Рішення № 137795051, 17.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Рішення

Іменем України

17 червня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/4510/25

Провадження №2/751/834/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Віенна Іншуранс Груп»

представник позивача Селюх Анатолій Вікторович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Віенна Іншуранс Груп» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 107 009,58 грн та витрати на проведення оцінки автотоварознавчого дослідження в сумі 3 500,00 грн, а всього 110 509,58 грн, а також понесені судові витрати (т.1 а.с.1-10).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 23.01.2025 о 17 год 20 хв у м. Чернігові по просп. Перемоги, 28, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 31105-120, р.н. НОМЕР_1 , по просп. Перемоги в напрямку вул. І.Мазепи, не врахував дорожню обстановку, не вибрав у встановлених межах безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Renault Laguna, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який зупинився попереду та, який у свою чергу продовжив рух і скоїв зіткнення з транспортним засобом Nissan Leaf, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який зупинився попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.02.2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної події. Згідно звіту №46452 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 27.02.2025, який виконаний ФОП ОСОБА_4 на замовлення страхової компанії, ринкова вартість Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 складає 279 454,86 грн; вартість відновлювального ремонту 334 084,28 грн; вартість матеріального збитку заподіяного власнику ТЗ 279 454,86 грн; вартість ТЗ у пошкодженому стані (вартість після ДТП утилізаційна вартість) 156 227,61 грн. Цивільна відповідальність відповідача застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яке компенсувало на користь позивача заподіяну шкоду в розмірі 120 027,25 грн, за мінусом 3 200 грн франшизи. Розрахунок суми страхового відшкодування проведено згідно ст. 30 Закону, як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Не погоджуючись з даним розрахунком, ОСОБА_1 звернувся до оцінювача автотоварознавця ОСОБА_5 із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження КТЗ Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 . Згідно звіту про оцінку №28/25 автотоварознавчого дослідження ТЗ від 09.02.2025, ринкова вартість ТЗ Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 288 071,70 грн; вартість відновлювального ремонту ТЗ 276 284,20 грн, в т.ч. ПДВ 46 047,37 грн; матеріальний збиток (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) 147 627,25 грн, у т.ч. ПДВ 24 604,54 грн. Тобто, з винуватця ДТП ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода в розмірі 110 509,58 грн, як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в порядку ст.1194 ЦК України.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 22.05.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 14.07.2025 відклав розгляд справи у зв`язку з неповідомленням відповідача про дату, ячас та місце судового засідання та витребуванням доказів.

Ухвалами суду від 21.08.2025 та 16.06.2026 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено, у зв`язку з чим відкладено розгляд справи.

Протокольною ухвалою від 15.10.2025 розгляд справи відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 20.11.2025 провадження у даній справі було зупинено у зв`язку з призначенням судової автотоварознавчої експертизи.

05.01.2026 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта №СЕ-19/125-25/17639-АВ/1 про надання додаткової інформації, необхідної для складання висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 12.01.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.01.2026 у судову засіданні оголошено перерву для витребування доказів.

Ухвалою суду від 16.02.2026 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі повернуто ОСОБА_2 . Одночасно задоволено клопотання судового експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Малишка О.В. та направлено цивільну справу для продовження проведення експертизи. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 28.04.2026 поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням висновку експерта.

У судове засідання позивач та його представник не прибули, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без їх участі. Одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі в просить їх задовольнити.

Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, відповідно до положень ст.223 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 23.01.2025 о 17 год 20 хв в м. Чернігові сталася ДТП за участі автомобіля Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля ГАЗ 31105-120 р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Nissan Leaf р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження (т.1 а.с.157-161).

Транспортний засіб Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 (т.1 а.с.14).

Новозаводський районний суд м. Чернігова постановою від 18.02.2025 визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн (т.1 а.с.15-17).

Згідно копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-224530229 автомобіль ГАЗ 31105-120 р.н. НОМЕР_1 зареєстрований у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн, розмір франшизи 3 200,00 грн (т.1 а.с.145).

Згідно акту огляду транспортного засобу від 24.01.2025 та від 12.02.2025 автомобіль Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження (т.1 а.с.248-249, 250-251, 252-253).

Згідно звіту №46452 від 27.02.2025, виконаного ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість автомобіля Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 становить 279 454,86 грн, вартість відновлювального ремонту - 334 084,28 грн, вартість матеріального збитку - 279 454,86 грн (т.1 а.с.132-136).

Згідно висновку вартості придатних залишків №21847 від 05.03.2025, виконаного ФОП ОСОБА_4 , вартість автомобіля Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 у пошкодженому стані становить 156 227,61 грн (т.1 а.с.46-49).

Відповідно до страхового акту №250001246796 від 11.03.2025 та розрахунку ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сума страхового відшкодування здійснена на підставі звітів №46452 від 27.02.2025 та №21847 від 05.03.2025 і становить 120 027,25 грн (279454,86-3200,00) (т.1 а.с.148-149, 150).

Вказану суму страхового відшкодування виплачено ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією від 11.03.2025, про що повідомлено останнього листом (т.1 а.с.19,51).

У подальшому ОСОБА_1 замовив у СПД « ОСОБА_5 » автотоварознавче дослідження транспортного засобу Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 .

Згідно звіту про оцінку №28/25 від 09.02.2025 ринкова вартість автомобіля Renault Laguna р.н. НОМЕР_2 на дату оцінки складає 288 071,70 грн, вартість ремонту після ушкодження складає - 276 284,20 грн, матеріальний збиток завданий власнику КТЗ складає 147 627,25 грн (в т.ч.ПДВ) (т.1 а.с.55-94).

ОСОБА_1 перерахував на користь ФОП ОСОБА_5 3 500,00 грн за проведений звіт про оцінку №28/25 (т.1 а.с.96).

19.03.2025 ОСОБА_2 направлена досудова вимога щодо відшкодування різниці між страховою виплатою та фактично заподіяною шкодою в розмірі 110 509,58 грн (т.1 а.с.97).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/125-25/17639-АВ від 23.04.2026 вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу Renault Laguna нз НОМЕР_2 , пошкодженого під час ДТП 23.01.2025, на момент огляду 03.02.2025 становить 355 186,87 грн; вартість колісного транспортного засобу в пошкодженому стані становить 102 029,40 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу з ПДВ становить 189 264,16 грн, без ПДВ - 157 720,14 грн (т.2 а.с.22-43)

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).

За нормами ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У ході розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху. В силу ст. 81 ЦПК України, ці обставини звільнені від доказування.

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (частина друга статті 999 ЦК України).

Таким актом цивільного законодавства у цій сфері є, зокрема, Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним до 01 січня 2025 року.

Закон №1961-IV визнано таким, що втратив чинність Законом України 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно пункту 6 розділу VI Закону № 3720-IX договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У зв`язку з цим, оскільки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.11.2024 укладений до ведення в дію Закону №3720-IX відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в даній справі регламентує Закон України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-IV), який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинний в редакції на час укладення договору страхування страхувальником.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Аналіз наведених положень закону вказує на те, що розмір страхового відшкодування, який підлягає сплаті потерпілій особі страховиком винної в ДТП особи, не є абсолютним і обмежується в залежності фізичного зносу складових частин пошкодженого автомобіля.

Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами статті 1194 ЦК України, у разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц та від 14 грудня 2021 року в справі №147/66/17 викладена правова позиція про те, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд не приймає до уваги звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 46452 від 27.02.2025, виконаний ФОП ОСОБА_4 , оскільки проведення огляду відбулось з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, огляд транспортного засобу не проводився безпосередньо експертом (оцінювачем).

На підтвердження розміру збитків позивачем надано звіт про оцінку №28/25 від 09.02.2025, виконаний СПД «Щербатий А.А.» При цьому у вказаному письмовому доказі у порушення ч.5 ст.106 ЦПК України не зазначено, що звіт підготовлено для подання для суду. Також, під час огляду об`єкта дослідження відповідач не був присутнім, відомостей про належне повідомлення відповідача про огляд об`єкта дослідження матеріали звіту не містять.

Отже, зазначений звіт не може бути визнаний допустимим доказом.

У той час, за клопотанням відповідача судом призначено судову авто товарознавчу експертизу. Висновок експерта №СЕ-19/125-25/17639-АВ за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 23.04.2026, судом визнано обґрунтованим та таким, що не суперечить матеріалам справи та не викликає сумніву щодо його правильності, а тому є належним та допустимим доказом у справі у відповідності до ст.ст. 77-78 ЦПК України.

Відповідно висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Laguna, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 355 186,87 грн, ПДВ 59 197,81 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 189 264,16 грн (т.2 а.с.36-40).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 лютого 2018 року у справі №757/22706/15-ц, у разі виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому сума податку на додану вартість не підлягає відшкодуванню до моменту документального підтвердження фактичного проведення ремонту транспортного засобу. Після надання документів, що підтверджують оплату ремонту, страховик зобов`язаний здійснити доплату суми ПДВ у межах страхового відшкодування.

З огляду на викладене, сума ПДВ у розмірі 59 197,81 грн входить до складу страхового відшкодування та не може бути покладена на винуватця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки за наявності передбачених законом умов підлягає відшкодуванню страховиком.

Таким чином, різниця між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування становить 175 961,81 грн (355 186,87 грн 59 197,81 грн - 120 027,25 грн).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу виключно в межах заявлених позовних вимог і не має права виходити за їх межі.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у сумі 107 009,58 грн, що є меншою від суми, встановленої судом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 107 009,58 грн.

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн (т.1 а.с.104), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно положень ст.ст. 133, 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експерти.

Позивачем сплачені витрати за звіт про оцінку №28/25 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу у розмірі 3 500,00 грн (т.1 а.с.95-96).

Ураховуючи, що судом не взято до уваги указаний звіт, тому понесені зазначені витрати не підлягають відшкодуванню.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 25.03.2025 (т.1 а.с.98), ордер серії СВ №1121415 (т.1 а.с.100), розрахунок понесених позивачем судових витрат в сумі 10 000 грн (т.1 а.с.102), квитанцією про оплату згідно договору від 25.03.2025 (т.1 а.с.103).

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, враховує характер та складність справи, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, необхідний для надання правничої допомоги, а також принципи розумності, співмірності та справедливості.

Крім того, відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не наведено доводів щодо їх неспівмірності чи надмірності.

За таких обставин суд не вбачає підстав вважати заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним або таким, що не відповідає критеріям розумності та співмірності, а тому дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, суд -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Віенна Іншуранс Груп» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 009 (сто сім тисяч дев`ять) грн 58 коп матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211 грн 20 коп судового збору, 10 000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу, що загалом становить 11 211 (одинадцять тисяч двісті одинадцять) грн 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 22.06.2026.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Третя особа - Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (місцезнаходження: вул Глибочицька, буд.44 м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24175269)

Суддя Н. В. Маслюк