Ухвала суду № 137797184, 30.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17383/25

1-кс/569/5420/26

УХВАЛА

30 червня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №62025240030008390 від 04.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старший групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в рамках кримінального провадження №62025240030008390 від 04.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190 КК України, у якому просить накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування тимчасово вилученим майном, а саме мобільні телефони марки iPhone 15 Pro MAX, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та, Xiaomi 14 Т IMEI1: НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Також, слідчий просить розглянути клопотання без повідомлення власників майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №26 від 25.02.2022 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на військову службу за призовом під час мобілізації, на посаду водія-електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинив військове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 15.10.2024, у військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата

ОСОБА_4 виник протиправний умисел на ухилення від несення обов`язків військової служби, шляхом використання підроблених документів.

З метою реалізації свого злочинного наміру, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 знаходячись у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 15.10.2024 отримав від своєї дружини ОСОБА_5 завідомо неправдивий офіційний документ у вигляді довідки до Акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12ААВ №544093 від 11.09.2024, яка нібито видана Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи №2, згідно з якої дружині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

Надалі, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, 15.10.2024 подав начальнику відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 рапорт, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення із лав Збройних Сил України, передбачених абзацом 10 підпунктом 3 пунктом 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме сімейні обставини необхідність здійснювати постійний догляд за його дружиною ОСОБА_5 , яка має інвалідність 2-ї групи із потребою стороннього догляду.

До свого рапорту про звільнення солдат ОСОБА_4 долучив завідомо підроблений документ - довідку до Акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12ААВ №544093 від 11.09.2024, яка нібито видана Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи №2, згідно з якої дружині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

15.10.2024 вказаний рапорт із долученими до нього документами прийнятий у ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрований за вхідним № НОМЕР_4 .

16.10.2024 за результатами розгляду поданого солдатом ОСОБА_4 рапорту та долучених до нього підроблених документів наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) № 43-РС від 16.10.2024 солдата ОСОБА_4 звільнено з військової служби в запас через сімейні обставини за необхідності здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю І-ІІ групи та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Окрім того, військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом обману з метою заволодіння бюджетними коштами, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 15.10.2024, у військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата

ОСОБА_4 виник протиправний умисел на ухилення від несення обов`язків військової служби, шляхом використання підроблених документів.

З метою реалізації свого злочинного наміру, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 знаходячись у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 15.10.2024 отримав від своєї дружини ОСОБА_5 завідомо неправдивий офіційний документ у вигляді довідки до Акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12ААВ №544093 від 11.09.2024, яка нібито видана Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи №2, згідно з якої дружині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

Надалі, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, 15.10.2024 подав начальнику відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 рапорт, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення із лав Збройних Сил України, передбачених абзацом 10 підпунктом 3 пунктом 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме сімейні обставини необхідність здійснювати постійний догляд за його дружиною ОСОБА_5 , яка має інвалідність 2-ї групи із потребою стороннього догляду.

До свого рапорту про звільнення солдат ОСОБА_4 долучив завідомо підроблений документ - довідку до Акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12ААВ №544093 від 11.09.2024, яка нібито видана Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи №2, згідно з якої дружині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

15.10.2024 вказаний рапорт із долученими до нього документами прийнятий у ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрований за вхідним № НОМЕР_4 .

16.10.2024 за результатами розгляду поданого солдатом ОСОБА_4 рапорту та долучених до нього підроблених документів наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) № 43-РС від 16.10.2024 солдата ОСОБА_4 звільнено з військової служби в запас через сімейні обставини за необхідності здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю І-ІІ групи та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 , ухилившись таким чином від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів.

24.10.2024 внаслідок звільнення з військової служби ОСОБА_4 , перебуваючи у місті Сарни Сарненського району Рівненської області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, використовуючи завідомо неправдиві документи, шляхом обману командування ІНФОРМАЦІЯ_7 , заволодів державними грошовими коштами належними державі, а саме: у вигляді одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірі 26 453, 05 грн. та компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки у розмірі 34652, 76 грн., які були перераховані на його особистий банківський рахунок, після чого розпорядився ними на власний розсуд, задавши майнової шкоди державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_7 на загальну суму 61 105, 81 гривень.

25.06.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого виявлено та вилучено мобільні телефони марки iPhone 15 Pro MAX, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та, Xiaomi 14 Т IMEI1: НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

25.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409; ч. 1 ст. 190 КК України.

Надалі того ж дня вищевказаного військовослужбовця затримано у порядку ст. 615 КПК України.

Покликаючись на наведене, слідчий просить накласти арешт на майно, а саме мобільні телефони марки iPhone 15 Pro MAX, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та Xiaomi 14 Т IMEI1: НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які були виявлені та вилучені під час обшуку, оскільки є об`єктом дослідження вказаного кримінального провадження. Їх аналіз та огляд необхідні для документування протиправної схеми, направленої на ухилення військовослужбовців від військової служби. Також дані речі необхідні для подальшого залучення судового експерта для проведення відповідних судових експертиз. Вилучені мобільні телефони визнані речовими доказами, оскільки зберегли на собі інформацію, яка може бути використана як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження про що винесена відповідна постанова.

До початку судового засідання надійшла заява прокурора, у якій просить розглянути клопотання без його участі та задоволити клопотання.

Клопотання розглядається без повідомлення власників майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

За наявності заяв слідчого відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Одночасно згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт на майно, яке вилучене за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільні телефони марки iPhone 15 Pro MAX, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та, Xiaomi 14 Т IMEI1: НОМЕР_3 , як на майно, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України, з метою збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати вказаного майна, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст. 170, 171, 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільні телефони марки iPhone 15 Pro MAX, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та, Xiaomi 14 Т IMEI1: НОМЕР_3 , шляхом заборони будь якій особі відчужувати, розпоряджатись та користуватись майном у будь який спосіб, до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду

Рівненської області ОСОБА_1