Рішення № 137794132, 31.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року Справа № 160/17806/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач-1) №046850010958 від 27.03.2023 року про відмову в перерахунку пенсії позивачу;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із врахуванням його заробітної плати на підставі довідок №05/6 від 13.01.2022 року та №05/173 від 14.11.2022 року, починаючи з 23.03.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із рішенням ГУ ПФУ в м. Києві про відмову в перерахунку пенсії, тому звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Ухвалами суду позовну заяву залишено без руху та після усунення недоліків прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що 23.03.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії в частині врахування заробітної плати до 01.07.2000 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав довідку про заробітну плату яка видана «ТОВ Газпром Трансгаз ЮГОРСК Белоярське УТТ і СТ» (російська федерація). Документи, необхідні для призначення/перерахунку пенсії враховуються у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року. Завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складена довідка, не надані. Враховуючи зазначене, для перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 згідно заяви №943 від 23.03.2023 відсутні підстави.

Суд відмовляє у задоволенні заявленого клопотання ГУ ПФУ в м. Києві про залучення в якості співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з огляду на наступне.

Принцип екстериторіальності застосовується при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймало рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви ОСОБА_1 та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду ГУ ПФУ в м. Києві.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є суб`єктом прийняття рішення.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2018 року по справі №826/1460/16 дійшов висновку, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представником позивача подано відповідь на відзив, проте суд звертає увагу, що згідно з нормами ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених ч.1 цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 08.10.2022р.

23.03.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідок №05/6 від 13.01.2022 та №05/173 від 14.11.2022, виданих «ТОВ Газпром Трансгаз ЮГОРСК Белоярське УТТ і СТ» (російська федерація).

27.03.2023 рішенням ГУ ПФУ в м. Києві №046850010958 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, оскільки не надані завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складена довідка.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пунктом 1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон №1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ст.1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Абзацом 1 частини першої статті 40 Закону №1058-VI передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж (абзац 2 частини першої статті 40 цього ж Закону).

За правилами абзацу 3 частини першої статті 40 Закону №1058-VI за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

При цьому, у відповідності до пункту 2.10. розділу ІІ Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі №341/1132/17 вказав, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату №05/6 від 13.01.2022 та №05/173 від 14.11.2022, виданих «ТОВ Газпром Трансгаз ЮГОРСК Белоярське УТТ і СТ» (російська федерація).

Згідно довідки №05/6 від 13.01.2022 (далі - мовою оригіналу) Общество с ограниченной ответственностью Газпром Трансгаз ЮГОРСК Белоярское УТТ и СТ» виданої ОСОБА_1 про те, що за період роботи його заробіток склав за 1986 рік (листопад грудень) 337,23; 1987 рік (січень-грудень) 4803,90; 1988 рік (січень-грудень) 6270,33; 1989 рік (січень-грудень) 8569,56; 1990 рік (січень-грудень) 8725,87; 1991 рік (січень грудень) 20016,75. У даній довідці вказано, що зі всіх включених у довідку сум здійсненні відрахування; відрахування в пенсійний фонд здійснювалось згідно встановлених тарифів, зі складу заробітку виключені компенсації за невикористану відпустку і вихідну допомогу при звільненні, довідка видана на підставі первинних документів (особових карток) за за 1979-1982рр.

Відповідно до довідки №05/173 від 14.11.2022 (далі - мовою оригіналу) Общество с ограниченной ответственностью Газпром Трансгаз ЮГОРСК Белоярское УТТ и СТ» виданої ОСОБА_1 про те, що за період роботи його заробіток склав за 1986 рік (листопад грудень) 337,23; 1987 рік (січень-грудень) 4803,90; 1988 рік (січень-грудень) 6270,33; 1989 рік (січень-грудень) 8569,56; 1990 рік (січень-грудень) 8725,87; 1991 рік (січень грудень) 20016,75. У даній довідці вказано, що зі всіх включених у довідку сум здійсненні відрахування; відрахування в пенсійний фонд здійснювалось згідно встановлених тарифів, зі складу заробітку виключені компенсації за невикористану відпустку і вихідну допомогу при звільненні, довідка видана на підставі первинних документів (особових карток) за 1986-1991рр.

Відмовляючи у розрахунку пенсії з врахуванням заробітної плати згідно із вказаними довідками відповідачем у рішенні №046850010958 від 27.03.2023 та у відзиві зазначено, що надані довідки не підтверджені первинними документами, тому підлягають перевірки, водночас до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, листування з російською федерацією зупинено, в тому числі щодо проведення перевірок достовірності наданих довідок.

Суд вважає вказані підстави для відмови недоречними, оскільки довідки про заробітну плату №05/6 від 13.01.2022 та №05/173 від 14.11.2022 містять посилання на розрахункові відомості та первинні документи, на підставі яких вона видана; відомості про відрахування в пенсійний фонд згідно з встановлених тарифів; зазначені довідки завірені печатками (далі мовою оригіналу) Общество с ограниченной ответственностью Газпром Трансгаз ЮГОРСК Белоярское УТТ и СТ», містять дані про фактичні суми заробітної плати позивача за періоди його роботи у вказаній зоні. Крім того, дані, які містяться у вказаних довідках про заробітну плату, в повній мірі узгоджуються із записами трудової книжки позивача про роботу в районі Крайньої Півночі.

Перевірка ж достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії та частин першої, третьої статті 46 Конституції України працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Враховуючи викладене та обставини, що склались у зв`язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 Російської Федерації на територію України та військовою агресією по відношенню до громадян України, відмова органу державної влади у реалізації права особи на отримання пенсії на підставі довідок про заробітну плату установ, що розташованих на території Російської Федерації, через неможливість проведення перевірки відповідності змісту довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та підтвердження їх первинними документами, оскільки такі документи знаходяться на території держави-агресора, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Поряд з цим, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на території Російської Федерації, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а.

За наведених обставин, відмовляючи позивачеві у врахуванні при обрахунку пенсії заробітної згідно із довідками №05/6 від 13.01.2022 та №05/173 від 14.11.2022, зважаючи на неможливість здійснити перевірку достовірності довідок через зупинення листування з Російською Федерацією, відповідач дів протиправно.

За змістом частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в м. Києві, №046850010958 від 27.03.2023 року про відмову в перерахунку пенсії позивачу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми законодавства, виходячи з принципу верховенства права, беручи до уваги положення пункту 2 частини другої ст.245 КАС України, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, з метою відновлення порушеного права слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 23.03.2023 із врахуванням при обчисленні пенсії заробітної плати відповідно до довідок №05/6 від 13.01.2022 та №05/173 від 14.11.2022.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1 073,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15 000грн., суд виходить з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснені витрати, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу до суду надано копії: договір про надання правової допомоги №788 від 02.06.2023, специфікація №1 від 02.06.2023; акт надання послуг №128 від 17.07.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3589 від 25.01.2018, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1205916 та посвідчення адвоката України.

Суд враховує, що позивачем не надано доказів понесення витрат на професійну правову допомогу.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правову допомогу, позивачем не підтверджено та не доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу в данній справі, а тому суд не вбачає підстав покласти на відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15'000грн. 00коп.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046850010958 від 27.03.2023 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23.03.2023 із врахуванням при обчисленні пенсії заробітної плати на підставі довідок №05/6 від 13.01.2022 та №05/173 від 14.11.2022, та здійснити виплату з урахуванням проведених платежів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073грн. (одна тисяча сімдесят три)грн. 60коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова