УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "11" лютого 2011 р. Справа № 16/1613
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецький В.П.
за участю представників сторін
від позивача: Дячок І.О. - дов. від 02.03.09р.
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом
Приватного підприємства "Комерційне товариство "Житниця" (м.Каланчак Херсонської області)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 41314,70 грн.
Приватне підприємство "Комерційне товариство "Житниця" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 41314,70 грн., з яких 25900,00 основного боргу за поставлене борошно, 7472,70 грн. інфляційних нарахувань, 1977,42 грн. 3% процентів річних та 5964,58 грн. пені.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 15.12.10р., яка була направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Згідно довідки Адресно-довідкового бюро УВС Житомирської області від 11.01.11р. відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36).
Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.
Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка представника відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2008 року між Приватним підприємством "Комерційне товариство "Житниця" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу № 08-08 (а.с.12-13).
Відповідно до п.1.1 договору, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату. Вартість товару визначається видатковими накладними (пп.5.1 договору).
Згідно умов договору позивач поставив відповідачу борошно на суму 153000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000089 від 08.09.08р. (а.с.15).
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пп.6.1 договору, оплата вартості товару складає відтермінування 14 календарних днів, з моменту отримання продукції на складі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався з позивачем частково на суму 127100,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків підписаний сторонами станом на 31.01.09р. та виписками з рахунку позивача (а.с.18-29).
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 25900,00 грн., що підтверджується довідками позивача від 10.01.11р. №1 (а.с.34), від 31.12.11р. (а.с. 43) та від 11.02.11р. (а.с.52).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
На день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору, за даними позивача, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, інфляційні нарахування становлять 7472,70 грн., 3% річних становить 1977,42 грн. (а.с.45,47).
Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК україни пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р. встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; її розмір обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Підпунктом 9.1 договору визначено стягнення неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Таким чином, відповідно до зазначеного Закону від 22.11.96р. та згідно з пп.9.1 договору, відповідач за прострочення виконання договірних зобов'язань повинен сплатити позивачу пеню в загальній сумі 5964,58 грн.
Розрахунки пені, інфляційних та річних обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам договору.
Відповідач позов не оспорив, доказів розрахунку з позивачем суду не подав.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.
Отже, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі, а тому підлягає задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 41314,70 грн., а саме: 25900,00 основного боргу за поставлене борошно, 7472,70 грн. інфляційних нарахувань, 1977,42 грн. 3% річних та 5964,58 грн. пені.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає: 10031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:
- на користь Приватного підприємства "Комерційне товариство "Житниця", 75800, м.Каланчак Херсонської області, вул.Леніна 40, кв.1, ідентифікаційний код 33487405 - 25900,00 основного боргу за поставлене борошно, 7472,70 грн. інфляційних нарахувань, 1977,42 грн. 3% річних, 5964,58 грн. пені, 413,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.02.11р.
Суддя Гансецький В.П.
Друк: 3 прим.
1- у справу,
2-3 - сторонам (рек. з повідомл. про вручення).
Судове рішення № 13779167, Господарський суд Житомирської області було прийнято 11.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/1613. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: