Вирок № 137794967, 25.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/4911/23

н/п 1-кп/766/2373/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області колегіально у складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря: ОСОБА_4 ,

прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника : ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 09.08.2023 під № 22023230000000393 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсона, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

в с т а н о в и в:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Громадянин України ОСОБА_7 , будучи проросійськиналаштованим, достовірно знаючи про збройну агресію рф, запровадження на всій території України воєнного стану, окупацію частини території України, у тому числі території м. Херсона збройними формуваннями рф, будучи помічником судді Херсонського апеляційного суду, переслідуючи мету заподіяння шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, не пізніше березня 2022 року (більш точного часу не встановлено) добровільно погодився на конфіденційну співпрацю із представником фсб рф ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовував псевдонім « ОСОБА_9 ».

ОСОБА_7 , перебуваючи на території тимчасово окупованого міста Херсон Херсонської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 24.03.2022, вступив у контакт з представником фсб рф, який використовував псевдонім « ОСОБА_9 ». З метою забезпечення конспірації та унеможливлення розкриття протиправної діяльності ОСОБА_7 правоохоронними органами України, зазначений представник фсб рф обумовив із ОСОБА_7 канал обміну інформацією через Інтернет-месенджер «Telegram» та надав для зв`язку номер мобільного телефону - НОМЕР_2 . В свою чергу ОСОБА_7 надав власний мобільний номер телефону НОМЕР_3 , на який зареєстровано вказаний месенджер.

Будучи завербованим представником держави-агресора для надання допомоги у збройному конфлікті проти України, ОСОБА_7 , використовуючи псевдонім « ОСОБА_10 », діючи умисно на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, з 24.03.2022 до 04.06.2022, перебуваючи на території тимчасово окупованого м. Херсона, на виконання поставлених представником фсб рф злочинних завдань, а також з власної ініціативи, будучи діючим працівником Херсонського апеляційного суду, обізнаним щодо мешканців Херсонської області, представників правоохоронних, судових органів та органів місцевого самоврядування, особисто та за допомогою наявних зав`язків серед інших громадян України проводив збір та аналіз фактичної обстановки в м. Херсоні, здійснював передачу відомостей щодо місцезнаходження та установчих даних проукраїнських політичних діячів, працівників Херсонського апеляційного суду, активістів, представників правоохоронних органів, органів прокуратури, які мешкають або мешкали на території Херсонської області, з метою схилення їх до співпраці, фізичного знищення, залякування та блокування їх публічної діяльності, з метою подолання їх супротиву військовому вторгненню рф на територію України.

ОСОБА_7 на виконання завдань і доручень представника фсб рф щодо здійснення візуальної розвідки, переслідуючи злочинний умисел, 03.04.2022, перебуваючи в м. Херсон по проспекту Текстильників поблизу пам`ятника ОСОБА_11 , здійснив відеозапис проукраїнського мітингу, який в подальшому передав зазначеному представнику держави-агресора через месенджер «Telegram» з метою встановлення організаторів заходу задля їх подальшої ліквідації.

У період з 12.04.2022 до 19.04.2022 ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Херсон, отримував від представника фсб рф завдання щодо перевірки адрес - місць проживання співробітників українських правоохоронних органів, органів прокуратури та Служби безпеки України, як діючих, так і тих, які перебувають на пенсії, та залишилися в м. Херсоні, з метою встановлення актуальної інформації про їх місце знаходження для подальшого проведення обшуків домоволодінь та затримань вказаних осіб представниками рф.

На виконання вказаних завдань ОСОБА_7 14.04.2022 здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_12 - співробітника поліції, 19.04.2022 - за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання колишнього співробітника СБУ ОСОБА_13 , та за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем мешкання співробітника прокуратури ОСОБА_14 .

26.04.2022 ОСОБА_7 отримав від представника фсб рф завдання наступного змісту: з метою встановлення осіб, які мають відношення до партизанських рухів, до нацистських банд, а також груп, які мають негативне відношення до можливого входження Херсонської області до складу російської федерації, необхідно здійснити вивчення особи депутата місцевої ради ОСОБА_15 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , який відмовився від співробітництва зпредставниками держави-агресора.

04.06.2022 ОСОБА_7 на виконання отриманого завдання здійснив вихід за вказаною адресою, де в ході спілкування з сусідкою ОСОБА_15 з`ясував номери мобільних телефонів останнього, які в подальшому передав представнику фсб рф з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_15 та його подальшої ліквідації.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.

ІI. Застосовані судом правові процедури.

Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05.09.2023 було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого та до підготовчого судового засідання було проведено судові засідання: 16.10.2023, 05.12.2023, 08.01.2024, 19.02.2024, 25.03.2024, 09.04.2024, 13.05.2024, 23.05.2024, 27.08.2024, 25.09.2024, 14.11.2024.

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений не скористався.

Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України,у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до рф, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022.

Відповідно до ч.4 ст.548 КПК України,оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, через що в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до рф та поштових відправлень до тимчасово окупованої території виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території рф та тимчасово окупованої території немає об`єктивної можливості.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України,особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 до призначених судових засідань здійснювались шляхом направлення повісток на останню відому адресу проживання, а також було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_7 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

ІІІ. Щодо забезпечення права на захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України,суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України,участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 27.08.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22023230000000393 від 09.08.2023 висунуте щодо злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 14.11.2024 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 05.09.2023 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 25.06.2026, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

Захисник обвинуваченого здійснював захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів під час судового розгляду, виступав у дебатах.

За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був проінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_7 про розпочате кримінальне провадження та його відмову від здійснення свого права постати перед Українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, і захищати себе безпосередньо в суді, що свідчить про наявність у нього наміру ухилитись від кримінальної відповідальності. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п.3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутності обвинуваченого, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченого належної правової процедури в контексті приписів вимог ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Прокурором долучено у судовому засіданні під час судового розгляду процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового провадження за спеціальною процедурою «in absentia» судом виконані та дотримані у повному обсязі.

IV. Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор в ході судових дебатів висловила позицію щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просила визнати обвинуваченого ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили, строк відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, вирішити питання речових доказів.

Захисник просив суд виправдати його підзахисного за недоведеністю вини, оскільки в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження належними і допустимими доказами саме вчинення ОСОБА_7 державної зради, крім письмових доказів, допитаний єдиний свідок, який не зміг пояснити хто приходив до нього додому, а знає все лише зі слів цивільної дружини, яка не допитана взагалі і з нею не проводились будь-які слідчі дії, відповідно впізнати,був то обвинувачений чи ні,неможливо.

V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчинених кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.07.2023 (справа №490/5156/23, н/п №1-кс/490/5880/2023), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Так вина ОСОБА_7 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

-протоколом огляду від 02.05.2022 з додатком у вигляді диску, Інтернет ресурсів, а саме особистих сторінок ОСОБА_16 в соцмережах «Фейсбук» та «ВКонтакті», в яких присутні посилання на певні російські пропагандистські ресурси («Блог ОСОБА_17 » - депутат держдуми рф, публікації ОСОБА_18 (публікації ДНР), підписки на російські ресурси «Отсталая Россия», «Эту страну не победить. ОСОБА_41 одобряет», а також посилання на російські інтернет магазини та інші сайти;

-протокол негласного зняття інформації з електронної інформаційної системи від 29.04.2022 з додатком у вигляді диску, а саме електронної інформаційної мережі «Телеграм», яка закріплена за номером телефону НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так підтверджено приналежність останньому особистого номеру моб. телефону; встановлено, що він користується переважно проросійськими групами; серед осіб, з якими підтримує спілкування, присутня особа « ОСОБА_9 » зівстановленим зображенням, що свідчить про прихильність до комуністичного режиму - георгіївська стрічка.

При спілкуванні з ОСОБА_19 ОСОБА_7 пересилає йому публікації проукраїнського Херсонського журналіста ОСОБА_20 , при цьому вони обговорюють можливе місцезнаходження останнього.

Також ОСОБА_21 доручає ОСОБА_7 перевірити телефонні номери можливих координаторів, які запеленговано при зачистці мітингу, на що ОСОБА_22 розкриває один з цих номерів та надає контактні дані помічника судді апеляційного суду, та характеризує самого суддю ОСОБА_23 . ОСОБА_24 обіцяє ОСОБА_22 влаштувати його на посаду судді. Потім обговорюють процедуру приєднання Херсонської області до росії, при цьому ОСОБА_22 пише, що треба більше займати інфополе пропагандою, щоб люди швидше сприймали реальність.

ОСОБА_24 дякує ОСОБА_22 за інформацію, та каже, що журналіст ОСОБА_25 вже в них на підвалі, питає, на кого ще потрібно звернути увагу.

Також у ході однієї з розмов ОСОБА_22 питає, як на нього вийшли, при цьому зазначає, що ще з 2014-2015 років не сприймав українську владу та зміни в країні, ОСОБА_24 відповідає, що в Україні були російські офіцери-нелегали, які дали про ОСОБА_7 первинний аналіз.

ОСОБА_24 доручає Березовськомупіти на проукраїнський мітинг 03.04.2022 біля пам`ятника ОСОБА_26 та провести моніторинг активістів та організаторів, бажано з фото, на що той погоджується, потім доповідає про результати.

Також ОСОБА_24 повідомляє ОСОБА_22 ,що по його матеріалам готується т.зв. «ликвидационный список по активным украм, которые поедут на кичу для исправления».

Обговорюють передислокацію апеляційного суду, хто з працівників планує виїжджати, а хто залишитися.

ОСОБА_22 в ході однієї з розмов повідомляє ОСОБА_24 ,що його турбує, що військові рф, яких він бачить в місті, «розстроєні» та зловживають алкогольними напоями, оскільки їх місцеві мешканці не радісно зустрічають.

ОСОБА_22 каже ОСОБА_24 , що над Обладміністрацією підняли флаг рф, треба підняти й над Мерією, щоб люди швидше звикали.

ОСОБА_24 дає ОСОБА_22 адреси, де можливо знаходяться українські правоохоронці, та доручає йому перевірити ознаки проживання там (поліція, прокуратура), останній звітує, як обходить надані адреси;

-протокол негласного зняття інформації з електронної інформаційної системи від 06.06.2022 з додатком у вигляді диску та скріншотів, а саме електронної інформаційної мережі «Телеграм», яка закріплена за номером телефону НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так підтверджено приналежність останньому особистого номеру моб. телефону; встановлено, що він користується переважно проросійськими групами; серед осіб, з якими підтримує спілкування, присутня особа « ОСОБА_9 » зі встановленим зображенням, що свідчить про прихильність до комуністичного режиму - георгіївськастрічка.

При спілкуванні з ОСОБА_19 ОСОБА_7 обговорюють референдум щодо створення «ХНР», проведення якого планується на початку травня, на що ОСОБА_22 висловлює сподівання на те, що референдум відбудеться.

Також ОСОБА_22 висловлює побоювання, що ЗСУ звільнить Херсон , бо не змогли взяти Миколаїв, та в перспективі притягнення до кримінальної відповідальності за співробітництво з новою владою, на що ОСОБА_24 відповідає, що по ЗСУ в Миколаєві працює активно арта та підняли авіацію з Криму.

Також ОСОБА_22 доповідає ОСОБА_24 , що він намагався знайти працівників правоохоронних органів та прокуратури ( ОСОБА_29 та ОСОБА_30 ), яких йому доручили перевірити, але дома нікого не було, сусіди сказали, що давно не бачили. Обговорюють, де вони можуть ховатися.

Обговорюють можливу мобілізацію цивільного населення після референдуму, також ОСОБА_22 висловлює побоювання за власну безпеку у зв`язку з вбивством відомого блогера.

Обговорюють можливість виїзду ОСОБА_7 на підконтрольну Україні територію, при цьому ОСОБА_24 зазначає, що їм вигідно, щоб ОСОБА_22 знаходився в центральній чи західній частині України.

Обговорюють призначення російською владою ОСОБА_31 замість мера ОСОБА_32 , при цьому ОСОБА_22 каже, що його ніхто не знає, а призначення ОСОБА_33 та ОСОБА_34 люди загалом негативно сприймають, що відобразиться і на відношенні до російської влади.

ОСОБА_24 пише ОСОБА_22 ,що не завжди на зв`язку, тому що проходить перепідготовку в гу гш вс рф.

ОСОБА_24 повідомляє ОСОБА_22 , що обговорював його кандидатуру з командиром Херсонського напрямку гу гш вс рф на раніше обіцяну посаду, каже, що його роботу по раніше наданим дорученням по місту оцінили, при цьому називає його вже по позивному « ОСОБА_35 ».

Також ОСОБА_24 доручає ОСОБА_22 перевірити ОСОБА_15 , депутата Херсонської міськради, який за інформацією окупаційної влади взаємодіє з ЗСУ та причетний до партизанського руху та «нацистських банд», на що згодом ОСОБА_22 доповідає, що відпрацював, на місці ОСОБА_36 не знайшов, йому запропонували високу посаду, на що він відмовився, таких треба ліквідувати, він зрадник росії. Також повідомив ОСОБА_24 , що є інформація по двом поліцейським, які залишилися в місті зі зброєю, чекає прізвища та адреси, потім скине їх дані;

- листом від 17.03.2022, з додатком - відповідним рапортом про виконання доручення, яким оперативний підрозділ УСБУ в Херсонській області повідомляє про виконання доручення, а саме отримано інформацію, що на початку лютого 2022 року ОСОБА_7 погодився на підтримання конфіденційних зв`язків з особою на ім`я ОСОБА_9 , який ймовірно є кадровим співробітником ГУ ГШЗС рф; також він, ураховуючи власну обізнаність щодо мешканців області, у тому числі співробітників правоохоронних органів, сприяє спецслужбам рф, надаючи їм характеризуючи відомості щодо проукраїнських активістів, яких необхідно затримати та заблокувати їх публічну протестну діяльність, а також осіб, яких ймовірно можливо схилити до співпраці. Також зібрано відомості, які характеризують особу фігуранта;

- листом начальника оперативного підрозділу УСБУ в Херсонській області від 31.08.2022, з доданими матеріалами, яким на виконання доручення слідчого повідомлено, що за результатами аналізу легалізованих матеріалів НСРД встановлено, що між ОСОБА_7 та співробітником спецслужб рф на ім`я « ОСОБА_9 » (н.тел. НОМЕР_2 ) у період з 25.03.2022 по 18.04.2022 відбулося листування, де останній надав завдання провести приховане спостереження за помешканнями осіб, які мають відношення до правоохоронної системи України, серед яких ОСОБА_37 та ОСОБА_12 . Також встановлено, що особа, що використовує вказаний номер телефона з псевдонімом ОСОБА_9 , є громадянином рф, кадровим офіцером фсб рф ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , паспорти № НОМЕР_4 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;

- листом начальника оперативного підрозділу УСБУ в Херсонській області від 02.06.2023, з диском з відеозаписом огляду, яким на виконання доручення слідчого повідомлено, що за результатами аналізу легалізованих матеріалів НСРД встановлено додаткові персональні дані щодо співробітника фсб рф ОСОБА_8 , який користується псевдонімом ОСОБА_9 ; встановлено вірогідні місця перебування (адреси) ОСОБА_7 у м. Херсоні, а також з`ясовано, що за рекомендацією куратора фсб рф останній призначений штатним радником т.зв. «заместителя главы ВГА Херсонской области» ОСОБА_38 та на цей час працює в т.зв. «ВГА», що знаходиться на ТОТ Херсонської області в м. Генічеськ, вул. Свободи,5, з доданими отриманими матеріалами, а саме: довідка OSINT на особу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , форма 1, скріншоти офіційної сторінки ГУ ГУР МО, Інтернет ресурсу «Миротворець», витяги з відповідних державних реєстрів щодо ОСОБА_7 , копія особової картки працівника Херсонського апеляційного суду, протокол огляду від 01.06.2023 інтернет сторінок, а саме: сторінка інформаційного видання gov.ua ДЕРЖАВНІ САЙТИ УКРАЇНИ, назва сайту ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВІДКИ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ з назвою статті в розділі сайту ПОВІДОМЛЕННЯ за 28.03.2022 -«Сотрудники ФСБ россии участвующие в преступной деятельности страны-агрессора на территории Украины», де у списку під номером 512 значиться ОСОБА_8 ;

-протоколом тимчасового доступу до документів та їх вилучення від 19.06.2023, з диском в пакеті; в ході якого вилучено електронний носій (диск), на який записано копію наявної у ПрАТ «Україна» інформації, опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.06.2023 № 490/5156/23;

-протоколом огляду речей і документів від 23.06.2023, а саме інформації, отриманої 19.06.2023 в ході здійснення тимчасового доступу до речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.06.2023;

-протоколом від 22.06.2023 тимчасового доступу до речей і документів, опис вилучених речей і документів, копія особової картки ОСОБА_7 ;

-протоколом обшуку від 22.06.2023, з додатком у вигляді опису вилученого та пакету с диском, квартири за адресою: АДРЕСА_7 , яка належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_39 та використовується ОСОБА_7 , в ході якого вилучено блокнот у коричневій обкладинці з рукописним текстом « ОСОБА_40 »;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Прокурором долучено у судовому засіданні під час судового розгляду процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Показаннями свідка, який суду пояснив наступне:

Свідок ОСОБА_12 дав суду показання про те, що обвинуваченого особисто не знає. Свідок працював з 1996 по травень 2025 року в поліції на різних посадах, в тому числі керівних, тому вважає, щодо нього і приходили представники рф саме через його службову діяльність, щоб спонукати перейти на бік агресора. Він евакуювався з окупованої території, дружина ні, 09.03.2022 до його цивільної дружини, яка була вдома, де вони спільно проживали до повномасштабного вторгнення - за адресою АДРЕСА_8 , прийшли невідомі чоловіки, які гучно стукали в двері, вона злякалась та заховалась з собакою в дальній кімнаті, вони майже вибивали двері, вимагали відчинити двері, вона не відчинила, а потім побачила з вікна, як вони вийшли з під`їзду, одна людина була в цивільному, а двоє у військовій формі рф, тому в той же день дружина поїхала до батьків, а в подальшому виїхала з окупованої території; чи приходили вони до адреси, де проживає його батько, невідомо, бо батько вдень дома не знаходився в період окупації міста Херсона, сусіди також нічого не казали. Їх сусіди повідомили дружині, що представники рф приходили лише до їх квартири з будинку. Свідку відомо, що приходили і до його колег також, вибивали двері, деяких затримували, тримали в місцях несвободи і катували.

VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними, захисник зазначив лише щодо недостатності доказів. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - рф.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Разом з цим, при кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 111 КК України, суд також виходив з наступного.

ОСОБА_7 інкримінована державна зрада, зокрема і у такій її формі як - надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.

Суб`єктом злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України, може бути лише громадянин України. Відповідно до ст. 111 КК України,державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Однією з форм державної зради є надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.

Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК (постанова Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11.12.2025 справа №127/7019/24).

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.

Поняття підривної діяльності відноситься до прихованих та неявних методів руйнування основ того чи іншого суспільства, таким як підбурювання різних груп населення між собою.

Підривна діяльність - це різновид боротьби, здійснюваної проти України державами, їх спеціальними службами, партіями, закордонними антиукраїнськими організаціями, окремими ворожими елементами, що знаходяться на території України, з метою підриву чи ослаблення конституційного ладу України, нанесення шкоди суверенітету територіальній цілісності і недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

При цьому підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов`язану зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом, з втручанням у міжнародну або внутрішню політику України, зі спробою змінити її територію або знизити обороноздатність, з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав тощо.

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України.

При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи.

Такий спосіб вчинення державної зради, як надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, сформульовано таким чином, що протиправним визнається не безпосереднє здійснення громадянином України підривної діяльності проти України, а лише надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Надання допомоги можна витлумачити шляхом з`ясування значення слів, що утворюють цей термінологічний зворот. Так, в українській мові «допомога» - це сприяння, підтримка в чому-небудь, а «надання» - це дія за значенням «надавати», що має такий зміст: 1) дати що-небудь у якійсь кількості або в кілька заходів; 2) давати можливість мати щось, користуватися чимось і т. ін. Ураховуючи етимологію термінологічного звороту «надання допомоги», що за значенням близький до фізичного пособництва, яким визнається сприяння вчиненню злочину іншими співучасниками порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод (ч. 3 ст. 27 КК України).

Таким чином, надання допомоги як складова способу вчинення державної зради полягає в активних діях громадянина України, який сприяє іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання порад, вказівок, засобів чи знарядь або усуненням перешкод тощо.

Водночас змістом злочинної діяльності громадянина України, який сприяє цим організаціям або їх представникам, є надання допомоги у проведенні ними підривної діяльності проти України. З такого формулювання вбачається, що громадянин України лише сприяє у цьому іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, однак сам підривної діяльності може не здійснювати, оскільки її реалізують названі суб`єкти.

Підривна діяльність як одна з форм державної зради у цьому випадку була передбачуваною для обвинуваченого, тому висунуте йому обвинувачення не суперечить вимогам ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказаний термін застосовний в міжнародному праві, а саме Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), де встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Суб`єкт злочину спеціальний - ним може бути лише громадянин України.

З суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом.

Конкретні мотиви і мета не є обов`язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.

Склад цього злочину побудований як формальний, тому законодавцем для притягнення до кримінальної відповідальності не передбачено настання певних наслідків у разі вчинення державної зради, оскільки надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності є закінченим з моменту, коли громадянин України почав надавати конкретну допомогу зазначеним вище суб`єктам у проведенні цієї діяльності.

Так судом було встановлено, що ОСОБА_7 добровільно погодився на конфіденційну співпрацю із представником фсб рф, особисто та за допомогою наявних зав`язків серед інших громадян України проводив збір та аналіз фактичної обстановки в м. Херсоні, здійснював передачу відомостей щодо місцезнаходження та установчих даних проукраїнських політичних діячів, працівників Херсонського апеляційного суду, активістів, представників правоохоронних органів, органів прокуратури, які мешкають або мешкали на території Херсонської області, з метою схилення їх до співпраці, фізичного знищення, залякування та блокування їх публічної діяльності, з метою подолання їх супротиву військовому вторгненню рф на територію України.

Здійснення такої діяльності забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф на окупованій території України, а отже є наданням обвинуваченим допомоги рф в проведенні підривної діяльності проти України.

Отже, вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, кваліфікація його дій, доведені поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведені належним та достатнім обсягом доказів.

VIІ. Призначення покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має неповнолітню дитину, з вищою освітою, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, які посягають на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_7 за ч.2 ст.111 КК України покарання у верхніх межах санкції зазначеної статті, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України, згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 2 статті 111 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Потерпілі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Шкода відсутня.

Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України,суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За відсутності заборон,визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. п. 3, 4 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Керуючись ст. ст. 100, 124, 297-1, 323, 369-371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.111 КК України, та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Строк відбування призначеного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.07.2023, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 30.06.2023,на майно: блокнот у коричневій обкладинці, в якому на першій сторінці «Личные данные» міститься рукописний текст, виконаний чорнилом синього кольору « ОСОБА_7 …. НОМЕР_6 », вилучений під час обшуку 22.06.2023 квартири за адресою: АДРЕСА_7 , за місцем проживання ОСОБА_7 - скасувати.

Речові докази:

- блокнот у коричневій обкладинці, в якому на першій сторінці «Личные данные» міститься рукописний текст, виконаний чорнилом синього кольору « ОСОБА_7 …. НОМЕР_6 », вилучений під час обшуку 22.06.2023 квартири за адресою: АДРЕСА_7 - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Головуючий суддяОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3