Рішення № 137796202, 30.06.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 142/234/26

Провадження №2/367/6455/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ірпені в порядку спрощеного позовного цивільну справу № 142/234/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

В березні 2026 року позивач звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитами на загальну суму 26 707, 65 грн та судових витрат. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань із своєчасного повернення грошових коштів за Договорами про надання коштів у кредит № 45575147 від 28.09.2025 року та № 6762252 від 05.10.2025 року, процентів за користування ними, комісій та неустойки.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 травня 2026 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявила, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 45575147 про надання коштів у кредит, відповідно до п. 2.1. якого, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Метою отримання кредиту визначено: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору визначено параметри та умови кредиту: сума кредиту становить 4500,00 грн; строк кредитування складає 30 днів; фіксована процентна ставка/день 0,279 %; комісія за надання кредиту складає 16,00 % від суду наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 720,00 грн.

Додатком № 1 до Договору № 45575147 від 28.09.2025 таблично передбачено обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Договір № 45575147 від 28.09.2025 разом із додатком № 1 до нього підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 25533.

Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитор). З довідки вбачається, що акцепт оферти позичальником підтверджується підписанням Договору № 45575147 від 28.09.2025 ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 25533. Так, 28.09.2025 11:14:38 год позичальнику було відправлено ідентифікатор, 28.09.2025 позичальником введено отриманий ідентифікатор, 28.09.2025 відбулося перерахування грошових коштів позичальнику в сумі 4 500,00 грн.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, що підтверджується довідкою ТОВ « ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» про проведення платежу від 28.09.2025 в сумі 4 500,00 гривень на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 45575147 від 28.09.2025, станом на 25.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 14 596,65 грн, з яких: 4 500,00 грн основний борг (тіло кредиту); 376,65 грн проценти за користування кредитним коштами; 9 000,00 грн - неустойка; 720,00 грн - комісія.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

В порушення умов договору, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим, станом на 25.02.2026 за відповідачем по укладеному з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору № 45575147 від 28.09.2025 наявна заборгованість на загальну суму 14 596,65 грн.

05.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 6762252 про надання коштів у кредит, відповідно до п. 2.1. якого, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Метою отримання кредиту визначено: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору визначено параметри та умови кредиту: сума кредиту становить 3000,00 грн; строк кредитування складає 360 днів; фіксована процентна ставка/день 0,95 %; комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суду наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 517,50 грн.

Договір № 6762252 від 05.10.2025 підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 862283.

Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитор). З довідки вбачається, що акцепт оферти позичальником підтверджується підписанням Договору № 6762252 від 05.10.2025 ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 862283. Так, 05.10.2025 10:43:43 год позичальнику було відправлено ідентифікатор, 05.10.2025 позичальником введено отриманий ідентифікатор, 05.10.2025 відбулося перерахування грошових коштів позичальнику в сумі 3000,00 грн.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, що підтверджується довідкою Ат « ЮНЕКС БАНК» про проведення платежу від 05.10.2025 року в сумі 3 000,00 гривень на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 6762252 від 05.10.2025, станом на 24.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 12 111,00 грн, з яких: 3000,00 грн основний борг (тіло кредиту); 2 593,50 грн проценти за користування кредитним коштами; 6 000,00 грн - неустойка; 517,50 грн - комісія.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

В порушення умов договору, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим, станом на 24.02.2026 за відповідачем по укладеному з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору № 6762252 від 05.10.2025 наявна заборгованість на загальну суму 12 111,00 грн.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що 28.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договори № 45575147 та 05.10.2025 року № 6762252 в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

З матеріалів та досліджених доказів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 за особливостями укладення кредитного договору в електронній формі, шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 25533 від 28.09.2025 та 862283 від 05.10.2025 уклав договори про надання коштів у кредит з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Відповідно до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній формі кредитний договір.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за договором №45575147 від 28.09.2025 виконало та надало йому кредит в сумі 4 500,00 грн., а також за договором № 6762252 від 05.10.2025 у сумі 3 000,00 грн.

Як встановлено з розрахунку заборгованості:

за договором № 45575147 від 28.09.2025, станом на 25.02.2025, проценти за користування кредитними коштами в розмірі 376,65 грн нараховано без порушень, в період строку кредитування з 28.09.2025 по 27.10.2025;

за договором № 6762252 від 05.10.2025, станом на 24.02.2025, проценти за користування кредитними коштами в розмірі 2 593,50 грн нараховано без порушень, в період строку кредитування з 05.10.2025 по 03.01.2026.

Сторони мають право встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, суд вбачає наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованості

за договором № 45575147 від 28.09.2025, станом на 25.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 4 876,65 грн, з яких: 4 500,00 грн основний борг (тіло кредиту); 376,65 грн проценти за користування кредитним коштами.

за договором № 6762252 від 05.10.2025, станом на 24.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 5 593,50 грн, з яких: 3000,00 грн основний борг (тіло кредиту); 2 593,50 грн проценти за користування кредитним коштами.

Разом з тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Отже, щодо неустойки в розмірі 9000,00 грн. та у розмірі 6 000,00 грн, суд зазначає, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час воєнного стану нарахування неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань заборонено, а тому позовна вимога в частині стягнення неустойки є незаконною.

Також відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Частиною 5 статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення комісії в сумі 720,00 грн. та 517,50 грн задоволенню не підлягає.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про часткову доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором № 45575147 від 28.09.2025, станом на 25.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 4 876,65 грн, з яких: 4 500,00 грн основний борг (тіло кредиту); 376,65 грн проценти за користування кредитним коштами; за договором № 6762252 від 05.10.2025, станом на 24.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 5 593,50 грн, з яких: 3000,00 грн основний борг (тіло кредиту); 2 593,50 грн проценти за користування кредитним коштами, тобто позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Наявність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 гривень підтверджується наданими документами: договір про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025, укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, актом приймання-передачі справ для надання правничої допомоги, який є додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025, витягом з акту № 3-МК від 23.01.2026 року приймання передачі наданої правничої допомоги, згідно якого сума наданих послуг становить 4500 гривень: вивчення наявних у клієнта документів, проведення аналізу, вивчення правової позиції/ аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви 500 гривень, судовий супровід у суді першої інстанції, підготовка/ складання та направлення /подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом ЄСІТС, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) 4000 гривень.

У Постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4ст. 137 ЦПК України.

Суд враховує, що (І) складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, (ІІ) адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, (ІІІ) справа розглядається у спрощеному провадженні, (IV) позивач участі у судових засідань не приймав, тобто надання правничої допомоги адвокатому цій справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позовних вимог, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 2000,00 грн.

Щодо сплати судового збору

За приписами ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 1043,74 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.4,12,13,78,81,83,141,247,259,263-265,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість:

за договором № 45575147 від 28.09.2025, станом на 25.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 4 876,65 грн, з яких: 4 500,00 грн основний борг (тіло кредиту); 376,65 грн проценти за користування кредитним коштами.

за договором № 6762252 від 05.10.2025, станом на 24.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 5 593,50 грн, з яких: 3000,00 грн основний борг (тіло кредиту); 2 593,50 грн проценти за користування кредитним коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 043,74 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення,має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом України.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, на подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ЄДРПОУ 39861924, адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М.П. Одарюк