Ухвала суду № 137796253, 26.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12177/26

Провадження №1-кс/369/1868/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026112320000152 від 10.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026112320000152 від 10.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за процесуального керівництва Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області, здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення зареєстрованого 10.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026112320000152, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 33 Конституції України закріплено право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, вільно залишати її територію, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до статті 64 Конституції України, дане право може обмежуватися в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 о 04 год. 30 хв. російська федерація перейшла до відкритої збройної агресії проти України, що супроводжується безпрецедентними за своїм цинізмом і жорстокістю воєнними злочинами, злочинами проти людяності, злочинами геноциду та ядерним шантажем, внаслідок якої порушено загальновизнані норми та принципи міжнародного права: територіальна цілісність і непорушність кордонів суверенної держави, незастосування сили чи погрози силою проти територіальної цілісності чи політичної незалежності.

У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_6 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Надалі, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указами Президента України, воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та наразі є таким що триває до 05:30 години 02.08.2026.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (в редакції від 19.02.2022), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Пунктом 3 Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку зокрема: своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу; здійснення призову військовозобов?язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.

Згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-ІХ від 03.03.2022 відповідно до якого загальна мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності зазначеного Указу. Наразі, у зв`язку із неодноразовим продовженням загальної мобілізації в Україні, її продовжено до 05:30 години 02.08.2026, а відтак вона є наразі триваючою.

Згідно ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров?я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а відповідно до ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років та 65 років в залежності від рангу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в?їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, може бути встановлено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Поряд з цим, у період воєнного стану порядок перетину кордону для громадян України регламентується Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», Законом України «Про порядок виїзду в України і виїзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року із змінами і доповненнями (зокрема ст. 23), «Правилами перетинання державного кордону громадянами України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Відповідно до зазначених нормативних актів на період дії воєнного стану, чоловікам - громадянам України віком від 23-60 років, обмежено виїзд за межі України.

Разом з тим, п. 26 "Правил перетинання державного кордону громадянами України", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 передбачено, що військовозобов`язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, з числа осіб, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", мають право перетинати державний кордон.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, тобто такими що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, є жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Тобто, на усій території України з 24.02.2022 під час дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації діє заборона на виїзд за межі державного кордону України військовозобов?язаних чоловіків громадян України призовного віку за винятком окремих категорій. При цьому на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено організацію підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених вище положень законодавства, на період дії в Україні правового режиму воєнного стану чоловікам громадянам України, віком від 23 до 60 років, виїзд за межі України обмежено, однак встановлено вичерпний перелік осіб, які мають право такого виїзду із чітко визначеними підставами для його здійснення.

Тож, у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а також інших невстановлених на цей час осіб, які обізнані про агресію російської федерації та запровадження у зв?язку із цим воєнного стану, проведенням загальної мобілізації в Україні, всупереч вказаних вимог законодавства, виник спільний злочинний умисел на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статі призовного віку через державний кордон України та сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, під час дії воєнного стану, з корисливих мотивів, та вони вступили у попередню змову для вчинення вказаних протиправних дій.

В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що відповідно до п. 26 "Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон України мають право особи чоловічої статті на утриманні яких перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, розробили план вчинення кримінального правопорушення організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_5 згідно відведеної йому ролі о 08:55 годині 22.06.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за власної ініціативи, зателефонував на ОСОБА_8 , та діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу, всупереч вимогам національного законодавства, в частині заборони виїзду за кордон України особам призовного віку та оформлення відстрочки від призову на військову службу, запевнив останнього, що користуючись своїми зв`язками та наявними можливостями, за відповідну грошову винагороду він зможе гарантовано організувати йому безперешкодне, незаконне переправлення через державний кордон України шляхом оформлення ОСОБА_8 фіктивної відстрочки від призову на військову службу.

Для детального обговорення плану щодо виїзду закордон України через призму фіктивної відстрочки від призову на строкову військову службу, з метою виконання вказаного протиправного механізму, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, цього ж дня на 13.30 годину призначив ОСОБА_8 зустріч біля будинку №120 що за адресою: Київська область, село Софіївська Борщагівка, вул. Соборності, 120.

На виконання вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_8 діючи під контролем працівників правоохоронних органів, приїхав за обумовленою ОСОБА_5 адресою та в обумовлений час, звідки вони одразу за вказівкою ОСОБА_5 поїхали на зустріч до закладу харчування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 16/1, де згодом цього ж дня, орієнтовно о 13:50 годині на ОСОБА_8 очікував раніше невідомий для нього інший учасник злочинної схеми: ОСОБА_7 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи умисно та з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 являється громадянином України та батьком двох дітей, виїзд за межі України якому обмежено у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, висунули ОСОБА_8 незаконну пропозицію про надання на користь останніх грошових коштів в загальній сумі 5000 доларів США, в якості оплати за послуги із організації незаконного перетину державного кордону України з одночасним оформлення фіктивної відстрочки від призову на військову службу на користь останнього, протиправний механізм якого полягав у виготовленні підробленого Свідоцтва про народження на третю дитину та набуття в зазначений спосіб ОСОБА_8 статусу багатодітного батька.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та переконань, з метою протиправного збагачення, під виглядом надання допомоги щодо незаконного переправлення через державний кордон України та надання фіктивної відстрочки від призову на військову службу, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 створюючи видимість реальності своїх послуг, повторно наголошували ОСОБА_8 на дієвості зазначеного механізму, тобто шляхом оформлення та виготовлення Свідоцтва про народження дитини, в якому ОСОБА_8 буде записаний в графі "батько", яке у свою чергу без жодних труднощів буде внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та матиме відповідний актовий запис, що відповідно до п. 26 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, дає останньому право на безперешкодний перетин державного кордону України як особа чоловічої статті на утриманні якої перебуває троє і більше дітей віком до 18 років.

Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 реалізуючи прямий умисел та керуючись корисливим мотивом, призначили ОСОБА_8 повторну зустріч орієнтовно на 13:00 годину 25.06.2026 біля закладу харчування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 де отримали від останнього, який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, обумовлені 22.06.2026 копії документів, а саме: копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , копії Свідоцтв про народження його дітей, копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 та грошові кошти у розмірі 5000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 25.06.2026 становить 223 996 грн. 10 коп.

Внаслідок протиправних дій, діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 була припинена шляхом їх затримання у порядку ст. 208 КПК України о 13.20 годині 25.06.2026.

За викладених обставин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України 25.06.2026 вручене:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Макіївка Донецької області, українцю, громадянину України, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України повністю підтверджується зібраними у даному кримінальному провадженні наступними доказами:

- заявою від ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допитів ОСОБА_8 у ході якого останній розповів про обставини вчиненого злочину;

- матеріалами виконаного доручення в поряду п. 5 ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 41 КПК України;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 25.06.2026 у ході якого ОСОБА_8 вручено 5000 доларів США;

- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого був проведений обшук останнього за результати якого частину грошових коштів ( 1700 доларів США), які було вручено ОСОБА_8 під протокол від 25.06.2026 вилучено;

- протоколом обшуку від 25.06.2026 в приміщенні закладу харчування "Шашлик Best";

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.

На підставі вищевикладеного, прокурор просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, з подальшим утриманням його в ДУ «Київський слідчий ізолятор». Одночасно визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_9 не менше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за процесуального керівництва Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області, здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення зареєстрованого 10.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026112320000152, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.

В рамках даного кримінального провадження 25.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Макіївка Донецької області, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються зібраними на даний час матеріалами кримінального провадження, які долучені до клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довів обставини, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

При цьому, кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому слідчим суддею прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема те, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Оцінюючи доводи про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, наведена обставина на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, слідчий суддя, приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, враховуючи характер інкримінованих підозрюваному дій, їх мотивів. При цьому при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховувує встановлену КПК України процедуру отримання показань, що після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), тому на стадії досудового розслідування - на початковому етапі кримінального провадження, вказаний ризик є реальним.

Також слідчий суддя не залишає поза увагою те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», роз`яснення Верховного Суду, надані у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що суди оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом, мають враховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні як відповідний ризик.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 враховує дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не одружений, що підверджує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є таким, що підлягає задоволенню, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити його вчинення, що застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти вказаним ризикам.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 3. ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави становить щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, його майновий стан, слідчий суддя доходить висновку, що визначена законодавством застава не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, із врахуванням принципів розумності і співмірності, а саме у розмірі ста п`ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 200 ( чотириста дев`яносто дев`ять двісті) гривень 00 копійок, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів вважаю, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Такий розмір застави не суперечить практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 369-372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, з подальшим утриманням його в ДУ «Київський слідчий ізолятор», в межах строків досудового розслідування, тобто до 23 серпня 2026 року (включно).

Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ста п`ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 150 * 3328 гривень = 499 200 ( чотириста дев`яносто дев`ять двісті) гривень 00 копійок.

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10