Постанова № 137791602, 29.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 3/641/1253/2026 Справа № 641/3542/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі

Головуючого судді Чайка І.В.,

за участю : секретаря Шумейко С.О.,

захисника адвоката Кочневої Л.В.,

особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення від 10.04.2026 року серії ЕПР1 № 636866 та ЕПР1 № 636885, ОСОБА_1 30.03.2026 року о 10 год.20 хв. за адресою: м. Харків, пр-т Байрона, 189,керуючи автомобілем ВАЗ 21099 днз НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з тролейбусом Богдан Т70117 н.з. НОМЕР_3 , що спричинило механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1, п.2.3.б, п.2.10.а Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у інкримінованому правопорушенні не визнав, зазначив, що учасником ДТП не був. Пояснив що в день події він їхав на своєму автомобілі та зупинявся на червоний сигнал світлофору, а на зелений сигнал продовжував рух прямо, знаходячись у лівому крайньому ряду. Тролейбус повертав ліворуч, але він вирішив проїхати перед ним. Потім він зупинився подивитися куди повернув тролейбус, але водій тролейбуса махнула йому рукою та він продовжив рух далі. Будь-яких дій, які б могли привести до зіткнення з транспортним засобом не вчиняв.

Адвокат Кочнева Л.В. в судовому засіданні підтримала доводи ОСОБА_1 , вважала що в діях останнього відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, у зв`язку з чим просила провадження у справі закрити.

Так, ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до відповідальності та його захисника, допитавши свідків та встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні виходячи з наступного.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Допитана в судовому засіданні водій тролейбусу - ОСОБА_2 пояснила, що в день події вона керувала тролейбусом Богдан Т70117 н.з. НОМЕР_3 за адресою: м. Харків, пр-т Байрона, 189 та їхала у крайній правій полосі руху, а автомобіль ВАЗ 21099 днз НОМЕР_2 рухався з у лівій полосі та зупинився на червоний сигнал світлофору. Коли загорівся зелений сигнал світлофору , вона почула звук тертя та побачила, що автомобіль ВАЗ почав рух та дзеркалом дряпає тролейбус, на що вона почала сигналити, однак водій не відреагував та поїхав. Вона не стала продовжувати рух та подзвонила керівництву. В наслідок вищевказаного тролейбус мав пошкодження, але незначні .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що в день події він їхав з ОСОБА_1 та останній знаходився за кермом автомобіля ВАЗ 21099 днз НОМЕР_2 , а він знаходився на пасажирському сидінні. Будь-яких подій пов`язаних з ДТП за їх участю не відбувалось. Вони зупинялись тільки на червоний сигнал світлофору та продовжували рух на зелений. У інших випадках вони не зупинялись та ОСОБА_1 з автомобіля не виходив.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини зм`якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна матеріальна шкода, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Крім того, статтею 122-4 КУпАП встановлена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 13.1 ПДР України встановлено, що водій зобов`язаний самостійно обирати безпечну дистанцію та інтервал залежно від швидкості, стану авто, дорожньої обстановки та вантажу. Це необхідно, щоб уникнути зіткнення.

Згідно п 2.3.б ПДР України водій повинен бути уважним, слідкувати за ситуацією на дорозі та не відволікатися від керування транспортним засобом. У разі зміни дорожньої обстановки водій має відповідно та вчасно на неї реагувати.

Згідно п 2.10.а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити свій транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Так, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаних правопорушень підтверджується доказами, що були дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності, а саме показами учасника ДТП водія тролейбусу ОСОБА_2 , а також письмовими доказами: відомостями з протоколів про адміністративне правопорушення; Схемою місця ДТП; Рапортом щодо повідомлення служби 102 з приводу ДТП; Рапортом поліцейського УПП.

Крім цього, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи , останній зазначав, що рухаючись на автомобілі по пр-ту Байрона зупинився на світлофорі. Коли об`їхав тролейбус, він не стикався з ним, після чого відчув удар та зупинившись вийшов з автомобіля та з ним вийшов ОСОБА_4 , який їхав разом з ним в автомобілі. На задньому бампері він побачив незначну подряпину. Підійшовши до водія тролейбусу , остання махнула рукою, щоб він їхав . Оскільки подряпина була незначною, він поїхав.

Суд критично ставиться до таких пояснень ОСОБА_1 та показів свідка ОСОБА_3 , оскільки незважаючи на те, що вони знаходились в одному автомобілі, їх покази суперечать один одному.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 та покази свідка ОСОБА_3 , жодним чином не спростовують порушення останнім ПДР України та виконання вимог яких є обов`язком, а не правом особи, яка керує транспортним засобом.

Щодо заяви сторони захисту про закриття провадження у праві за відсутністю складу правопорушення, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки переконливих доводів, які б безумовно спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій і могли бути підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

Аналізуючи наведені вище докази, вважаю вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень доведеною. Його дії слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП, як порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна та за ст. 122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчиненних.

Накладаючи адміністративне стягнення, суду бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 122-4 КУпАП.

У відповідності зі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.

Призначаючи судовий збір, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», яка діяла на час скоєння правопорушення.

Керуючись ст.ст. 122-4, 124,283 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП ,та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста ) грн. 00 коп.

Штраф перерахувати за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Населений пункт: Харківська область/м.Харків; призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Судовий збір підлягає сплаті на наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - судовий збір.

Роз`яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.

Суддя- І. В. Чайка