Рішення № 137797343, 29.06.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/783/26

номер провадження 2/695/1620/26

29 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

02.03.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 100 грн.

Позов мотивує тим, що 04.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 04.07.2025-100001326, за яким позикодавець надав ОСОБА_1 кредит у сумі 15 тис. грн. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.03.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання 02.04.2026, 25.05.2026 та 29.06.2026 представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судові засідання відповідач не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких заяв та відзиву на позовну заяву від неї на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справу, про що вказано в позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 04.07.2025 укладено кредитний договір № 04.07.2025-100001326 шляхом підписання зі сторони позичальника 04.07.2025 о 14:56 заявки кредитного договору № 04.07.2025-100001326, пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 04.07.2025-100001326.

Підписання вказаних документів здійснено відповідачем одноразовим ідентифікатором Е315, який було відправлено відповідачу на її фінансовий номер 0965282841.

Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним договором: 4441-11XX-XXXX-8580, зазначені в договорі.

Відповідно до п.1.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) ця пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору (п. 1-10 заявки, розд. 3-4 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти)) позичальнику 04.07.2025 надається кредит у розмірі 15 000 грн строком на 184 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 03.01.2026.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 3000 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

При наданні правової оцінки наданим позивачем доказам щодо укладення між ним та відповідачем кредитного договору суд урахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, згідно яких закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку про укладення між позивачем та відповідачем 05.07.2025 кредитного договору № 04.07.2025-100001326 шляхом підписання відповідачем документів, перерахованих у п. 2.2 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта).

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів спростування презумпції правомірності цього договору.

Згідно з укладеним договором ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу грошові кошти в сумі 15 000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (вих. № 85-0402 від 04.02.2026) про перерахування 04.07.2025 суми коштів 15000 грн на рахунок 4441114468878580, призначення платежу: "видача за договором кредиту № 04.07.2025-100001326".

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

Водночас матеріали справи не містять доказів про виконання відповідачем позичальником умов договору. Керуючись принципом змагальності (ст. 12 ЦПК України), суд вважає встановленою ту обставину, що відповідач не оплатив кредитні кошти в сумі 15 000 грн позивачу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами кредитний договір, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та підпадає під правове регулювання Глави 71 ЦК України.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було встановлено, позивач виконав свої зобов`язання за договором, порушив свої договірні зобов`язання відповідач.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором Суд перерахував розмір заборгованості по відсотках відповідача згідно з умовами кредитного договору, що не передбачає нарахування процентів за межами строку кредитування, обумовленого договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У довідці-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором відносно позичальника ОСОБА_1 , наданій позивачем, вказано, що проценти по кредиту нараховані в сумі 27 600 грн.

Відповідно до умов договору № 04.07.2025-100001326 від 04.07.2025 кредит надається на строк 184 дні. Дата видачі кредиту 04.07.2025 року. Дата повернення кредиту 03.01.2026 року. Стандартна відсоткова ставка 1 % в день.

Отже, за період з 04.07.2025 по 03.01.2026 нарахування коштів по відсотках складає:

15 000 грн *1% * 184 дн. = 27 600 грн

Тому до стягнення підлягають проценти на суму 27 600 грн.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 15 000 грн та процентів за користування кредитом у сумі 27 600 грн є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлена до стягнення комісія за видачу кредиту за договором про надання кредиту № 04.07.2025-100001326 від 04.07.2025 у сумі 3000 грн. Вирішуючи спір щодо підстав та розміру нарахованої позивачем комісії, суд керується таким.

Відповідно до п. 7 заявки комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 3000 грн.

У заявці та у відповіді позичальника, паспорті споживчого кредиту передбачено сплату комісії на суму 3000 грн, що включена до складу загальних витрат по кредиту.

Спеціальним законодавством України прямо визначено можливість включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії і в подальшому нараховувати її.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, умовами кредитного договору закріплена комісія за надання послуг (одноразова) у розмірі 3000 грн, що узгоджується з нормами законодавства.

Тому стягнення з відповідача на користь позивача комісії в сумі 3000 грн базується на нормах чинного законодавства та положеннях договору про споживчий кредит.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача неустойки по кредитному договору № 04.07.2025-100001326 від 04.07.2025 у розмірі 7500 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.

У цій справі кредитний договір № 04.07.2025-100001326 укладений між сторонами 04.07.2025, тобто в період дії воєнного стану в Україні. Отже, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойка за прострочення зобов`язань.

Відтак, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 неустойки в розмірі 7500 грн слід відмовити.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 15 000 грн, процентів за користуванням кредитом у сумі 27600 грн та комісії 3000 грн є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Отже, з відповідача підлягає стягненню сума 45 600 грн.

Згідно платіжної інструкції позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Оскільки позов задоволено в розмірі 45 600 грн (85,88 %), судовий збір підлягає стягненню в розмірі 2286,47 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 353-354 ЦПК України, ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором у сумі 45 600 (сорок п`ять тисяч шістсот) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" суму сплаченого судового збору в розмірі 2286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) гривень 47 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя К.І. Апанасенко