Ухвала суду № 137797143, 29.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19588/25

1-кс/569/5426/26

УХВАЛА

29 червня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №12025181050000279 від 22.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у якому просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181050000279 від 22.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)», яке оформлене витягом з протоколу №1 від 19.01.1996, ОСОБА_5 обрано Головою Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Згідно протоколу №1 загальних зборів Кузнецовської міської організації української спілки ветеранів Афганістану від 19.02.1997 ОСОБА_5 обрано головою даної спілки.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради народних депутатів Рівненської області № 89 від 20.03.1997 «Про реєстрацію Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану» (воїнів-інтернаціоналістів) Кузнецовську міську організацію Української спілки ветеранів Афганістану (далі - КМО УСВА) зареєстровано як громадську організацію 20.03.1997 №16061200000000240, код ЄДРПОУ 24171964.

Згідно договору банківського рахунку №253 від 20.01.2012 Кузнецовською міською організацією української спілки ветеранів Афганістану в AT «Ощадбанк» м. Рівне (код ЄРДПОУ 00032129) відкрито розрахунковий рахунок № UA79333680000026008301613093, МФО 333368.

ОСОБА_5 в силу займаної посади голови Кузнецовської міської організації української спілки ветеранів Афганістану, обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України був службовою особою.

Зокрема, ОСОБА_5 , у період з 24.02.2022 по 30.09.2023, маючи умисел на розтрату грошових коштів, діючи з корисливих мотивів та в особистих інтересах, в умовах воєнного стану, перебуваючи в м. Вараш, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснив розтрату грошових коштів КМО УСВА, які були ввірені та перебували у його віданні, за наступних фактичних обставин.

Так, у зв`язку з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України (далі Указ) №64/2022 від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Законом України від 24.02.2022 за № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та ст.ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

У філії ВП «Рівненська АЕС» АТ НАЕК «Енергоатом» (далі ВП РАЕС) в період з 24.02.2022 по 01.10.2023 на підставі заяв про утримання із заробітної плати щомісячно із зазначенням відсотків від посадового окладу, тарифної ставки для матеріальної підтримки Збройних Сил України, запроваджено щомісячні добровільні відрахування (3% від суми заробітної плати кожного працівника ВП РАЕС), які спрямовуються згідно з колективними заявами кожного структурного підрозділу/цеху, бухгалтерією вказаного підприємства на відповідний розрахунковий рахунок Кузнецовської міської організації української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) № UA79333680000026008301613093, що відкритий в АТ «Ощадбанк», для матеріальної підтримки Збройних Сил України.

Зокрема, за період з 24.02.2022 по 01.10.2023, відповідно до виписки за поточними рахунками клієнта за період з 24.02.2022 по 01.10.2023, на розрахунковий рахунок КМО УСВА UA79333680000026008301613093 надійшло коштів на загальну суму 47 930 194,56 гривень.

Надалі, у період з 24.02.2022 по 01.10.2023 із вказаного банківського рахунку № НОМЕР_1 КМО УСВА було списано коштів на загальну суму 46 403 857,10 грн, у тому числі видано готівки по грошових чеках на суму 23 500 000,00 грн, знято банком фіксованої плати при знятті готівки з рахунку на суму 208 970,00 грн, а також перераховано для різних контрагентів 22 656 985,11 грн та 37 901,99 грн списано банком за надані послуги, комісії та видачу чекових книжок.

Зокрема, маючи доступ до чекових книжок для оформлення грошових чеків, по яких здійснювалось отримання готівки в банку, за період з 07.03.2022 по 29.09.2023, ОСОБА_5 власноруч виписав та видав грошові чеки із зазначенням цільового призначення: «Матеріальна допомога з якої не утримується податок», на 100 000 грн кожен, на загальну суму 23 500 000,00 грн., які були виписані на ім`я наступних осіб, якими з банківського рахунку КМО УСВА були одержані кошти готівкою, зокрема: директором ОСОБА_5 знято по 153 чеках - 15 300 000,00 грн; ОСОБА_6 знято по 15 чеках 1 500 000,00 грн; ОСОБА_7 знято по 38 чеках 3 800 000,00 грн; ОСОБА_8 знято по 4 чеках 400 000,00 грн; ОСОБА_9 знято по 25 чеках 2 500 000,00 грн.

Разом з тим, голова КМО УСВА ОСОБА_5 , діючи всупереч вимог ч. 1 ст. 2 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами), пп. 1, п. 11, п. 23, п. 26, п. 27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435 IV, зі змінами, п. 2.12 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, п. 8.5 Статуту Кузнецовської міської організації української спілки ветеранів Афганістану, пп. 2 п. 2 та п. 7 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.02.2000 №39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 24.01.2011 № 25) та статутних документів організації, не забезпечив організацію бухгалтерського обліку та фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну (не менше трьох років), використовуючи свої службові повноваження голови організації та маючи доступ до банківського рахунку і фінансової документації, а також чекових книжок, у період з 07.03.2022 по 29.09.2023, власноручно виписав та видав грошові чеки із зазначенням цільового призначення: «Матеріальна допомога з якої не утримується податок» на загальну суму 23 500 000 грн, із яких здійснив розтрату ввірених та таких, що перебували у його віданні грошових коштів на загальну суму 9 032 195, 92 грн.

Тим самим ОСОБА_5 не використав вказані грошові кошти відповідно до волевиявлення працівників філії ВП «Рівненська АЕС» АТ НАЕК «Енергоатом», яке відображене у заявах про утримання із заробітної плати щомісячних добровільних відрахувань для матеріальної підтримки Збройних Сил України, які були спрямовані на відповідний розрахунковий рахунок КМО УСВА за №UA79333680000026008301613093, що відкритий в АТ «Ощадбанк», чим завдав матеріальної шкоди (збитків) для Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України, є особливо великим розміром.

Як наслідок, 24.06.3026, ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкцією статті злочину в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Так, у відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_5 має у спільній частковій власності, 1/3 частки квартири (загальна площа квартири 67,6 кв.м.), за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1273990356107, номер відомостей про речове право ОСОБА_5 20895458).

Покликаючись на вищевикладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на вказане майно підозрюваного, з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна, як виду покарання.

З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181050000279 від 22.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У рамках кримінального провадження, за вищевказаних обставин, 24.06.3026, ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_5 має у спільній частковій власності, 1/3 частки квартири (загальна площа квартири 67,6 кв.м.), за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1273990356107, номер відомостей про речове право ОСОБА_5 20895458)

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України (далі - Кодекс), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, третіх осіб, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 6 ст. 170 Кодексу, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Водночас, цими актами законодавства передбачено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Однак, слід врахувати, що попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Одночасно з цим, вимоги ч. 1 ст. 173 КПК України та абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України слід застосовувати у сукупності із приписами ч. 11 ст. 170 КПК України. Так, заборона або обмеження користування, розпорядження майном застосовується лише у разі, коли вже існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. В той же час, для накладення арешту шляхом заборони відчуження об`єкту (зміни власника) достатньо встановити наявність у особи правомочності відчужити та можливості приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити відповідне майно.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З урахуванням вказаних обставин, з метою майбутнього відшкодування заподіяних збитків, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про яку йдеться в клопотанні, а саме накладення арешту на майно з метою запобігання можливості приховування такого майна, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, пересування чи його передачі.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказане майно необхідно накласти арешт з метою майбутнього відшкодування заподіяних збитків, та відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу виконати завдання арешту майна, а саме: запобігання можливості приховування такого майна, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, а також з метою конфіскації як додаткового виду покарання та спеціальній конфіскації майна.

З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно підозрюваного, відносно якого існує сукупність підстав застосування конфіскації майна як виду покарання, відповідно до санкцій інкримінованої статті Кримінального кодексу України, із забороню відчуження та розпорядження будь-яким чином вказаним майном, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до зникнення, втрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на викладене, а також те що слідчим доведено необхідність в накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя з урахуванням ст. 170 КПК України, приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме: 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1273990356107, номер відомостей про речове право ОСОБА_5 20895458), яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) із забороною розпорядження та відчуження вказаного майна будь-яким чином.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Оскарження ухвали не зупиняє її дію.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1