Рішення № 137791359, 29.06.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/870/26

н/п : 2/397/838/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.06.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Гайдар Н.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Іваненко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє представник Огоновська Юлія Степанівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представник Огоновська Ю.С., яка діє в інтересах позивача, звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1608-2988 від 03.10.2025 в розмірі 77241,60 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування поданого позову представник позивача вказала про те, що 03.10.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1608-2988.

Позивач зазначає, що вказаний електронний Договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа. Так, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7602, для підписання Кредитного договору № 1608-2988 від 03.10.2025 року, а також підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту - 21600,00 грн.;

- строк кредитування - 300 днів;

- базовий період - 14 днів;

- комісія за видачу кредиту 20,00% від суми кредиту;

- знижена % ставка - 0,90 % в день;

- стандартна % ставка: 1,00 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Водночас, відповідачка порушила умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 10.04.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 77241,60 грн., а саме: заборгованість за кредитом 21600,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 40521,60 грн., заборгованість по комісії 4320,00 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 10800,00 грн.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю (або зменшити розмір стягуваних відсотків та штрафних санкцій); розгляд справи здійснювати за наявними в матеріалах справи документами, за її відсутності на підставі наданих заперечень. Зазначила, що не визнає позовні вимоги Позивача у повному обсязі у зв`язку з їх необґрунтованістю, недоведеністю та невідповідністю нормам матеріального та процесуального права. Позивач заявив до стягнення суму у розмірі 77 241,60 грн. Проте, наданий позивачем розрахунок заборгованості є непрозорим, складним для сприйняття та не відображає реальної структури боргу. Більшу частину цієї суми складають надмірно нараховані відсотки, пеня та штрафні санкції, які перетворюють споживчий кредит на кабальну угоду. Нарахування позивачем надмірних відсотків та штрафів під час дії воєнного стану суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який передбачає звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у цей період, включаючи скасування обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню). Позивач стверджує, що договір № 1608-298В від 03.10.2025 року був укладений в електронній формі. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним лише у разі підписання його сторонами за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора). Позивачем не надано беззаперечних технічних доказів (лог-файлів, підтверджень відправки смс повідомлення саме на номер мобільного телефону Відповідача), які б доводили факт генерації та введення такого ідентифікатора безпосередньо Відповідачем. Відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі через загальну економічну ситуацію в країні та введення воєнного стану. Зазначена позивачем сума є абсолютно неспівмірною зі спроможністю відповідача та реально нанесеними збитками, яких фінансова установа не зазнала. Крім того зазначила, що після укладення кредитного договору у зв`язку з реєстрацією шлюбу нею було змінено прізвище з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 03.10.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1608-2988 продукту «MaxiKasa», в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачці кредит у сумі 21600,00 грн., строком на 300 днів з умовою сплати процентів (стандартна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом), комісії за видачу кредиту - 20,0 % відсотків від суми виданого Кредиту, дата повернення (виплати) кредиту - 29.07.2026 року. Загалом договір передбачав загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору у розмірі 83481.54 грн.

Відповідно до п.8.2 договору, у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та/або комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 (чотириста однієї тисячі п`ятсот) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої Позичальником суми Кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Відповідно до п.8.3 договору, у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

За вказаним договором позичальник отримав кредитні кошти, що підтверджується листом ТОВ "ФК "Контрактовий дім" від 15.04.2026 року вих. № 277272168556835815042026 та довідкою про перерахування суми кредиту №1608-2988 від 03.10.2025 року.

17.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та після державної реєстрації шлюбу отримала прізвище " ОСОБА_3 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 виданим 22.01.2026 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданим 26.01.2026 органом 3514.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056? ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), так згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд вважає, що між сторонами правомірно укладений кредитний договір в електронній формі.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором станом на 10.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_5 має заборгованість за договором №1608-2988 від 03.10.2025 року у розмірі 77241,60 грн., що складається із 21600,00 грн. основної заборгованості за кредитом, 40521,60 грн. заборгованість за відсотками, 4320,00 грн. заборгованості по комісії, 10800,00 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо правомірності нарахування комісії суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови договору про відкриття кредитної лінії № 1608-2988 продукту «MaxiKasa» від 03.10.2025, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за видачу кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за видачу кредиту, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, який в подальшому підтримувався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 24 травня 2024 року в справі № 461/2735/23 (провадження № 61-16948св23).

Щодо відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У постанові КЦС ВС від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23, Верховний Суд висловив наступну позицію щодо стягнення непропорційно великої суми відсотків.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Відсутність позову про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів (див. постанову Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23).

Так, дійсно, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, товариство здійснювало нарахування процентів за користування кредитом відповідно до встановленої у договорі процентної ставки протягом строку кредитування.

Проте, надмірна тривалість дії кредитного договору (300 днів) та встановлена процентна ставка (стандартна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом та знижена ставка - 0,90% за день протягом базовогоо періоду) призвели до виникнення заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 40521,60 гривень. Такий розмір відсотків є вочевидь непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак, вказані умови є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

Фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, більш ніж в 1,8 разів перевищує розмір простроченої заборгованості за тілом кредиту.

Тож, враховуючи, що зобов`язання має виконуватись належним чином, а також те, що відповідач був обізнаний про необхідність здійснювати сплату процентів за користування кредитними коштами, проте, враховуючи очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум процентів за користування кредитними коштами тілу кредиту, суд виходячи із принципів справедливості, добросовісності та розумності, що розмір заявлених відсотків в даному конкретному випадку не може перевищувати тіла кредиту, тобто 21600,00 гривень.

Також суд враховує, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №1608-2988 продукту «MaxiKasa» від 03.10.2025 року, суд прийшов до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 10800,00 грн., заборгованість за яким виникла в період дії на території України воєнного стану, під час якого нарахування вказаних сум за кредитними договорами (договорами позики) не допускається та які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і підтверджені документально судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє представник Огоновська Юлія Степанівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ - 38548598, рахунок IBAN НОМЕР_4 , банк АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1608-2988 продукту «MaxiKasa» від 03.10.2025 у розмірі 47520 (сорок сім тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 (нуль) копійок, з яких: заборгованність за кредитом 21600 гривень 00 копійок, заборгованність за відсотками - 21600 гривень 00 копійок, заборгованість по комісії - 4320 гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ - 38548598, рахунок IBAN НОМЕР_4 , банк АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478) судовий збір у сумі 1637 гривень 91 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598)

Представник позивача: Огоновська Юлія Степанівна ( адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, РНОКПП НОМЕР_5 , довіреність №56 від 15.12.2025)

Відповідач: ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя: Н.І.Гайдар