Вирок № 137793316, 26.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4817/24

н/п 1-кп/766/1520/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі колегії:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря: ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника: адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2023 року за № 22023250000000072 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

Громадянин України ОСОБА_7 , фактично проживаючи на території м. Херсон, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення м. Херсон збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною будучи обізнаним про тe, що м. Херсон є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, перебуваючи в 2022 pоці в м. Херсон, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних та корисливих мотивів підтримуючи воєнну агресію рф на території України, добровільно без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо нього чи членів його родини, у невстановлений час, але не пізніше липня 2022 року зайняв посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території м. Херсон, а саме- в окупаційній адміністрації держави-агресора - посаду «начальника відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області». Указаний відділ розташовувався за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, б. 37.

Відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_7 , як на «начальника відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області», було покладено виконання наступних організаційно- розпорядчих функцій:

-здійснення координації роботи, пов`язаної з виконанням основних завдань включаючи багатофункціональність, багатогалузевий характер, програмно-галузевий напрямок діяльності, керівництво відділом;

-забезпечення виконання покладених на відділ завдань та персональна відповідальність за якість та результативність;

-відповідно до положення про відділ координація роботи службовців відділу, визначення сфери (напрямів) їхньої діяльності;

-внесення пропозицій голові військово-цивільної адміністрації міста Херсону щодо структури та штатного розкладу відділу;

-затвердження посадових інструкцій спеціалістів відділу;

-організація та впровадження у межах повноважень відділу стратегічних планів, комплексних програм та планів розвитку інформаційних технологій та електронного управління, систем та меж інформаційної безпеки;

- розгляд у межах повноважень та організація підготовки проектів поточних та перспективних планів роботи відділу;

- у межах повноважень організація підготовки проектів рішень та розпоряджень з питань, що належать до компетенції відділу;

-визначення пріоритетних напрямків, заходів та завдань інформатизації Херсонської міської територіальної громади;

- забезпечення розвитку та впровадження сучасних інформаційних технологій у військово-цивільній адміністрації міста Херсона;

-сприяння проведенню єдиної технічної політики розвитку інформаційних технологій та електронного управління, систем та мереж, інформаційного забезпечення, а також впровадженню комп`ютерного, програмного, телекомунікаційного та методичного забезпечення функціонування інформаційно-аналітичних систем;

-здійснення організаційної роботи, спрямованої на реалізацію завдань покладених на відділ відповідно до сфери управління:

- у процесі виконання завдань, забезпечення співробітництва відділу з іншими структурними підрозділами військово-цивільної адміністрації міста Херсона, відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 , за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Крім того, громадянин України ОСОБА_8 , умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, інформаційній та економічній безпеці, у невстановлений час, але в період не пізніше липня 2022 року по теперішній час, перебуваючи у: «відділі інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області» (м. Херсон, просп. Ушакова, б. 37), займаючи посаду «начальника відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області», реалізуючи свій злочинний умисел діючи умисно та виконуючи покладені на нього організаційно-розпорядчі функції, вказівки і розпорядження представників окупаційної адміністрації російської федерації в окупованому м. Херсоні, бажаючи проявити себе та довести свою лояльність і відданість окупаційній владі держави-агресора, нехтуючи своїм конституційним обов`язком щодо захисту прав та інтересів громади, безпосередньо приймав участь у загальному управлінні незаконного органу влади, надавав безпосередню допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представникам держави-агресора рф у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території, в тому числі: здійснював координацію роботи, пов`язану з виконанням основних завдань відділу, керував відділом; забезпечував виконання покладених на відділ завдань та ніс персональну відповідальність за якість та результативність: координував роботу службовців відділу, визначав сфери (напрями) їхньої діяльності; вносив пропозиції голові окупаційної «військово-цивільної адміністрації міста Херсону» щодо структури та штатного розкладу відділу; затверджував посадові інструкції спеціалістів відділу; організовував та впроваджував у межах повноважень відділу стратегічні плани, комплексні програми та плани розвитку інформаційних технологій та електронного управління, системи та межі інформаційної безпеки; розглядав у межах повноважень та організовував підготовку проектів поточних та перспективних планів роботи відділу; у межах повноважень організовував підготовку проектів рішень та розпоряджень з питань що належать до компетенції відділу; визначав пріоритетні напрямки, заходи та завдання інформатизації Херсонської міської територіальної громади; забезпечував розвиток та впровадження сучасних інформаційних технологій в окупаційній «військово-цивільній адміністрації міста Херсона»; сприяв проведенню єдиної технічної політики розвитку інформаційних технологій та електронного управління, систем та мереж, інформаційного забезпечення, а також впровадженню комп`ютерного, програмного, телекомунікаційного та методичного забезпечення функціонування інформаційно-аналітичних систем; здійснював організаційну роботу, спрямовану на реалізацію завдань, покладених на відділ відповідно до сфери управління; у процесі виконання завдань забезпечував співробітництво відділу з іншими структурними підрозділами окупаційної «військово- цивільної адміністрації міста Херсона», відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування, здійснював інші функції.

Допомога ОСОБА_7 представникам іноземної держави призвела до забезпечення сталого та належного функціонування незаконно створених органів влади та посилила заходи тимчасової окупації.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинена в умовах воєнного стану.

II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст.ст.111, 111-1 КК України, за якими висунуто обвинувачення ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.04.2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2025 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , та ухвалою суду від 25.03.2025 року призначено судовий розгляд.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 , до призначених судових засідань опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_7 , були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Крім того, ОСОБА_7 повідомлявся про виклик до суду шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем його проживання, які повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_7 , протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законній владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших альтернативних каналів зв`язку, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

Щодо забезпечення права обвинуваченого на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_7 , здійснювалось спеціальне досудове розслідування та він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину,тому відповідно до ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою.

Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області від 05.10.2023 року №023-001470ч захисником ОСОБА_7 , було призначено адвоката ОСОБА_6

25.08.2023 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

29.08.2023 року в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_7 із повістками про виклик останнього до слідчого на 02.09.2023 року , 03.09.2023 року , 04.09.2023, для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. 5 ст. ст. 111-1 КК України, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.

Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик».

Постановою старшого слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 05.10.2023 року ОСОБА_7 , оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 13.03.2024 року (справа № 712/1488/24), надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2023 року за № 22023250000000072.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись та були вручені захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_7 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia» виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111, ч.5 ст.111-1КК України та просив призначити ОСОБА_7 з урахуванням вимог ст.70 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративного-господарських функцій в органах влади, підприємствах , установах, організаціях незалежно від форм власності на строк 15 років ,з конфіскацією усього належного йому майна.

Захисник у своїй промові під час судових дебатів вказав, що прокурором не доведено, що обвинувачений ОСОБА_9 мав бажання заподіяти шкоду інтересам України та діяв добровільно, просив виправдати обвинуваченого.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Вина ОСОБА_7 , у вчиненні поставлених йому у провину кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.08.2023 року з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 на пред`явленій йому фототаблиці, а саме на фотографії №2, за загальними ознаками зовнішності, зазначив, що був знайомий з останнім з 2022 року;

- протоколом огляду від 11.08.2023 року, з додатками у виді фототаблиці та оптичного диску, згідно якого оглянуто публікації в інтернеті: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням «https://lenta.ru/news/2022/04/27/naznachenia/», « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », у яких повідомляється, що ОСОБА_11 обійняв посаду голови т.зв. «військово-цивільної адміністрації міста Херсона» у квітні 2022 року;

- документом, складеним російською мовою «Положение об отделе информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области», затвердженого головою т.зв. « військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області» ОСОБА_12 у 2022 році, яким визначено правовий статус, основні завдання та функції відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області. Так, вказано, що відділ є структурним підрозділом військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області. Ціллю діяльності відділу є забезпечення впровадження та функціонування сучасних інформаційних технологій в військово- цивільній адміністрації міста Херсона та її структурних підрозділах , як однієї зі складових створення та функціонування ефективної системи управління Херсонської територіальної громади та її інформатизації, який оглянуто згідно протоколу огляду від 10.10.2023 року;

- документом, складеним російською мовою «Должностная инструкция начальника отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области», затвердженого головою т.зв. « військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області» ОСОБА_12 у 2022 році, в якій вказано, що ОСОБА_7 є начальником цього відділу. Відповідно до вказаної посадової інструкції на ОСОБА_7 , як на «начальника відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області», було покладено виконання наступних функцій:

-здійснення координації роботи, пов`язаної з виконанням основних завдань включаючи багатофункціональність, багатогалузевий характер, програмно-галузевий напрямок діяльності, керівництво відділом;

-забезпечення виконання покладених на відділ завдань та персональна відповідальність за якість та результативність;

-відповідно до положення про відділ координація роботи службовців відділу, визначення сфери (напрямів) їхньої діяльності;

-внесення пропозицій голові військово-цивільної адміністрації міста Херсону щодо структури та штатного розкладу відділу;

-затвердження посадових інструкцій спеціалістів відділу;

-організація та впровадження у межах повноважень відділу стратегічних планів, комплексних програм та планів розвитку інформаційних технологій та електронного управління, систем та меж інформаційної безпеки;

- розгляд у межах повноважень та організація підготовки проектів поточних та перспективних планів роботи відділу;

- у межах повноважень організація підготовки проектів рішень та розпоряджень з питань, що належать до компетенції відділу;

-визначення пріоритетних напрямків, заходів та завдань інформатизації Херсонської міської територіальної громади;

- забезпечення розвитку та впровадження сучасних інформаційних технологій військово-цивільній адміністрації міста Херсона;

-сприяння проведенню єдиної технічної політики розвитку інформаційних технологій та електронного управління, систем та мереж, інформаційного забезпечення, а також впровадженню комп`ютерного, програмного, телекомунікаційного та методичного забезпечення функціонування інформаційно-аналітичних систем;

-здійснення організаційної роботи, спрямованої на реалізацію завдань покладених на відділ відповідно до сфери управління:

- у процесі виконання завдань забезпечення співробітництва відділу з іншими структурними підрозділами військово-цивільної адміністрації міста Херсона, відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування. З цим документом під підпис ознайомлений ОСОБА_7 , як «начальник отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области». Вказаний документ , оглянуто згідно протоколу огляду від 10.10.2023 року;

- документом, складеним російською мовою «Должностная инструкция главного специалиста по информатизации и техническому обеспечению отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области». Згідно якого у 2022 році начальником відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області ОСОБА_7 , затверджено вказану посадову інструкцію головного спеціаліста відділу ОСОБА_10 , який оглянуто згідно протоколу огляду від 10.10.2023 року;

- документом, складеним російською мовою «Должностная инструкция главного специалиста администрирования информационных систем отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» Згідно якого у 2022 році начальником відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області ОСОБА_7 , затверджено вказану посадову інструкцію головного спеціаліста відділу ОСОБА_13 , який оглянуто згідно протоколу огляду від 10.10.2023 року;

- документом, складеним російською мовою «Должностная инструкция главного специалиста программного обеспечения отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области». Згідно якого у 2022 році начальником відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області ОСОБА_7 , затверджено вказану посадову інструкцію головного спеціаліста відділу ОСОБА_14 , який оглянуто згідно протоколу огляду від 10.10.2023 року;

- висновком судової почеркознавчої експертизи від 16.02.2024 року № СЕ-19/124-24/1803-ПЧ, згідно якого підпис та рукописний напис « ОСОБА_15 » в графі «С должностной инструкцией ознакомлен (на), второй экземпляр на руки получил (ла): Начальник отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» на останньому аркуші документа з назвою «Должностная инструкция начальника отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» виконані ОСОБА_7 . Підпис та рукописний напис « ОСОБА_15 » в графі «Утверждаю Начальник отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» на першому аркуші документа з назвою «Должностная, инструкция главного специалиста по информатизации и техническому обеспечению отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» виконані ОСОБА_7 . Підпис та рукописний напис « ОСОБА_15 » в графі «Утверждаю Начальник отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» на першому аркуші документа з назвою «Должностная инструкция главного специалиста администрирования информационных систем отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» виконані ОСОБА_7 . Підпис та рукописний напис « ОСОБА_15 » в графі «Утверждаю Начальник отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» на першому аркуші документа з назвою «Должностная инструкция главного специалиста программного обеспечения отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» виконані ОСОБА_7 ;

- особовою карткою з інформаційного масиву Державної міграційної служби, згідно якої ОСОБА_7 документований паспортом громадянина України номер НОМЕР_1

Також вина обвинуваченого ОСОБА_7 , підтверджуюся показами свідків, допитаних в ході судового розгляду, а саме:

-допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що під час окупації міста Херсона , начальник відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації м.Херсона запропонував йому працювати у відділі спеціалістом , відновити роботу мережі, комп`ютерів та виконувати інші функції, він погодився, працював там три місяці, цей відділ знаходився у приміщенні т.зв. військово-цивільної адміністрації м.Херсона за адресою: м.Херсон, просп.Ушакова, 37, ОСОБА_9 ходив на наради, йому там давали завдання, він ці завдання розподіляв серед працівників відділу, зокрема спеціалісти відділу налагоджували в інших кабінетах будівлі адміністрацїї, а також у відділах , які знаходилися поза межами цієї будівлі програмне забезпечення, ремонтували кабелі та інше, у листопаді 2022 року ОСОБА_9 та інші співробітники адміністрації переїхали працювати до м.Скадовська, ОСОБА_9 обійняв посаду добровільно, співробітники відділу отримували заробітну плату в рублях;

- допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що перед деокупацією міста Херсона, за вказівкою інших осіб він пакував у коробки документи, що знаходилися у будівлі розташованої по просп.Ушакова, 37 у м.Херсоні, частину документів поклав собі у рюкзак та приніс їх додому, після деокупації міста Херсона, він видав співробітникам СБУ ці документи , зокрема, посадові інструкції ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані стороною захисту.

Разом з цим, при кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 111 КК України, суд також виходив з наступного.

ОСОБА_7 інкримінована державна зрада, зокрема і у такій її формі як надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.

Суб`єктом злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України, може бути лише громадянин України. Відповідно до ст. 111 КК України державна зрада це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Однією з форм державної зради є надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК (постанова Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11.12.2025 справа №127/7019/24).

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.

Підривна діяльність - це різновид боротьби, здійснюваної проти України державами, їх спеціальними службами, партіями, закордонними антиукраїнськими організаціями, окремими ворожими елементами, що знаходяться на території України, з метою підриву чи ослаблення конституційного ладу України, нанесення шкоди суверенітету територіальній цілісності і недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

При цьому підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов`язану зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом, з втручанням у міжнародну або внутрішню політику України, зі спробою змінити її територію або знизити обороноздатність, з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав тощо.

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України.

При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи.

Такий спосіб вчинення державної зради, як надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, сформульовано таким чином, що протиправним визнається не безпосереднє здійснення громадянином України підривної діяльності проти України, а лише надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Надання допомоги можна витлумачити шляхом з`ясування значення слів, що утворюють цей термінологічний зворот. Так, в українській мові «допомога» - це сприяння, підтримка в чому-небудь, а «надання» - це дія за значенням «надавати», що має такий зміст: 1) дати що-небудь у якійсь кількості або в кілька заходів; 2) давати можливість мати щось, користуватися чимось і т. ін. Ураховуючи етимологію термінологічного звороту «надання допомоги», що за значенням близький до фізичного пособництва, яким визнається сприяння вчиненню злочину іншими співучасниками порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод (ч. 3 ст. 27 КК України).

Таким чином, надання допомоги як складова способу вчинення державної зради полягає в активних діях громадянина України, який сприяє іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання порад, вказівок, засобів чи знарядь або усуненням перешкод тощо.

Водночас змістом злочинної діяльності громадянина України, який сприяє цим організаціям або їх представникам, є надання допомоги у проведенні ними підривної діяльності проти України. З такого формулювання вбачається, що громадянин України лише сприяє у цьому іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, однак сам підривної діяльності може не здійснювати, оскільки її реалізують названі суб`єкти.

Вказаний термін застосовний в міжнародному праві, а саме Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), де встановлено, що ні одна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

З суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом.

Конкретні мотиви і мета не є обов`язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.

Склад цього злочину побудований як формальний, тому законодавцем для притягнення до кримінальної відповідальності не передбачено настання певних наслідків у разі вчинення державної зради, оскільки надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності, є закінченим з моменту, коли громадянин України почав надавати конкретну допомогу зазначеним вище суб`єктам у проведенні цієї діяльності.

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_7 займаючи посаду «начальника відділу інформаційних технологій військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області», безпосередньо приймав участь у загальному управлінні незаконного органу влади, здійснював інші зазначені вище функції , надаючи безпосередню допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представникам держави-агресора рф у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території.

Допомога ОСОБА_7 представникам іноземної держави призвела до забезпечення сталого та належного функціонування незаконно створених органів влади та посилила заходи тимчасової окупації.

Таким чином, суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.111 КК України є правильною.

Отже, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 , у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених, як ч. 2 ст. 111 КК України, так і ч.5 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого вчинено під фізичним чи психологічним примусом.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_7 , ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Наведені вище докази, зокрема, покази допитаного свідка ОСОБА_10 , свідчать про невимушеність поведінки ОСОБА_7 , відсутність жодного примусу, та навпаки впевненість у своїх службових можливостях, планування свого майбутнього життя і служби в окупаційних органах влади, а відтак про добровільність його дій.

За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 111, ч.5 ст. 111-1 КК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , встановлено, що він є громадянином України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень , які у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим злочинів проти основ національної безпеки України в умовах прямої військової агресії проти України, які посягають на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 , можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства.

Конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_7 , покарання за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна;за ч.5 ст.111-1 КК України у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю , яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 15 років та з конфіскацією усього належного йому майна.На підставі ч.1 ст.70 КК України , за сукупністю кримінальних правопорушень , шляхом поглинення менш суворового покарання більш суворовим , слід остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю , яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 15 років та з конфіскацією усього належного йому майна.

У зв`язку із встановленим, серед іншого, корисливим мотивом вчинення злочинів, спрямованих на одержання ОСОБА_7 , стабільних доходів від представників держави- агресора у виді заробітної плати у зв`язку із зайняттям посади , у незаконному органі влади , створеному на тимчасово окупованій території, суд застосував конфіскацію усього належного обвинуваченому майна.

Підставі для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання - відсутні.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, судом встановлено наступне. Так, під час спеціального судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України. Відповідно, до останнього можливо застосування спеціальних положень КПК в частині обрання запобіжного заходу без особи, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України , у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, слід стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати у розмірі 7572 грн. 80 коп. за проведення Черкаським НДЕКЦ МВС України судової експертизи № СЕ-19/124-24/1803-ПЧ від 16.02.2024 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.10.2023 року, на майно, яке належить ОСОБА_7 , на праві власності, накладено арешт, а саме на:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ( реєстраційний номер майна 7381561);

- земельну ділянку з кадастровим номером 6510136600:01:001:0673 за адресою: АДРЕСА_3 ( реєстраційний номер майна 293492865101).

Крім того, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.10.2023 року, накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 , на праві власності, а саме:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Підстави для скасування арешту вказаного майна відсутні, з огляду на призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного обвинуваченому майна.

Долю речових доказів і документів вирішити у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.5 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання :

- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна;

- за ч.5 ст.111-1 КК України у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю , яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 15 років та з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України , за сукупністю кримінальних правопорушень , шляхом поглинення менш суворового покарання більш суворовим , остаточно визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю , яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 15 років та з конфіскацією усього належного йому майна.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його затримання з метою виконання даного вироку.

Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю , яка пов`язана з наданням публічних послуг виконується самостійно та обчислюється з моменту відбуття ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основного покарання.

Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.10.2023 року, на майно, яке належить ОСОБА_7 , на праві власності, а саме:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ( реєстраційний номер майна 7381561);

- земельну ділянку з кадастровим номером 6510136600:01:001:0673 за адресою: АДРЕСА_3 ( реєстраційний номер майна 293492865101), залишити в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна, як покарання.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.10.2023 року, на майно, яке належить ОСОБА_7 , на праві власності, а саме:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , залишити в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна, як покарання.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати у розмірі 7572 грн. 80 коп. за проведення Черкаським НДЕКЦ МВС України судової експертизи № СЕ-19/124-24/1803-ПЧ від 16.02.2024 року.

Речові докази: заяву від 07.11.2020, договір дарування від 07.11.2020 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Документи : «Положение об отделе информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области», на 5 арк., «Должностная инструкция начальника отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области», на 4 арк.; «Должностная инструкция главного специалиста по информатизации и техническому обеспечению отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области», на 4 арк.; «Должностная инструкция главного специалиста администрирования информационных систем отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области», на 4 арк., «Должностная инструкция главного специалиста програмного обеспечения отдела информационных технологий военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области», на 4 арк - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Також, суд роз`яснює, що якщо апеляційну скаргу буде подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд може поновити строк подання апеляційної скарги за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після судового засідання вручити захиснику та прокурору.

Інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст.323 КПК України

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3