярослав Юрійович, до Вугледарської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області, ОСОБА_3 про визнання права власності -

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі в цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

У справі № 755/5387/24 перед Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постало питання чи можливе застосування позову про визнання права власності, у разі якщо власник має документи, які підтверджують його право власності, проте державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, набутого раніше на законних підставах до 2013 року, яке розташоване на тимчасово окупованій території.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року в справі № 201/9106/24 (провадження № 61-14272св24) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2026 року в справі № 336/10861/25 (провадження № 61-829ск26) суди дійшли висновку про те, що особа за подібних обставин має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження на підставі статті 392 ЦК України.

Водночас, у справі № 755/5387/24, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за доцільне відступити від вказаних висновків, і зробити висновок, що:

- парламент передбачає, що участь в цивільних відносинах беруть саме особи (фізичні та юридичні). Вказана конструкція є матеріальною (цивільною), передбачена ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

- невизнання суб`єктивного цивільного права це дія чи бездіяльність фізичної або юридичної особи, а не державного реєстратора, яка за змістом становить заперечення існування суб`єктивного цивільного права іншої особи. Особа, яка не визнає чуже право, в жодній із форм не претендує на нього. Таке невизнання є пасивним запереченням наявності в особи права, яке безпосередньо не спричиняє шкоду останньому, але створює невизначеність у правовому статусі носія права;

- оспорювання суб`єктивного цивільного права це дія чи бездіяльність фізичної або юридичної особи, а не державного реєстратора, яка полягає у запереченні належності обсягу чи змісту відповідного суб`єктивного цивільного права;

- тому у разі відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій РФ території, набуте до 2013 року на законних підставах, не можна застосувати позов про визнання права власності. Наявність з державним реєстратором такого спору (за відсутності державної реєстрації речових прав третіх осіб) означає, що його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведених обставин, ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 755/5387/24 за касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва та постанову Київського апеляційного суду справу призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведених обставин судом поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження у справі згідно вимог п.10 ч.1 ст. 252 ЦПК України

Присутній у судовому засіданні представник відповідача Коржевников Я.М. вважав за необхідне зупинити провадження у справі.

Присутній в судовому засіданні представник позивача Саленко Я.Ю. просив при наявній можливості розглянути справу на підставі наявних доказів, а у противному випадку залишив вирішення питання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

У відповідності до частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

За правилами ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що предметом розгляду в даній цивільній справі є вимоги про визнання права власності на майно на окупованій території, а на розгляді Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду перебуває справа, розгляд якої спрямований на формування єдиної правозастосовної практики щодо вирішення питання про визнання права власності на майно на окупованій території на житло, право на яке виникло до 01.01.2013 року та підтверджується правовстановлюючими документами, але не може бути зареєстроване через втрату або недоступність архівів БТІ та захисті права власності (ст. 392 ЦК України), тобто у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження в даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку відповідною палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 755/5387/24, а відтак провадження у справі слід зупинити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 252, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №204/2865/26 до перегляду судового рішення Верховним Судом у цивільній справі № 755/5387/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя