Ухвала суду № 137796183, 05.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3639/16-ц

Провадження №6/367/190/2026

УХВАЛА

Іменем України

05 травня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.

за участю:

секретаря судового засідання Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», боржник ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, в якій зазначено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, на виконання якого останньому було надано кредитні кошти. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 367/3639/16-ц від 03.07.2018 р., про стягнення з Відповідача боргу за кредитним договором.

Вказано, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Щодо видачі дублікату виконавчого листа вказав, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №57475051 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 31.03.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

На підставі викладеного просили замінити стягувана у виконавчому листі № 367/3639/16-ц від 03.07.2018 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС». Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 367/3639/16-ц від 03.07.2018р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В судове засідання заявник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд заяви здійснювати без участі представника заявника.

В судове засідання боржник: ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суд не повідомив.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення не надходило.

За таких обставин, на підставі ч. 2 ст. 247, ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, на виконання якого 01.06.2011 року було відкрито рахунок, та останньому було надано грошові кошти (кредит).

Також встановлено, що 31.03.2021 року старшим державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гербою К.В. повернуто виконавчий лист № 367/3639/16-ц від 03.07.2018 року виданий Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват банк» суму заборгованості в розмірі 29 591,99 грн. у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Встановлено, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» (далі за текстом Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі за текстом Фактор) було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким Клієнт відступає належні йому Права вимоги, а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, який складається Клієнтом, включаючи право вимоги до правонаступників Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань. Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти у сімі та порядку визначеному Договором.

10.09.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» підписано Акт №5 прийому-передачі реєстру боргових зобов`язань №5 від 10 вересня 2025 року за Договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, відповідно до якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боргових зобов`язань №5 від 10 вересня 2025 року. Кількість основних договорів за яким відступаються Права вимоги складає 59140.

Відповідно до витягу з Реєстру боргових зобов`язань №5 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року від АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 14 113,31 грн.

Враховуючи вищевикладені норми, у зв`язку із відступленням права грошової вимоги за кредитним договором, відбулася заміна Кредитора у зобов`язанні, у результаті чого, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим документом №367/3639/16-ц від 03.07.2018 про стягнення із Боржника, яким є: ОСОБА_1 , отже виконання вказаного виконавчого документу передбачає задоволення вимог вже не Первісного кредитора, яким було: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», а Нового кредитора, яким є: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

оложення статті 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У ч. 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Верховний Суд України у своїй постанові від 25.06.2020 р. у справі 2102/3302/2012 зазначив, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

Враховуючи вищевикладене та те, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, котре передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то суд приходить до висновку, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» як правонаступника перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , а тому суд вважає за можливе подану заяву в частині заміни сторони стягувача задовольнити.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа суд зазначає наступне.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України ) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів, 31.03.2021 року державним виконавцем ВДВС було завершено виконавче провадження №57475051 по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості, та оригінал Виконавчого листа направлено стягувачу.

Отже, з огляду на те, що заявником не надано доказів на підтвердження втрати Виконавчого листа № 367/3639/16-ц, підстав для задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в частині видачі дубліката виконавчого листа немає, а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 259-261, 433, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», боржник ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа задовольнити частково.

Замінити стягувана у виконавчому листі № 367/3639/16-ц від 03.07.2018 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

В задоволенні решти вимог відмовити.

Копію ухвали направити сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Суддя: Д.С. Кухленко