Рішення № 137793427, 30.06.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/9070/25

Номер провадження 2/676/1436/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)

30 червня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Саламахи А.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» 28.11.2025 року через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтвання позовнихь вимог представник позивача вказав, що 08.07.2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1701472, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 9000,00 грн. на строк 356 днів і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в обумовленому в договорі розмірі, однак відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконав. 27.06.2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27062025, згідно з яким право вимоги за договором №1701472перейшло до позивача і станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_2 складала 61020,00 грн., з яких: 9000,00 грн. основний борг, 47520,00 грн. заборгованість за відсотками, 4500,00 грн. штрафні санкції. Позивач зазначає, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» скористалося свої правом здійснити донарахування сум, передбачених графіком платежів до кредитного договору з 28.06.2025 року по 30.06.2025 року, і тому заборгованість відповідача за відсотками становить 47925,00 грн. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не погашена та становить 61425,00 грн., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаним договором в розмірі 61425,00 грн., з яких: сума кредиту 9000,00 грн., заборгованість по відсоткам 47925,00 грн., 4500,00 грн. штрафні санкції, судовий збір та 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Представник позивача у позові просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи неодноразово повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі, на підставі наявних в справі доказів, із винесенням заочного рішення по справі оскільки відносно цього не заперечив представник позивача в своїй заяві до суду.

Ухвалою суду від 12.12.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.01.2026 р. витребувано за клопотанням представника позивача докази які містять банківську тамницю.

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.07.2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1701472 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е520 (08.07.2024 09:54:40), відповідно до умов якого товариство надало споживачу в кредит грошові кошти в сумі 9000 грн. (п. 1.3), строком на 357 днів(по 30.06.2025 р.), з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 21 дні (п. 1.4), а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2).

За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, яка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору (п. 1.5.1).

Відповідно до п. 1.5.2 Договору якщо ж споживач до 29.07.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, то розмір процентів, що повинен сплатити споживач до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою 1,275%.

Кошти кредиту надаються ТОВ «Слон кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1).

ТОВ «Слон кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача (п. 4.1 Договору).

ОСОБА_1 ознайомлений із Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Копією листа ТОВ «Пейтек» від 02.07.2025 року № 20250702-1228 від 02.07.2025 р. підтверджено успішне перерахування грошових коштів у розмірі 9000 грн. на картку клієнта № НОМЕР_1 від ТОВ «Слон Кредит» 08.07.2024 року. Також надходження коштів 08.07.2024р. у розмірі 9000,00 грн на рахунок відповідача підтверджується випискою АТ «ПриватБанк» з карткового рахунку відповідача витребуваної судом за клопотанням представника позивача(а.с.107).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1701472 станом на 27 червня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 61020,00 грн., яка складається з: 9000,00 грн. - тіло кредиту, 47520,00 грн. - проценти, 4500 грн. штраф/пеня.

27.05.2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27052025, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» відступає (передає) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуває права вимоги до боржників від ТОВ «Слон кредит».

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 27 червня 2025 року від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 61020,00 грн., з яких: 9000,00 грн. основний борг, 47520,00 грн. заборгованість за відсотками, 4500,00 грн. пеня(а.с.94-95).

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» донарахувало відповідачу відсотки за користування кредитом в сумі 405,00 грн. за 3 календарних днів за період з 28.06.2025 р. по 30.06.2025 р. в межах строку кредитування(а.с.92).

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст.1056-1ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідач з власної волі уклав кредитнй договір на визначених умовах кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами.

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Відповідно зі ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України», документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, яке відповідає зазначеним вимогам та надане відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 75/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.

Так, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу № 27052025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №1427762 від 07.02.2024р. у розмірі 61020,00 грн., з яких: 9000,00 грн. основний борг, 47520,00 грн. заборгованість за відсотками, 4500,00 грн. пеня(а.с.94-95).

Враховуючи те, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, однак в порушення умов цього кредитного договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а тому права кредитора порушені та підлягають захисту. Розмір заборгованості по кредитному догвоору підтверджено належними та допустимими доказами, розмір заборгованості не спростовано, позивачем правомірно в межах стрку кредитування донараховано відсотки за користування кредитом за три дні, а тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам підлягають до задоволення.

Що ж стосується позовних виог позивача про стягнення з відповідача штрафні санкції в сумі 4500,00 грн., то зазначені вимоги на переконання суду задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог: 2244,90 грн.( 56925,00 грн. х 2422,40 грн. : 61425,00 грн.= 2244,90 грн.).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги до позовної заяви позивачем додано копію договору № 10/12-2024 р. про надання правової допомоги від 10.12.2024 р., заявку № 12709 на виконання доручення від 21 жовтня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги від 19 листопада 2025 року, рахунок на оплату № 12709-19/11-2025 від 19 листопада 2025 року, копію Акту № 12709 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.11.2025 року в якому зазначено вартість наданих послуг на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Враховуючи що відповідачем клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не заявлялось, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 9267,40 грн.( 56925,00 грн. х 10000,00 грн. : 61425,00 грн.= 9267,40 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 533, 610-612, 625, 629, 1046, 1048-1050, 1054 ч.1 ЦК України, ст. ст. 3, 11-13 «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2): заборгованість за Договором № 1701472 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 08.07.2024 р. в розмірі 56925,00 грн., 2244,90 грн. судового збору, 9267,40 грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафним санкціям в сумі 4500,00 грн. відмовити.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2026 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.