Ухвала суду № 137797325, 25.06.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/1457/25

Провадження № 1-кп/693/91/26

У Х В А Л А

25.06.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження по обвинуваченню:

- ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України;

- ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_20 ,

обвинувачені: ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 ,

захисники: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в рамках вищевказаного кримінального провадження звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_30 проводилося досудове розслідування кримінального провадження внесеному до ЄРДР за №42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України.

30.04.2025 року в ході проведення обшуку у будинковолодінні, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_31 , за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено належне їй майно - мобільний телефон марки "Nomi", мобільний телефон "НТС" чорного кольору, ноутбук марки "Lenovo", чорного кольору, серійний номер PF1DRR03 та зарядний пристрій до нього, терабайтний накопичувач "Samsung" серійний номер S35MJ9AG402020, три блокноти з рукописними написами, які належать ОСОБА_3 .

Постановою слідчого від 01.05.2025 року вилучені предмети визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_32 у справі №705/4301/24 1-кс/705/677/25 від 09.05.2024 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме мобільний телефон марки "Nomi" з написом І 241 золотистого кольору, мобільний телефон "НТС" чорного кольору, ноутбук марки "Lenovo", чорного кольору, серійний номер PF1DRR03 та зарядний пристрій до нього, терабайтний накопичувач "Samsung" серійний номер S35MJ9AG402020, три блокноти з рукописними написами.

Як вбачається з протоколу обшуку майно було вилучено у його власника - ОСОБА_3 .

Також, 30.04.2025 року, у м. Умані, Черкаської обл., по вул. Фортечній, було проведено обшук автомобіля TOYOTA COROLLA, власником та користувачем якого був обвинувачений ОСОБА_18 . Під час обшуку, серед вилучених речей були речі, які належать ОСОБА_3 , а саме мобільний телефон марки "iPhone" 15 Pro, мобільний телефон марки "Samsung Galaxy A06" IMEI НОМЕР_1 та були придбані нею 08.02.2024 і 05.04.2025 року, що підтверджується відповідними товарними чеками.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.

Завданням арешту майна у розумінні частини 2 статті 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Проте з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна, на яке накладено було арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім цього матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту такого майна.

Як свідчать матеріали кримінальної справи, відносно ОСОБА_3 кримінальне провадження органом досудового слідства не здійснюється та їй не повідомлялось про підозру про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених КК України. ОСОБА_3 також не є обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи, що майно, на яке накладено арешт, визнано слідчим речовим доказом у кримінальному провадженні, однак ОСОБА_3 стверджує, що воно є неналежними доказами, оскільки вони прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Наведене підтверджується зокрема протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку по ІМЕІ НОМЕР_2 (мобільний телефон марки "iPhone" 15 Pro) та оператора мобільного зв`язку по абонентському номеру НОМЕР_3 (мобільний телефон марки "Samsung Galaxy A06" IMEI НОМЕР_1 , від 22.05.2025 року №3107т/55/122/01-2025 та №3106т/55/122/01- 2025, відповідно до яких під час аналізу файлів, фактичних даних, які можуть бути використані як доказ у кримінальному судочинстві, отримано не було.

З урахуванням викладеного, заявник вважає, що на сьогоднішній день відсутня потреба в перебуванні майна під арештом і останній підлягає скасуванню.

У судовому засіданні прокурор просив відмовити у заявленому клопотанні, оскільки арештоване майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні представник заявника, адвокат ОСОБА_26 просив задовольнити клопотання ОСОБА_3 . Адвокат зазначив, що вказане майно на праві приватної власності належить ОСОБА_3 та не має доказового значення. До того часу, як суд дослідить докази по справі, технічні засоби застаріють та втратять свою вартість.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Із змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення необхідно врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Суд зазначає, що на теперішній час докази не досліджені, матеріали досудового слідства суду не надані, тому суд позбавлений можливості надати оцінку доказам, зокрема, визначити їх належність. Скасування арешту та повернення майна, визнаного речовим доказом, може привести до його втрати. З урахуванням викладеного, вирішення питання про скасування арешту майна є передчасним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 372, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жашківський районний суд Черкаської області.

Головуючий суддя: ОСОБА_1