Ухвала суду № 137795603, 29.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11279/26

2-аз/295/6/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

29.06.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Біднина О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовомОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Баранівського сектору Управління ДМС України в Житомирській області від 18.06.2026 №1813130100021584 про його примусове повернення до країни походження або третьої країни.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Баранівського сектору Управління ДМС України в Житомирській області від 18.06.2026 №1813130100021584 про його примусове повернення до країни походження або третьої країни до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Баранівського сектору Управління ДМС України в Житомирській області від 18.06.2026 його зобов`язано залишити територію України до 17.07.2026 року. Вказане рішення є предметом судового оскарження, а тому заявлений захід забезпечення позову є безпосередньо пов`язаним із предметом спору, не виходить за межі позовних вимог, не є абстрактним, а спрямований на збереження можливості ефективного судового захисту. Таким чином, у випадку невжиття заходів забезпечення позову ускладненим буде ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки він буде змушений залишити територію України до того, як суд перевірить законність рішення ДМС.

Дослідивши заяву про забезпечення позовута матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Тобто, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що заявник просить суд зупинити дію рішення Баранівського сектору Управління ДМС України в Житомирській області від 18.06.2026 №1813130100021584 про його примусове повернення до країни походження або третьої країни.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано можливістю ускладнення поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З матеріалів заяви слідує, що рішенням Баранівського сектору Управління ДМС України в Житомирській області від 18 червня 2026 року №1813130100021584 вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації, ОСОБА_1 та зобов`язано його покинути територію України у термін до 17.07.2026.

У разі виконання цього рішення, на переконання суду, права позивача можуть бути порушені, оскільки це унеможливить виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог, а також порушує право позивача на захист у суді, передбачений законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Оскільки предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення відповідача про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни, застосування заходу забезпечення позову шляхом зупиненням дії індивідуального акта, який оскаржується у судовому порядку в повній мірі відповідає положенням п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України та застосування такого заходу забезпечення позову є саме тим заходом, який є співмірним із позовними вимогами та унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення або частково задоволення позову, і забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

При цьому слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що не вжиття заходу щодо зупинення дії рішення про примусове повернення до країни походження може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких звернувся до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Баранівського сектору Управління ДМС України в Житомирській області від 18.06.2026 №1813130100021584 про примусове повернення ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни до набрання законної сили рішення у справі 295/11279/26.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О.В. Біднина