Рішення № 13779284, 07.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.11                                                                                           Справа№ 27/162

за позовом Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Львів

до відповідача Акціонерного товариства закритого типу „Агрошляхбудсервіс”, с.Дуліби Львівської області

про стягнення 13316,62 грн.

Суддя Н.Судова-Хомюк

Представники

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Львів до Акціонерного товариства закритого типу „Агрошляхбудсервіс”, с.Дуліби Львівської області про стягнення 13316,62 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 15.12.2010р. призначив розгляд справи на 25.01.2011 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.02.2011р.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив. До прийняття рішення у справі подав заяву про заміну відповідача його правонаступником., а саме просить замінити АТЗТ „Агрошляхбудсервіс” на ТзОВ „Агрошляхбудсервіс-Стрий”.

До матеріалів справи долучив витяг з ЄДРПОУ від 24.01.2011р. про перетворення АТЗТ „Агрошляхбудсервіс” на ТзОВ „Агрошляхбудсервіс-Стрий”.

В порядку ст.25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступну правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу. Суд ввважає за необхідне задовольнити дану заяву та замінити сторону відповідача АТЗТ „Агрошляхбудсервіс” на ТзОВ „Агрошляхбудсервіс-Стрий”.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників позивача та відповідача, відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

22 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 6/04, за умовами якого позивач (продавець) зобов’язується передати у власність відповідачу (покупцю) згідно накладної відсів гранітний в кількості 110 м3, а відповідач (покупець) зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього 11256,26 грн. в т.ч. ПДВ 1876,04 грн. в порядку та строки передбачені умовами договору.

Відповідно до п.3.3 договору покупець здійснює оплату за товар шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав. Факт отримання товару відповідачем на загальну суму 11256,26 грн. підтверджується видатковою накладною № 30 від 23.04.2009р., довіреністю на отримання цінностей № ЯПП 299135 від 23.04.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за отриманий товар не розрахувався і станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 11256,26 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1575,89 грн. інфляційних збитків та 484,86 грн. –3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 13317,01 грн., яка на день прийняття рішення відповідачем не погашена.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрошляхбудсервіс-Стрий” ( 82434 Львівська обл.. Стрийський район, с.Дуліби, вул.Набережна, 4, ЄДРПОУ 04542844) на користь Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (79053 м.Львів вул.В.Великого,54, код ЄДРПОУ 31978981) 13316,62 грн. заборгованості, 133,16 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.02.2011 р.

Суддя