Ухвала суду № 137794726, 26.06.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

26.06.2026

Справа № 720/1553/26

Провадження № 1-кс/720/132/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Новоселиця

Слідчий суддя Новоселицького районного суду ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262020001314 від 14.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором, в якому просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді заступника головного лікаря з економічних питань Комунального некомерційного підприємства «Новоселицька лікарня» Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (ЄДРПОУ: 02005832), а саме з 26.07.2018, відповідно до наказу № 28 к від 23.07.2018 про порядок переведення з займаної раніше посади на посаду заступника головного лікаря з економічних питань, будучи службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, яка наділена відповідно до посадової інструкції заступника головного лікаря з економічних питань, правами та обов`язками, що пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Так, ОСОБА_4 в період з 01.01.2020 року по 31.06.2023 року в порушення зазначених вимог, через несумлінне ставлення до свої посадових обов`язків, що виразилось у неналежному здійснені нарахування посадових окладів, тарифних ставок, надбавок та доплат працівникам Комунального некомерційного підприємства «Новоселицька лікарня» Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області, що призвело до безпідставного та зайвого нарахування і виплати заробітної плати, а також безпідставного нарахування та сплати єдиного соціального внеску. В результаті протиправних дій ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду Комунальному некомерційному підприємству «Новоселицька лікарня» на загальну суму 396 843, 77 грн.

Від слідчого надійшла заява про підтримання та задоволення даного клопотання та рогляд справи у його відсутність.

Вивчивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що до ЄРДР внесено відомості № 12025262020001314 від 14.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Також встановлено, що ОСОБА_4 19.06.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно висновку експерта, спричинено матеріальну шкоду Комунальному некомерційному підприємству «Новоселицька лікарня» на загальну суму 396 843, 77 грн.

З метою виявлення та фіксації відомостей про об`єкти права власності, на виконання вимог ч. 2 ст. 93 КПК України, органом досудового розслідування було скеровано відповідний запит до Територіального сервісного центру № 7343 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (філія ГСЦ МВС).

Відповідно до офіційної відповіді Територіального сервісного центру № 7343 від 07.05.2026 року за № 31/34-31, за результатами перевірки облікових даних Єдиного державного реєстру МВС України встановлено, що станом на 07.05.2026 року за громадянкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстровано такі транспортні засоби:

1. Автомобіль марки «RENAULT LOGAN», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації транспортного засобу: 24.11.2015 року;

2. Автомобіль марки «RENAULT DUSTER», 2025 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації транспортного засобу: 17.12.2025 року.

Окрім цього, з метою виявлення та фіксації відомостей про об`єкти нерухомого майна, на виконання вимог ч. 2 ст. 93 КПК України, було сформовано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.05.2026 року № 475657932, № 475657853, № 475657741, № 475657621 та № 475657151.

Відповідно до офіційних відомостей Державного реєстру речових прав, за громадянкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України: серія НОМЕР_3 , виданий 06.03.2000 року Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області, РНОКПП: НОМЕР_4 , на праві приватної власності зареєстровано такі об`єкти нерухомого майна:

1. Земельна ділянка площею 0.25 га, кадастровий номер: 7325089600:02:001:0432, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2393241773250 (розмір частки: 1). Право власності зареєстровано 18.06.2021 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.06.2021 року, індексний номер: 58929038.

2. Земельна ділянка площею 0.7916 га, кадастровий номер: 7325089600:03:004:0178, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2347960273250 (розмір частки: 1). Право власності зареєстровано 27.04.2021 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.04.2021 року, серія та номер: 290. Додаткові відомості: щодо вказаної земельної ділянки зареєстровано право оренди за Договором оренди землі від 24.12.2024 року, укладеним між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем Фермерським господарством "ЯРІВСЬКЕ 2023" (код ЄДРПОУ: 45334359) строком на 10 років (до 24.12.2034 року).

3. Квартира (двокімнатна) загальною площею 74.8 кв.м. (житлова площа 33.2 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 711120273101 (розмір частки: 1/1), яка розташована за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Герцена Олександра, будинок 91, квартира 115. Право власності зареєстровано 17.08.2015 року на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер: 42845993, виданого 27.08.2015 року.

4. Житловий будинок житловою площею 29.00 кв.м., реєстраційний номер майна: 16940790 (розмір частки: 1/1). Відповідно до архівних даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, об`єкт зареєстровано за адресою: Чернівецька обл., Хотинський р-н, с. Ярівка, вулиця Червоноармійська, будинок 41. Водночас, згідно з Інформаційною довідкою № 475657151, за актуальними реєстраційними параметрами адреси об`єкт розташовується за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 26.02.2007 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину, серія BEE/450229, виданого 09.02.2007 року Хотинською державною нотаріальною конторою, реєстр № 247.

За змістом положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Одночасно, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Згідно рішенням Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти Російської Федерації" та від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Таким чином, вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Розглядаючи клопотання про накладання арешту на майно, в порядку статей 170 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту або відмови у задоволенні клопотання про арешт.

Відпові дно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує наведені правові підстави для арешту з урахуванням встановленого розміру заподіяної шкоди, розумності та співрозмірності обмеження права власності та наслідки арешту для підозрюваної, а від так за вважає за необхідне накласти арешт лише на квартиру (двокімнатну) загальною площею 74.8 кв.м. (житлова площа 33.2 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 711120273101 (розмір частки: 1/1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано 17.08.2015 року на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_5 , виданого 27.08.2015 року, що в повному обсязі забезпечить можливість відшкодування розміру завданої шкоди.

Таким чином, накладення арешту на інше майно, яке належить особі підозрюваній є необгрунтованим, а від так задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 74.8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта: 711120273101) із забороною її відчуження, розпорядження.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1