Рішення № 137793574, 29.06.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1183/26

№ провадження 2/738/606/2026

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 червня 2026 року місто Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Савченка О.А.

за участі:

секретаря судового засідання Лях Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

до

відповідача ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

І.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

27 травня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 31.01.2025 ОСОБА_1 та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» уклали договір про споживчий кредит № 2064317, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кредит в сумі 3 000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору. 21.07.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу № 21-07/25, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором від 31.01.2025 № 2064317 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Відповідач не виконала умови кредитного договору, не повернула кредит позивачу, а також не виконала всі інші грошові зобов`язання перед позивачем за кредитним договором, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 19 800 грн. 00 коп. Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 2064317 від 31.01.2025 в розмірі 13 800,00 грн, 2 662,40 грн судового збору та 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач відзив на позовну заяву не подала.

ІІ. Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

У зв`язку з тим, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання не з`явилася, відзиву на позов та заяви про розгляд справи без її участі не подала, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд встановив, що 31.01.2025 ОСОБА_1 та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» уклали договір про споживчий кредит № 2064317. Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення кредитного договору, шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки. Відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кредит в сумі 3 000,00 грн. строком 360 днів, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с.57-63).

Свої зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор виконав та надав відповідачу кредитні кошти у користування, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК», про те, що 31.01.2025 на картку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 3 000 грн., що узгоджується з умовами кредитного договору.

Таким чином, відповідачем фактично отримані кредитні кошти і будь яких доказів, що б спростовували даний факт суду не надано.

21.07.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу № 21-07/25, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором від 31.01.2025 № 2064317 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 21 липня 2025 року до договору факторингу №21-07/25 від 21 липня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за кредитним договором №2064317.

Однак, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 19 800,00 грн., до якої входить: 3000,00 грн. заборгованість за кредитом; 5130,00 заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 5 670,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення; 6000,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами.

Розрахунок заборгованості проведено у межах строку кредитування та відповідно до умов кредитного договору.

Відповідач не подала докази, які б підтвердили виконання нею умов кредитного договору, станом на дату визначення позивачем суми заборгованості та станом на дату ухвалення рішення.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 13 800,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн. заборгованість за кредитом; 5130,00 заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 5 670,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення.

V. Мотиви, з яких суд виходить при постановленні рішення, і положення закону, яким він керується.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що відповідач не виконала умови кредитного договору № 2064317, укладеного 31.01.2025 між нею та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», не повернула кредит та не сплатила відсотки за користування кредитом.

У договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 2064317 про надання споживчого кредиту від 31 січня 2025 року у розмірі 13 800,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн. заборгованість за кредитом; 5130,00 заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 5 670,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо вимог представника позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені».

Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснювала Адвокатське Об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на підставі Договору № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року (а.с. 42-44).

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані Заявка на надання юридичної допомоги № 37 від 01.04.2026, Витяг з Акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, Прайс лист АО «Лігал Ассістанс» (а.с.37-40).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та ціну позову, а також відсутність будь яких заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу (9 000 грн) є обґрунтованим та співмірним з обсягом наданих послуг адвоката, а тому приходить до висновку про необхідність їх стягнення з відповідача на користь позивача.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Так, згідно платіжної інструкції № 0651620084 від 25.05.2026 (а.с.82) позивачем було сплачено 2 662 гривні 40 копійок судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 263 265 ЦПК Укpаїни, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, м. Київ, 03150) заборгованість за Кредитним договором № 2064317 від 31.01.2025 в розмірі 13 800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, м. Київ, 03150) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 9 000 (дев`ять) гривень 00 копійок витрат понесених на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О.А. Савченко