Рішення № 137791212, 11.05.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/283/26

Номер провадження по справі 2/387/549/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстера І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 03.03.2026 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 467,54 грн , за договором №335837 від 15.02.2025.

Свій позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтовує тим, що 15.02.2025 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та відповідачем укладено договір позики №335837. 26.08.2025 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 26082025, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків, тому є заборгованість перед позивачем на загальну суму 15 467,54 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовні заяві зазначено, що просять справу слухати за їх відсутності позовні вимоги підтримують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином. Судом також здійснювалися виклики відповідача відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Судом здійснювалися виклики відповідачки відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судової повістки з матеріалами справи.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 10.03.2026 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2026 року постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.08.2025 ТОВ ФК "Незалежні Фінанси" зареєстроване як юридична особа , види економічної діяльності, 64.99 - надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення .

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 12.01.2010 встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 05.12.2007 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців .

Згідно із Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2012 та додатком до нього, установлено, що ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» має право здійснювати фінансову діяльність без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства України, зокрема здійснювати факторинг.

Судом встановлено, що згідно договору позики №335837, укладеного 15.02.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 , за умовами якого Товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 7500,00 грн строком на 30 днів, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування грошовими коштами у розмірі 0,01% на день та комісію у розмірі 22,21 відсотків від суми позики, яка складає 1665,75 грн. Договір укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5atw38 ( а.с.9-11).

Відповідно до довідки ТОВ « ФК "Фінекспрес" №КД-000047155 від 01.09.2025, згідно якої вони підтвердили прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «Сіроко Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42827134) відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ23-04-25/ЕПС від 23.04.2025, укладеного між Установою та ТОВ «Сіроко Фінанс» та завершення платіжних операцій: Дата 15.02.2025; Сума 7 500,00 грн; Отримувач ОСОБА_2 - номер карти № НОМЕР_1 ( а.с. 13)

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №335837 від 15.02.2025, згідно якого у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «Сіроко Фінанс» у розмірі 15467,54 грн, з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 грн - сума заборгованості за відсотками; 6280,04 грн сума заборгованості за пенею; 1665,75 грн сума заборгованості за комісією ( а.с.14-15).

Відповідно договору факторингу №26082025, укладеного 26.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», додаткової угоди до вказаного договору № від 26.08.2025, акту прийому-передачі Реєстру Боржників №1 від 26.08.2025 за договором факторингу, платіжної інструкції №97 від 29.08.2025 та витягів з Реєстру боржників №1 від 26.08.2025 до договору факторингу, відповідно до яких ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Сіроко Фінанс», у тому числі і стосовно ОСОБА_1 за кредитним договором №335837 від 15.02.2025 у сумі 15467,54 грн, з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 грн - сума заборгованості за відсотками; 6280,04 грн сума заборгованості за пенею; 1665,75 грн сума заборгованості за комісією.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, які додаються до інших електронних даних особою, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, та виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладення договору позики в електронній формі шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам чинного законодавства та є належною письмовою формою правочину.

Судом встановлено, що 15.02.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 335837 в електронній формі, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 7 500 грн строком на 30 днів, а тому був ознайомлений з усіма істотними умовами договору та погодився з ними.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови отримання ним письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги, в якому визначено грошову вимогу та зазначено фактора, якому має бути здійснений платіж.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою договору позики та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору відступлення права вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «Сіроко Фінанс» , за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту та договором позики, до позивача у справі.

Також як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано штрафні санкції відповідно до кредитного договору № 335837 від 15.02.2025, а саме пені в розмірі 7 000 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зауважує, що на кредитні договори розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено.

Судом установлено, що 15 лютого 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 335837 в електронній формі.

Відповідно до пункту 2.1 договору позикодавець надав позичальнику позику у розмірі 7 500 грн строком на 30 днів.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 договору фіксована процентна ставка за користування позикою становить 0,01 % на день, а комісія за надання позики становить 1 665,75 грн.

Пунктом 2.2 договору визначено, що строк користування позикою становить 30 днів, а датою повернення позики є 16 березня 2025 року.

Відповідно до пункту 2.4.1 договору у разі недотримання позичальником строків та порядку повернення позики після закінчення строку користування позикою нараховується пеня у розмірі 5 % на день від простроченої суми.

Згідно з пунктом 2.5.1 договору першочергово погашаються прострочені проценти за користування позикою, потім прострочена пеня, далі прострочена комісія, а після цього основна сума боргу.

На виконання умов договору позикодавець перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 7 500 грн, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення позики та сплати платежів за договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

26 серпня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26082025, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 335837 від 15.02.2025.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача у загальному розмірі 14 657,54 грн, з яких: 7 500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 21,75 грн заборгованість за відсотками; 6 280,04 грн заборгованість за пенею; 1 665,75 грн заборгованість за комісією.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування позикою нараховані за період з 15.02.2025 по 16.03.2025 у сумі 21,75 грн, що відповідає умовам пункту 2.3 договору.

Разом із тим позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 6 280,04 грн, нараховану за період після закінчення строку користування позикою.

Суд враховує, що відповідно до пункту 2.4.1 договору пеня становить 5 % на день від простроченої суми, а її нарахування є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).

Оскільки прострочення виконання відповідачем зобов`язань та нарахування пені відбувалося у період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідача пені у сумі 6 280,04 грн відсутні.

Щодо вимог про стягнення комісії у сумі 1 665,75 грн суд зазначає таке.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати будь-які платежі за дії, які не є послугою для споживача або які кредитодавець здійснює у власних інтересах.

Із змісту договору вбачається, що комісія у розмірі 1 665,75 грн встановлена за надання позики та фактично є платою за дії, які становлять виконання позикодавцем власного обов`язку з надання кредитних коштів.

Тому умова договору щодо сплати комісії за надання позики суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та не може бути підставою для її стягнення з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 7 500 грн заборгованість за основною сумою позики; 21,75 грн заборгованість за процентами.

Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 7 521,75 гривень.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 6 280,04 грн та комісії у сумі 1 665,75 грн слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

ІІІ Резолютивна частина

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 207, 525, 526, 549, 626, 628, 629, 634, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1077, 1080, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 335837 від 15 лютого 2025 року в розмірі 7 521 (сім тисяч п`ятсот двадцять одна) гривня 75 копійок, з яких: 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою позики; 21 (двадцять одна) гривня 75 копійок заборгованість за процентами за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 366 (одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 73 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі її подання після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.