Рішення № 137795454, 26.05.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/251/26

Провадження № 2/163/246/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

26 травня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремета С.А.,

з участю секретаря Горпинко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача 30 267,65 гривень заборгованості за кредитним договором № 113364518 від 24.12.2020 року з додатковими угодами до нього.

Вимоги обґрунтовано тим, що кредитний договір № 113364518 від 24.12.2020 відповідач як позичальник уклала із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у відповідності до положень Закону Україну «Про електронну комерцію». За умовами кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , вказану ним у заявці при укладенні договору, кредитні кошти в сумі 300,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Після цього на підставі додаткових угод до вказаного договору від 24.12.2020 та 25.12.2020 було перераховано зе 3000,00 грн та 2 500,00 грн вдіповідно. Право вимоги до відповідача за цим договором перейшло до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» на підставі договору факторингу від 11.07.2025 №11/07/25-Е, укладеного із ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, набуло права вимоги до відповідача за укладеним із ТОВ «Таліон Плюс» договором факторингу від 05.08.2020 №05/0820-01, яке, у свою чергу, набуло права вимоги до відповідача на підставі укладеного із первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01 з подальшими додатковими угодами щодо продовження терміну дії договору факторингу. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на дату подання цієї позовної заяви становить 30 267,65 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 8 500,00 грн та заборгованості по відсотках в сумі 21 767,65 грн. Станом на дату подання позовної заяви на рахунок позивача не надходили кошти від відповідача для погашення кредитного боргу.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 04 лютого 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали, ухвалою від 09.04.2026 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та висловив згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач про розгляд справи по суті неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, у тому числі, шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

24.12.2020 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та Відповідач з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку Закону України «Про електронну комерцію» уклали договір № 113364518 (далі - Договір), за умовами якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надає ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 3 000,00 гривень на 30 днів від дати отримання кредиту ("Дисконтний період") (п.п.1.1., 1.2. Договору).

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, що Позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.(п.1.3. Договору).

Відповідно до графіку розрахунків сторони погодили термін платежу - 23.01.2021.

24 грудня 2020 року та 25 грудня 2020 року між сторонами укладено додаткові угоди до договору № 113364518. за якими відповідачу збільшено суму кредиту на 3000,00 грн та 2 500,00 грн відповідно, інші умови визначені у договорі залишені без змін.

Таким чином загальна сума наданих коштів становить 8500,00 гривень.

Перерахування кредитних коштів в сумі 8 500,00 грн на банківський рахунок відповідача, який він зазначила у заявці на отримання грошових коштів в кредит від підтверджується наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією від 06.03.2026.

Відповідно до зробленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.02.2021 становить 18 879,35 гривень.

Право вимоги до ОСОБА_1 за указаним кредитним договором на суму заборгованості 18 879,35 рн відповідно до реєстру прав вимоги перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі укладеного із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та подальших додаткових угод.

ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до ОСОБА_1 компанії «Онлайн Фінанс» на підставі укладеного договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2025.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30267,65 грн.

Відповідно до зробленого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.08.2023 становить 30267,65грн.

Також відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30 267,65 грн. Даний факт підтверджується реєстром боржників до вищевказаного договору факторингу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розрахунок заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», розрахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та розрахунок заборгованості ТОВ «ЕЙС» не відповідають один одному.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало право вимоги за договором № 05/0820-01 від 05.08.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в сумі більшій ніж отримало від первісного кредитора.

Аналізуючи досліджені по справі письмові докази та заявлену позивачем суму кредитної заборгованості, суд дійшов висновку про її невідповідність умовам укладеного з відповідачем договору №113364518 від 24.12.2020 з додатковими угодами.

Так, строк кредитування є 30 днів. Кінцева дати оплати 23.01.2021.

Належних доказів того, що відповідач як позичальник вчинив певні дії, які б об`єктивно свідчили б про його добру волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту після 23.01.2021 не додано.

Договір передбачає нарахування інших процентів у випадку користування кредитом понад строк договору, разом з тим очевидним є те, що в такому випадку сторони повинні погодити такий новий строк договору.

За таких обставин, суд не вбачає обґрунтованих підстав вважати, що після спливу визначеного строку кредитування, після 23.01.2021 року, відбулася подальша пролонгація кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджений Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування, у даному випадку після 12 березня 2023 року, є безпідставним.

Право кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та в подальшому його правонаступників нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 23.01.2021 року, у зв`язку із чим з цієї дати права та інтереси кредитодавця та його правонаступників забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

У зв`язку із вищенаведеним, суд визначає суму заборгованості відповідача, таким чином: тіло кредиту 8 500,00, відсотки 3 876 (8500,00*1.52% *30 днів).

Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених підстав і мотивів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню кредитна заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 12 376,00 грн.

До стягнення представник позивача також заявив 7000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано суду: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 з додатковою угодою, укладену між АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК ЕЙС»; акт прийому-передачі наданих послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору та витратна професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 40,88 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" 12 376 (дванадцять тисяч триста сімдесят шість) гривень заборгованості за кредитним договором №113364518 від 24.12.2020.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 088 (одну тисячу вісімдесят вісім) гривень 38 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одну) гривню 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»; місце знаходження вулиця Алматинська, буд.8, офіс 310а, місто Київ; код ЄДРПОУ 42986956;

відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий : суддя С.А.Шеремета