Рішення № 137796879, 25.06.2026, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1505/26

Номер провадження 2/556/1142/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 .

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Котик Л.О.,

при секретарі Соловей Г.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належали земельні ділянки загальною площею 1,37 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Великоцещевицької (нині Антонівської) сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

ОСОБА_2 за життя заповіту не залишила.

Після смерті останньої спадщину прийняв її син - ОСОБА_3 оскільки проживав із спадкодавицею на момент її смерті. Однак ОСОБА_3 належним чином не оформив свої спадкові права. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. На час смерті ОСОБА_3 проживав один.

ОСОБА_4 (батько позщивачки) також, належним чином, не оформив свої спадкові права. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Чоловік спадкодавиці ОСОБА_2 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Однак не дивлячись на те, що зареєстроване місце проживання позивачки вказано АДРЕСА_1 , а місце реєстрації спадкодавиці зазначено с.Великі Цепцевичі, позивачка фактично проживала разом із бабусею ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, яку позивачка має намір прийняти як спадкоємець четвертої та п`ятої черги згідно cт.ст.1264, 1265 ЦК України за законом оскільки є внучкою спадкодавиці та проживала із спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_2 , позивачка фактично здійснювала утримання та повний догляд за бабусею, піклувалася про неї, допомагала у веденні господарства, купувала необхідні ліки та продукти харчування, доставляла її до лікарні, забезпечувала всім необхідним. Даний догляд мав характер постійної допомоги, надавався систематично. В свою чергу покійна ОСОБА_2 , завжди говорила, що свій Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №080796 від 27.12.2005 заповість позивачці, однак за життя не встигла залишити заповіт.

В подальшому, маючи намір належним чином, оформити спадкове майно, позивачка звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де їй повідомили, що оформити спадкові права на земельні ділянки через нотаріальну контору вона не зможе, оскільки відсутній оригінал Державного акту на право власності на земельні ділянки.

Також нотаріус позивачці повідомила, що ще однією підставою, яка в подальшому буде перешкоджати їй для оформлення спадкових прав є те, що у неї є розбіжність у зазначенні місця реєстрації з покійною, оскільки нотаріус при відкритті спадкової справи бере до уваги лише відомості про зареєстроване місце проживання спадкоємця та спадкодавця, а тому заявниці необхідно встановити факт спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини більше п`яти років.

Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області в 26 травня 2026 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 травня 2026 року відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання позивачка не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Належним чином повідомлений представник Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає.

Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, то судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , від 25.01.2006.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивачки, серії НОМЕР_2 , де її батьком записаний ОСОБА_4 ; свідоцтвом про шлюб позивачки, серії НОМЕР_3 , де її дошлюбне прізвище записано - « ОСОБА_6 »; свідоцтвом про народження батька позивачки, серії НОМЕР_4 , де його матір`ю записана - ОСОБА_7 .

Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , справжність підпису яких засвідчено секретарем виконавчого комітету Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області Іщик Ж.А.

За змістом частин другої-четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

А як зазначено в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином у судовому засіданні знайшов підтвердження факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більше п"яти років до часу відкриття - ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини після її смерті.

Що стосується позовної вимоги про визнання права власності, то судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , від 25.01.2006.

Згідно Витягу зі спадкового реєстру №85320285, після смерті ОСОБА_2 , згідно даних зі Спадкового реєстру, відсутня спадкова справа.

Чоловік спадкодавиці ОСОБА_2 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 від 26.09.2002.

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належали земельні ділянки, загальною площею 1,37 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Великоцещевицької (нині Антонівської) сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ№080796 від 27.12.2005.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв її син - ОСОБА_3 , оскільки проживав із спадкодавицею на момент її смерті, що підтверджується довідкою №313 від 15.04.2026 року, яка видана відділом ЦНАП виконкому Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області.

ОСОБА_3 належним чином не оформив свої спадкові права, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85320301 від 20.05.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6 від 20.05.2018.

ОСОБА_3 на день смерті проживав один, що підтверджується довідками №315, №316 від 15.04.2026, виданими відділом ЦНАП виконкому Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області.

Інший син спадкодавиці ОСОБА_2 ( батько позивачки) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_7 , від 14.04.2026.

Згідно роз`яснення завідувача Володимирецької державної нотаріальної контори Рівненської області №360/01-16 від 20 травня 2026 року, відповідно до п.4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. №295/5 (надалі - Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. №295/5, свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. ОСОБА_1 було надано копію Державного акту на право власності на земельні ділянки, серії ЯБ №080796. На підставі вищевикладеного, пропонує для реалізації своїх спадкових прав, звернутись до суду з позовом про визнання права власності на вказані земельні ділянки, які належали померлій ОСОБА_2 , оскільки оригінал державного акту про право власності на земельні ділянки втрачено.

У відповідності до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Як зазначено в ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця. Отже, позивач є власником спадкового майна.

Згідно от.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.

Статті 1216, 1297 Цивільного кодексу України передбачають право та обов`язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право

володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки па підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно абзацу 17 п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відтак, таким є відповідач у спорах про спадкування.

Отже, способом захисту прав та інтересів позивача у даному випадку є визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно, слід задовольнити.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачами, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивач не ставить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 177, 178, 346, 328, 1216, 1217, 1223, 1233, 1268, 1297 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , у с.Великі Цепцевичі, Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області до відкриття спадщини більше п`яти років та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім 'єю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 право власності на земельні ділянки загальною площею 1,37 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Великоцепцевицької (нині Антонівської) сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, що належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №080796 від 27.12.2005, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: Котик Л.О.

Учасники провадження:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Відповідач - Антонівська сільська рада Вараського району Рівненської області, місцезнаходження: с. Антонівка, вул. Б.Хмельницького, 14, Вараського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04388136.