Ухвала суду № 137793620, 29.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3805/26

Провадження №2-о/751/115/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Діденко А.О.

при секретарі Рак Я.М.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління(служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду через свого представника - адвоката Сльозка А.Ф. із заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання ним його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матір`ю дитини згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_4 . Як вказує заявник, ОСОБА_4 у 2017 році після сварки забрала свої речі з будинку на АДРЕСА_1 , де вони спільно проживали, залишила дитину йому, та фактично зникла. Її місце проживання заявнику невідомо. З дитиною вона не спілкується та матеріально не утримує. Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.02.2018 у справі № 751/6940/17, ухваленим за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком. При цьому вказаним рішенням встановлені обставини, що мають доказове значення при розгляді даної заяви. Зокрема, підтверджено, що мати дитини відповідно до довідки вуличного комітету Новозаводської у місті Чернігові ради № 33 від 24.08.2017, за даною адресою не проживає з 01.08.2017. Відповідно до довідки директора Чернігівської гімназії № 35 Чернігівської міської ради № 01-25/2-37 від 18.03.2026 (копія додається), у 2025-2026 роках мати учня 7-Д класу Чернігівської гімназії № 35 ОСОБА_3 до гімназії не приходила, з класним керівником жодного разу не спілкувалася, батьківських зборів та класних заходів не відвідувала. Батько дитини, ОСОБА_1 , регулярно спілкується з класним керівником, відвідує шкільні заходи, піклується про успішність сина у навчальному процесі та забезпечує його всім необхідним для освітнього процесу, робить усе залежне від нього для створення необхідних умов проживання та всебічного розвитку дитини. Згідно декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу законним представником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 . Згідно розрахунків заборгованості про стягнення з ОСОБА_4 га користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 2018-2026 роки, сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів становить 169863,75 грн. Надані документи вказують на те, що заявник самостійно виховую дитину та її матеріально забезпечує. Мати дитини жодної участі у житті дитини не приймає. Інших осіб, які за законом зобов`язані та можуть утримувати ОСОБА_3 , немає. Заявник є військовозобов`язаним. У встановленому законом порядку за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшов військово-лікарську комісію та визнаний придатним для проходження військової служби.

Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Діденко А.О. ухвалою від 20.04.2026 прийняв до розгляду заяву та відкрив провадження у справі. Залучив до участі у справі як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 26.05.2026 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У судовому засіданні заявник просив задовольнити заяву.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

24.06.2026 судом оголошувалася перерва до 29.06.2026 09 год 30 хв для складення, постановлення та оголошення письмової ухвали.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в обґрунтування якої вказав, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матір`ю дитини згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_4 .

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.02.2018 у справі № 751/6940/17, ухваленим за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком

Згідно розрахунків заборгованості про стягнення з ОСОБА_4 га користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 2018-2026 роки, сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів становить 169863,75 грн

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України(стаття 1 СК України).

У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122 та 125 цього Кодексу.

У статті 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до статті 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті164,180 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини.

З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання дитини, то питання, заявлене у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 139/122/14-ц вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

ОСОБА_1 просить встановити факт, що він самостійно виховує та утримує сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Метою встановлення факту заявник зазначає отримання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, заявник просить встановити факт самостійного виховання ним неповнолітнього сина, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини. При цьому, матір дитини батьківських прав не позбавлена, а отже має повну правосуб`єктність щодо участь у вихованні дитини.

З огляду на зазначене вбачається, що у справі, яка переглядається, наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України).

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Отже, факт, про встановлення якого просить не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо утримання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Тобто, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику. що встановлення даного факту є можливим у межах розгляду спору в порядку позовного провадження між батьками дитини щодо реалізації батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 293-294,353 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління(служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини -залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Заявник: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );

заінтересована особа: Управління(служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд. 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ:43649710);

ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 );

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Суддя А.О. Діденко