Рішення № 137794476, 29.06.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1258/26

Провадження № 2/206/1443/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.06.2026 Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря с/з Содоль М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року до судді Самарського районного суду міста Дніпра Поштаренко О.В. надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначено наступне.

28.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4518281. 13.01.2022 було укладено договір № 13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4518281. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4518281. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4518281. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4518281 від 28.09.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17568.36 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2708.00 грн.; - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14530.36 грн.; - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.; - Заборгованість за комісіями - 330.00 грн.; - Інфляційні збитки - 0.00 грн.; - Нараховані 3% річних -0.00 грн. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4518281 від 28.09.2021 у розмірі 17568.36 грн., судовий збір у розмірі 2662.40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000.00 грн.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.03.2026 було витребувано.....

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, але подала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився за невідомим суду причинами, про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України при наявності зазначених підстав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 28.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 4518281, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн строком на 20 днів.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 750.0 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Факт перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 3000,00 грн. підтверджується квитанція №e2beed1d-476d-4673-b675-4d70ed2e1949_637684174775562610 від 28.09.2021 року.

13.01.2022 року було укладено договір № 13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4518281.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4518281.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд не може присудити більше, ніж просить позивач.

Згідно з умовами кредитного договору № 4518281 від 28.09.2021 року строк кредитування становив 20 днів, а плата за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку складала 750,00 грн, комісія за надання кредиту 330,00 грн.

Доказів внесення змін щодо визначеного строку кредитування, зокрема, в частині такого строку, укладення додаткових угод, тощо, позивачем не надано, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору № 4518281 від 28.09.2021 року матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація за умовами договору мала здійснюватися шляхом здійснення сплати на користь позикодавця всіх нарахованих на дату такої сплати процентів.

Частиною восьмою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Виходячи з викладеного, встановивши погодження кредитним договором та графіком платежів строку кредитування на 20 днів, а також умов про продовження строку користування кредитом через сплату позичальником усіх нарахованих відсотків на дату платежу; встановивши відсутність ініціативи позичальника на продовження строку користування кредитом, відсутність сплати будь-яких коштів на погашення заборгованості; приймаючи до уваги нечіткість умов пункту договору про автопролонгацію строку кредитування без згоди позичальника з урахування погоджених умов у договорі та графіку платежів; враховуючи положення статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", - суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту продовження строку кредитування понад 20 днів, який було погоджено.

Таким чином, обґрунтовано нараховані 28.09.2021 по 18.10.2021 за фіксованою процентною ставкою 1,25% в день становлять (2 708 грн х 1,25% х 20 днів) 677 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню за кредитним договором № 4518281 від 28.09.2021 року заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 677 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 14 530,36 грн. за межами строку кредитування відсутні.

Даючи правову оцінку дослідженим судом доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитним договором № 4518281 від 28.09.2021 року у розмірі 3 715 грн.(як зазначено представником в позовній заяві), яка складається з 2708 грн. заборгованість за сумою кредиту, 677 грн. заборгованість за відсотками за користуванням кредиту та заборгованість за комісією 330 грн., у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2708 грн, що є меншим за фактично отриману суму кредиту, та суд не вправі виходити за межі позовних вимог, суд виходить із заявленого позивачем розміру основного боргу при визначенні розміру процентів, що підлягають стягненню в межах погодженого сторонами строку кредитування.

З умов кредитного договору вбачається, що позичальник зобов`язався сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 330 грн. Доказів її сплати відповідачем матеріали справи не містять. Оскільки право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача в повному обсязі, вимога про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 330 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.1ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, законодавець пов`язує можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із здійсненням даних витрат стороною у справі.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі №369/9099/18.

Вивчивши надані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача, перевіривши обсяг наданих послуг, суд вважає суму витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. такою, що є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та витраченим на це часом, що підтверджується вищевказаними доказами, з урахуванням того, що адвокатом складено типовий позов, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи ціну позову. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 562,99 грн.

Керуючись ст. ст.526, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст.12, 81, 141, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 ) заборгованість за Договором № 4518281 від 28.09.2021 у розмірі 3 715 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 562,99 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Поштаренко